ГАДИНА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГА́ДИНА и, ж.

розм. Те саме, що гад 1. Приклади

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
– А от що я тобі скажу. Давай лишень мінька [обмін] на одежу та виходь із сієї пакосної ямки. Тут тілько б гадині жити, а не чоловікові. (П. Куліш)
З яйця вилуплюється птиця, ну й гадюка – вона теж кладе яйця. Птиця літає, а гадина плазує. (Б. Антоненко-Давидович)
Коли гадина кусається – її вбивають! (Я. Качура)
Ми підемо пісками навмання, Приспавши в серці гадину зневір'я. (Леся Українка)
І пальцями старий сотник Настусині коси, Мов дві гадини великі, Докупи сплітав. (Т. Шевченко)
Туга коло серця, як гадина, в'ється. (П. Чубинський)

перен., зневажл. Те саме, що гад 2. Приклади

– Тяжко, брате, Людей на старість розпізнати. А ще гірше ззамолоду Гадину кохати. (Т. Шевченко)
Я в двері, а вона [панночка] за мною в сад: “Я тебе на шматки розірву! Задушу тебе, гадино!”. (Марко Вовчок)
– Гляди, гадино! – зціпив зуби Андрій. – Обманула, обіцялась сказать правду, тягнеш і досі... гляди, тільки подумаєш вийти за Ілька, уб'ю. (В. Винниченко)
– От гадина! – вимовив Третяк. – А я йому так довіряв. Хто ж його взнає – людина як людина! (О. Донченко)
– Гадина, кобра, – каже Татарин, замахуючись прикладом за спиною полоненого, але я спиняю. (О. Гончар)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.