ДИТИНА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ДИТИ́НА и, ж. (мн. ді́ти, е́й).

Маленька дівчинка або маленький хлопчик. Приклади

Сільська дитина росла серед природи. (М. Коцюбинський)
Звернувшись до пані, я сказав: – Ця жінка, здається, нічого злого дитині не зробила. Ви даремно так хвилюєтесь, добродійко. (В. Винниченко)
Для дитини світ кінчається За сусіднім частоколом, – Ще Міцкевич це сказав. (М. Рильський)
Згадаю Енея, згадаю родину, Згадаю, заплачу, як тая дитина. (Т. Шевченко)

перен. Про наївну, недосвідчену людину. Приклади

– Не будь же дитиною, Марто. Зрозумій врешті, що ти говориш дурниці. (М. Коцюбинський)
– Звісно, треба буде Sophie показати світ. Вона така ще несвідома дитина.... (Леся Українка)

Син або дочка незалежно від їх віку. Приклади

У вдовиці був син, дитина єдина, і звали того сина Іван, а на прозвання Кармель. (Марко Вовчок)
– Ти хочеш занапастити вік своїй дитині, хочеш заперти її в монастир! (І. Нечуй-Левицький)
– Навесні ж дожилися, – хліба не стало, та й мусив дитину віддати [в найми] за п'ять пудів жита та чоботята там, хоч старі. (А. Головко)
Ця яблунька насправді вагітна, І кожне в неї яблучко – дитина! (М. Рильський)

Ласкаве звертання до молодої людини. Приклади

Стара випростується, підходить до воріт: – А хто ж ти, дитино, звідки будеш? (М. Стельмах)
Просвітліли Омарові очі, він упізнав злиденну колись дівчинку, тепер розквітлу, розкішну, тільки стурбовану чимось. – Кажу ще раз: воістину великий Аллах! Як ти тут опинилася, дитино? (Р. Іваничук)

чого, перен. Той або те, що успадкували характерні риси своєї епохи, свого середовища і т. ін. Приклади

Арміє наша, народу дитино, Думко народу і кров його й плоть. (М. Рильський)
Я кажу про Шевченка як про дитину своєї епохи, як поета-революціонера, який закликав до розправи над українським та російським панством. (П. Тичина)

Малі дівчатка і хлопчики; протилежне дорослі. Приклади

З великою хіттю пристану до перекладання книжок для дітей. (М. Коцюбинський)
Веселі діти йдуть до школи – їх голосів дзвенить прибій – і, наче райдуга, навколо радіє Київ рідний мій. (В. Сосюра)
Приїхали діти з сільської школи, учні шостих-сьомих класів, і їм, видно, все було цікаво в нашому інституті. (Є. Гуцало)
Радіють, неначе малі діти. (Панас Мирний)

Сини й дочки різного віку. Приклади

Не хочу я женитися, Не хочу я братись, Не хочу я у запічку Дітей годувати. (Т. Шевченко)
Дядько мав своїх дітей, до їх його серце і лежало. (Панас Мирний)
Зосталася Яресьчиха з трьома дітьми. (О. Гончар)

Про малят тварин. Приклади

Зозуля Горлиці жалілась, Що доля їй недобрая судилась: Мов сирота вона, тиняється сама .. – А діти? – Горлиця питає, – Чи, може, хто гніздечко зруйнував? (Л. Глібов)
Як вовчиця, оберігаючи дітей, уся наїжиться, жде тільки одного замаху, щоб разом кинутись на свого ворога: так вона [Галя] – гордо .. дожидала ще хоч одного слова.... (Панас Мирний)
По узліссю крадеться до своєї нори хитра лисиця, вечерю дітям несе. (Б. Лепкий)

Майбутнє покоління. Приклади

– Тут треба подати “прошеніє”, та до самого царя. Так і так, написати, обидно нам, кривда, пропадаємо, землі нам треба й дітям нашим!... (М. Коцюбинський)
В роботі, в творчості, в дерзанні ми на землі залишим слід. І повторю я не востаннє: належить нашим дітям світ. (М. Сингаївський)

часто у сполуч. із займ. мої. Ласкаве звертання літніх або дорослих людей до молодших за віком. Приклади

– Тут вражі турки перетяли Дніпро залізними ланцюгами, щоб нас у Чорне море не пускати .. Тільки ви, діти мої, славне лицарство запорозьке, на те не вважайте, а високі верби та явори сокирами рубайте. (А. Кащенко)
– Оце, діти мої, та правда, яку ми, мордовані, закуті раби, не сміємо сказати вголос, а тільки шепочемо своїм найближчим. (В. Винниченко)
– Послухайте мене, діти, ви ж бо втричі молодші за мене. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

перен. Люди з рисами, особливостями, характерними для якої-небудь епохи, якогось середовища і т. ін. Приклади

Прийміть у день щасливий цей .. Привіт Шевченкових дітей, Міцкевичеві діти! (М. Рильський)
Хлопці вони талановиті, чесні, непродажні, цвіт нації, діти нового часу. (Ю. Андрухович)

Див. діва́ти.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.