ГОРОЮ

По горі.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ГОРА́ и́, ж.

Значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень. Приклади

Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. (з народної пісні)
Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. (Т. Шевченко)
Хвилею зеленою здіймається Навесні Батиєва гора. (М. Рильський)

тільки мн. Гориста місцевість, край. Приклади

Не знаю, як в Англії, але куди-небудь за границю в гори я таки, може, зберусь. (Леся Українка)
– У нас в горах .. весело. (М. Коцюбинський)
Понад обрієм, коло кордону, Наче гори, окреслився бір. (І. Вирган)

чого. Велика кількість чого-небудь складеного в купу; багато чогось. Приклади

В саду в бригаді – тут же між яблунями – гори яблук. (А. Головко)
Наклавши на плече гору прання, пішла [Орися] розвішувати його на тину. (Григорій Тютюнник)
Під стіною зачиненої, нежилої будівлі здоровенна гора шматків деревини різної породи та якості. (Ю. Логвин)

у знач. присл. горо́ю, гора́ми. Високою купою; багато. Приклади

От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою. (П. Грабовський)
Не вспіють всунути снопа, як уже летить полова й солома, піднімається горою під соломотрясом. (В. Винниченко)
Мама несе таріль з наїдками до столу, де вже й так горою всього. (О. Гончар)

діал. Горище. Приклади

Угору. Приклади

І потяглись горі селом Санки порожнії. (І. Франко)
Іде Ольга горі селом і тільки чобітками по насту – чах...чах...чах. (Ірина Вільде)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.