ВІШАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс).

Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Приклади

пові́сити ву́ха. Зачав страмить [голова] людей, що повісили вуха, опустили руки, не хочуть робить, думать (К. Гордієнко)
опусти́ти носи́ (про багатьох). Подекуди помітно засмучених декламаторів: стоять, понуро опустивши носи (С. Васильченко)
Успіхи китайської Народної визвольної армії були такі величезні, що американські реакціонери повісили ніс на квінту (Ю. Смолич)
віша́ти / пові́сити но́са (ніс) на кві́нту. — Ти, Нюсю, доглядай дітей, щоб нікуди звідціля не розповзлися. А ви, дівчатка, слухайтеся Нюсі і не вішайте носа на квінту (В. Козаченко)
Дивлюся — господиня моя і ніс повісила. Сидить ні в сих ні в тих (Панас Мирний)
От ідуть вони вдвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила (Україна сміється)
— Дехто вже й носа повісив, що не така військова служба легка та приємна… (А. Дімаров)
Коли б не Катря, що враз ожила й защебетала, бігаючи по хаті за тим та за іншим, то Павло б і зовсім повісив носа (В. Кучер)
Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Бедзик);— Наша доля за царськими палацами лежить, по панських кишенях прихована. А тільки не треба хнюпити носа. За долею, юначе, нашому братові треба добре поганятися. Та й не одному (М. Коцюбинський)

ві́шати [всіх] соба́к на кого.

Звалювати вину на когось, обмовляючи, безпідставно звинувачуючи когось у чому-небудь. Приклади

— Всіх собак тепер на нас вішають! — сердито кинув котрийсь із гурту чоловіків (О. Гончар)
— Та ще отой підпал, що за нього він наче в одвіті, наче, справді, не може загорітися так собі. Що ж це, цих собак тепер на нього вішатимуть? (М. Олійник)
Не хочу, щоб на мене усіх собак вішали! (Укр. присл.)

ві́шати (кле́їти) / пові́сити (накле́їти) ярли́к на кого, кому, несхв.

Безпідставно приписувати кому-небудь якісь якості, вважати кого-небудь кимсь або звинувачувати в чомусь. Приклади

— Газети постарались негайно навісити ярлики і на прем'єра, і на очолювану ним державу (В. Большак)
Саме такі, як Сава Чалий, і допомагали шляхті наклеїти на гайдамаків ярлик розбійників і грабіжників (З журналу)

ві́шати / пові́сити го́лову.

Журитися, засмучуватися або бути у відчаї, втрачати надію, зневірюючись у чомусь. Приклади

[Перун:] Скоро тілько [тільки] хлопи шуму наробили, а ви зараз і голову повісили (І. Франко)
Як же побачив [Шрам], що Сомка немає, то й голову повісив (П. Куліш)
Глибоко затягнувся [Вихор] цигаркою: — Не вішай голови. Візьми себе в руки. Який там у біса жаль? Хай просяться твої хлопці на флот і все побачать (В. Кучер)

хоч соки́ру ві́шай, згруб.

Немає чим дихати, дуже душно. Приклади

— Дим стояв у залі, хоч сокиру вішай (І. Нечуй-Левицький)
— Надимів за годину, хоч сокиру вішай! (В. Бабляк)
Прибирайте з столу свої люльки та недокурки. І вікно відчиніть. Диму ж, хоч сокиру вішай (В. Кучер)