ГОРОЮ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
не за гора́ми.
На невеликій відстані; недалеко, близько.
Приклади
- Вже не за горами були передові сили німецької інтервенції (Л. Дмитерко)
- не за горо́ю. Питаю: — Як ви доскочили такого огира? — Нам теє знати, батьку. Сідай да їдь собі з Богом: ляхи не за горою (П. Куліш)
- — Дзвеняче [село] хоч і не за горами, та все-таки за надцять кілометрів од Закриниччя (Є. Гуцало)
У найближчому майбутньому, незабаром, скоро.
Приклади
- Хліба вже скоро заколосяться. Не за горами — ось вже й косовиця (М. Понеділок)
- Ще й не нажився, здається, а вже шістдесят не за горами (М. Зарудний)
- Вже й зима не за горами… (Панас Мирний)
стоя́ти / ста́ти горо́ю за кого--що.
Невідступно, всіма силами захищати, відстоювати кого-, що-небудь.
Приклади
- — За народом горою стоїть [Тарас Дніпровець] І, видно, не простий собі чоловік (Д. Бедзик)
- — Вислужується, — буркнув Ґалаґан, — а ми за нього горою стояли (А. Крижанівський)
- — Євгене Панасовичу! — полум'яніючи, стиха озвалася вона.— Не журіться! Все буде гаразд. От побачите! Ми всі за вас горою станемо… (В. Речмедін)
як (мов, ні́би і т.ін.) за кам'яно́ю горо́ю (стіно́ю), зі сл. бу́ти, жи́ти і т.ін.
Під чиїмсь надійним захистом, без клопотів і т.ін.; позбавлений турбот, захищений.
Приклади
- як за горо́ю. — Гарна ви жінка в Петра,— знову похвалив гість.. .— Має шанувати своє щастя. Він за вами — як за горою! (Є. Гуцало)
- — Тому-то й я позичила тебе в Мартохи, щоб бути за тобою, мов за кам'яною горою (Є. Гуцало)
- Я з нею [Софією], можна сказати, як за кам'яною стіною живу (В. Собко)
- — Та ти сам не турбуйся, бо ти за мною, як за кам'яною горою (Марко Вовчок)
хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка.
Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін.
Приклади
- — Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
- Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)
У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко.
Приклади
- хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
- — Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
- хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
- Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
- кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр. присл.)
- Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
- — А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
- Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр. присл.)
золоті́ го́ри, зі сл. обіця́ти.
Надто багато.
Приклади
- Потім умовляв Дмитра отямитися, обіцяв золоті гори (М. Ю. Тарновський)
- Твою [народу] хотіли душу полонити і князь, і гетьман, а ще й пан,. .що обіцяли гори золоті (П. Тичина)
як (мов, на́че і т.ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т.ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т.ін.) у кого, кому і без додатка.
Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов'язків, сумнівів, турбот тощо.
Приклади
- Вже пройдено третину шляху.. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар)
- В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький)
- [Химка:] Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний)
- Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко)
як (мов, ні́би і т.ін.) ски́нути (звали́ти) го́ру (тяга́р) з плече́й.
Відчути велике полегшення.
Приклади
- Пан маршалок глубоко [глибоко] зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (І. Франко)
- Висповідавшись, Кабанець ніби гору скинув з плечей. Ми з ним подружили по-справжньому (Ю. Збанацький)
- Після зборів у Гната відлягло на серці, а на душі стало легко, ніби з плечей звалив гору (С. Чорнобривець)
як [дурно́му] з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти і т.ін.).
Дуже просто, легко, без зусиль і т.ін.
Приклади
- Тобі туди йти, як з гори бігти (Укр. присл.)
- — Була весела,— одкаже [Катря], — бо перше було жити легко у світі, як дурному з гори бігти… (Марко Вовчок)
- [Віктор (регоче):] Ти, батьку, просто скарб. Я колись фейлетон про тебе напишу, їй-богу напишу. [Заболотний:] А чого ж, тобі це — як дурному з гори побігти (О. Левада)
бра́ти / взя́ти верх (го́ру) над ким--чим і без додатка.
Перемагати, переборювати, долати кого-, що-небудь.
Приклади
- Ні, таки наші взяли гору, таки ми попереду… Ті вже далеко лишилися, спиняють коні… (М. Коцюбинський)
- [Микита:] Так ні, не буде цього, ніколи не буде, щоб Семен взяв верх наді мною (М. Кропивницький)
- Чайчиха вгледіла хлопця, коли він уже вискочив за ворота, з реготом відбиваючись від братів, які почали брати верх над ним (М. Стельмах)
без додатка. Виділятися серед чого-небудь.
Приклади
- А серед нарізних покликів молдуван співучий голос пана писаря бере гору над затихаючою бурею (М. Коцюбинський)
Виявлятися на повну силу.
Приклади
- Здоров'я почало брати гору, наповняло, як вода колодязь; і губи зачервоніли, і очі заграли (П. Куліш)
Здобувати перемогу, першість у змаганні; вигравати.
Приклади
- Баскетбол. У Свердловську динамівці Тбілісі взяли гору над місцевим Уралмашем (З газети)
Підкоряти своїй волі, розпоряджатися, керувати ким-, чим-небудь; верховодити.
Приклади
- Розпустилися [думки] так, що не приберу способу, як їх докупи позбирати, та над ними гору взяти (Панас Мирний)
- — Хіба ми за людей гірші? Уже порішили [поділити землю]. Невдоволені були, але верх брали Гуща та Прокіп (М. Коцюбинський)
Виявлятися сильнішим у своєму вияві від кого-, чого-небудь; переважати когось, щось.
Приклади
- Як переконливо свідчить саме життя, ідеї добра, справедливості завжди беруть гору над злом (З газети)
- Вивчення космосу супроводжувалося найжорстокішою боротьбою науки з мракобіссям, неуцтвом і шахрайством, в якій часто брали гору хибні, містичні уявлення (З журналу)
- Писав [Олекса] їй листи, але Надія мовчала. Видно з усього, що гординя взяла верх над її коханням (І. Цюпа)
- Утома була така сильна, що брала верх над усім: вони просто впали (М. Коцюбинський)
переверну́ти (зру́шити і т.ін.) / верну́ти го́ри.
Виконати велику, навіть неможливу роботу; зробити дуже багато.
Приклади
- — Закваска в неї [вчительки] крута, робоча. Уся в батька.. Отаких би їм учителів, то б Кочубей з ними ще гори вернув (В. Кучер)
- Аналіз текстів показав, що в натурі тихих скутих сидить оборотень. Відчуття зрушити гори в досягненні справедливості мимоволі змінюється поблажливістю й навіть байдужістю (З журналу)
- — Думав, білоручки тільки до писання здатні. А вони, дивись, гори перевернули (В. Речмедін)
- [Трохим:] Рівні і парні [воли], як соколи: чи в плузі, чи в возі — ідуть, як вода, тільки покеруй ними, то й гори перевернеш (М. Кропивницький)
і го́ри покоти́ти.
Справитися з найважчою роботою, з найскладнішими завданнями.
Приклади
- Коли б то Йван схаменувся Та з Дону вернувся! Я б ні о чім не тужила Й гори б покотила! (Укр. поети-романтики.)
як (мов, ні́би і т.ін.) на кам'яну́ го́ру, зі сл. наді́ятися, поклада́тися, спе́ртися і т.ін.
Цілком, повністю, безсумнівно і т.ін.
Приклади
- як на камі́нну го́ру. [Анна:] Я можу так на вас впевнятись, як на камінну гору! — адже правда? (Леся Українка)
- — На нашу Ольгу Степанівну, як на кам'яну гору, спертися можна (В. Собко)
- Покладалися [на протекції], як на кам'яну гору (О. Полторацький)
- — А на хлопців своїх я покладаюся, як на кам'яну гору: не підведуть! (А. Головко)
- — Оце ті тигри і фердинанди! Оце на них… надіються, як на кам'яну гору! (П. Автомонов)
- [Антон:] Ніхто вам так не потрапить догодити, як я: надійтеся на мене, як на кам'яну гору (М. Кропивницький)
Віра гори ворушить.
Євангеліє наводить слова Ісуса Христа: «Бо по правді кажу вам: коли ви матимете віру, хоч як зерно гірчичне, і горі цій скажете: «Перейди звідси туди», то й перейде вона, і нічого не буде неможливого для вас» (Матв.,17, 20).
Приклади
- Віра, кажуть, горами двигає. В усякім разі безперечно, що вона двигає людськими серцями. (С. Єфремов, Історія українського письменства)
- Тільки Дух може оживити, підняти людину і повести її на заповідану гору, адже віра гори ворушить. (Є. Сверстюк, Віра гори ворушить)
Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.
Англійський філософ Ф. Бекон у нарисі «Про сміливість» (1597) розповідає, ніби засновник мусульманства Магомет обіцяв народові зрушити гору, а коли йому це не вдалося, сказав: «Як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї». Схожа історія міститься в арабському збірнику анекдотів про Ходжу Насреддіна, датованому приблизно 1630 р. У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, яка забагато взяла на себе.
Приклади
- Жаль мені дуже, що не побачу Шишманових (Раду сподіваюсь бачити тут), та що б, коли справді, видно, мі гора до Магомета, ні Магомет до гори не може прийти; хто з нас в сій справі гора, а хто Магомет, зоставляю на розсуд Лілі. (Леся Українка, Лист до матері, 4.ІХ.1897 р.)
Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання