ГАБА — ТЛУМАЧЕННЯ
ГАБА́ и́, ж.
заст.
Турецьке сукно (перев. білого кольору).
Приклади
- Ой, із города із Трапезонта [Трапезунда] виступала галера .. Третім цвітом процвітана – Турецькою білою габою обвита. (з думи)
- Він любив цей плащ, біла габа навівала йому молоді думки. (Ю. Мушкетик)
перен., поет.
Те, що покриває, застилає, оповиває і т. ін.; покривало.
Приклади
- Був день осінній. Сіра мла Габою землю одягла, І сіяв дощ. Ішла пора Перед суботами Дмитра. (Я. Щоголів)
- І коли химерною габою Спеленає землю довга ніч, Довго серце тужить за тобою, Довго сон мені не йде до віч. (В. Симоненко)
- В туман пiрнає росяне село I повивається прозорою габою. (М. Вінграновський)
заст.
Оторочка, облямівка.
Приклади
- А наймичці на очіпок Парчі золотої І червону добру хустку З білою габою. (Т. Шевченко)
- [Павло:] На голові [у Явдохи] біленька хусточка, з габою. (М. Кропивницький)
- Донна Анна уводить гурт гостей, здебільшого старшого віку, поважних, гордовитих, темно вбраних. Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою. (Леся Українка)
- Молодиця відсахнулась від пана, повела тонким плечем, на якому лежало чорне, з габою крило хустки. (М. Стельмах)
- На високій вежі мляво колихалося біле турецьке знамено з червоною габою по краях і кармінним півмісяцем посередині. (В. Малик)
- – Що за пречудове місце, – аж скрикнула Мирослава, вдивляючися в .. навалені в глибині дико пошарпані скали, обведені згори темно-зеленою габою смерекового лісу. (І. Франко)
- – Мак .. наче габою внизував округи дашок, перериваючись де-не-де, як порване коралове намисто. (Марко Вовчок)
Смуга.
Приклади
- Озеро змаліло, берегова габа поширшала. (Леся Українка)
ГАБА́ и́, ж., діал.
Хвиля.
Приклади
- Марічку несла ріка, а люди дивились, як крутять нею габи, чули крики й благання і не могли врятувати. (М. Коцюбинський)
- Хаща співає зажурено, протяжно, величаво, мов жене широку і довгу габу по зеленому морю. (І. Чендей)
- Мольфар стояв, роздуваючи ніздрі, і дивився услід, як біле Палагнине тіло вигиналось на травах, мов габи в Черемоші. (М. Коцюбинський)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.