ВІШАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІ́ШАТИ аю, аєш, недок., кого, що.

Надавати чому-небудь висячого положення. Приклади

Старости й дружки вішають через плече рушники. (І. Нечуй-Левицький)
Людмила зараз же перебивала його [Максима], брала з рук його капелюх і з тою ласкавою усмішкою на устах, яка робила її серйозне і строге лице зразу добрим і тихим, мовчки вішала на кілок. (В. Винниченко)
Її [Галі] мініатюрні рученята здіймають благеньке пальтечко й вішають на вішалку. (Б. Антоненко-Давидович)
І приносять [люди] із школи карту. Тихо вішають на стіні. (А. Малишко)

кого. Страчувати через повішення. Приклади

А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока .. Як мордували, розпинали І вішали. (Т. Шевченко)
Коли мене паразити візьмуть вішати, я буду їм уголос читати слова батька Тараса. (Ю. Яновський)
Тікав по трупах Єремія звідси, Та все карав .. призвідців, Рубав їм руки, вішав, розпинав. (Л. Костенко)
Тут, на цій сосні, окупанти під час війни вішали партизанів. (Ю. Щербак)

розм. Закріплена на стовпах або підвішена на мотузках чи дротинах тичка для сушіння чого-небудь; жердка. Приклади

І де та, Марисю, загортина [верхній жіночий одяг]? – В коморі на вішалі. (Сл. Гр.)
Її [одежу] викочувано на спеціальних вішалах з пекельного апарата, а решту витягувано гаками, ту, що позривалася з вішал і намокла внизу, і звалювано на купу. (І. Багряний)
Висушену до стандартної вологості махорку знімають з вішал і глиць у вологі дні, щоб не обламувалося листя. (з наук. літ.)

діал. Вішалка (у 1 знач.). Приклади

Коли виходили з зали й він здіймав з вішала свій капелюх, переходила коло нього одна студентка. (О. Кобилянська)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.