ВІШАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІ́ШАТИ аю, аєш, недок., кого, що.

Надавати чому-небудь висячого положення. Приклади
  • Старости й дружки вішають через плече рушники. (І. Нечуй-Левицький)
  • Людмила зараз же перебивала його [Максима], брала з рук його капелюх і з тою ласкавою усмішкою на устах, яка робила її серйозне і строге лице зразу добрим і тихим, мовчки вішала на кілок. (В. Винниченко)
  • Її [Галі] мініатюрні рученята здіймають благеньке пальтечко й вішають на вішалку. (Б. Антоненко-Давидович)
  • І приносять [люди] із школи карту. Тихо вішають на стіні. (А. Малишко)
кого. Страчувати через повішення. Приклади
  • А ти, всевидящеє око! Чи ти дивилося звисока .. Як мордували, розпинали І вішали. (Т. Шевченко)
  • Коли мене паразити візьмуть вішати, я буду їм уголос читати слова батька Тараса. (Ю. Яновський)
  • Тікав по трупах Єремія звідси, Та все карав .. призвідців, Рубав їм руки, вішав, розпинав. (Л. Костенко)
  • Тут, на цій сосні, окупанти під час війни вішали партизанів. (Ю. Щербак)

ВІ́ШАЛО а, с.

розм. Закріплена на стовпах або підвішена на мотузках чи дротинах тичка для сушіння чого-небудь; жердка. Приклади
  • І де та, Марисю, загортина [верхній жіночий одяг]? – В коморі на вішалі. (Сл. Гр.)
  • Її [одежу] викочувано на спеціальних вішалах з пекельного апарата, а решту витягувано гаками, ту, що позривалася з вішал і намокла внизу, і звалювано на купу. (І. Багряний)
  • Висушену до стандартної вологості махорку знімають з вішал і глиць у вологі дні, щоб не обламувалося листя. (з наук. літ.)
діал. Вішалка (у 1 знач.). Приклади
  • Коли виходили з зали й він здіймав з вішала свій капелюх, переходила коло нього одна студентка. (О. Кобилянська)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.