ВІНЦІ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІНЦЕ́ я, с., буд.

Те саме, що віне́ць 2. Приклади
  • Маємо красне вінце віри нашої і не мусимо чужої добиратися. (з переказу)
Те саме, що віне́ць 8. Приклади
  • Хата на двадцять вінець.

ВІНО́К нка́, ч.

Квіти, листя, гілки і т. ін., сплетені в коло. Приклади
  • Дівчата танцюють .. Мають на головах вінки з квіток. (І. Нечуй-Левицький)
  • А там я з них [волошок], та з барвінку, та з чорнобривців вінки на Купала плела. (І. Багряний)
  • Дівчата з парубками лишились готувати на продаж прапорці й плести вінки. (Б. Антоненко-Давидович)
  • В вінку з пшеничного колосся Почесна грамота за труд. (І. Муратов)
  • Дівчата зняли з царівни серпанок, наділи на коси барвистий весняний вінок. (О. Бердник)
  • Ген видно і її, Килину, в довгому білому платті та з вінком польових квітів на голові. (Є. Гуцало)
  • Свята Правда буде квітчати високе чоло славетного Співця-Баяна невмирущим вінком слави. (Панас Мирний)
  • Зорі на небі, як в полі волошки, зривають поети і в'яжуть вінки на білі чола коханим своїм. (Т. Осьмачка)
Прикраса, зробл. з квітів, зілля і т. ін., яку кладуть на могилу. Приклади
  • І під їхнім наметом ніби легше й затишніше було пливти двом небіжчикам в свою останню подорож. Попереду довгий ряд вінків. Простих, благеньких вінків. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Десь перед входом на кладовище, серед вінків, що пахли свіжою глицею, Лариса несподівано помітила схилену голову Турбая. (М. Руденко)
у знач. присл. вінко́м. Приклади
  • Червона неширока стрічка вінком обвивала її голову та товсті чорні коси на голові. (Леся Українка)
  • Іноді, коли Надька, вбрана по-святковому, в туго заплетених косах вінком, вимитих перед тим в канупері та любистку, приходить до крамниці купити сірників чи солі, Бубиренчиха, мов з-під землі виринувши, чорнороте накинеться на ненависну їй степовичку. (О. Гончар)
перен. Успіх, слава, визнання; лаври. Приклади
  • Едмон Гонкур посварився з Емілем Золя, бо ніяк не можуть поділити вінок вождя натуралізму. (М. Слабошпицький)
перен. Коло, яке утворюють певні предмети. Приклади
  • А ось і двір на горбі, окружений вінком високих ясенів. (І. Франко)
  • На долівці лежав вінок тіл людських. Головами до середини, ноги наверх. (Б. Лепкий)
  • А ген далі, .. понад краями округлого ставу, тихо завмер у місячному сяйві зачарований вінок сріблястих верб. (М. Стельмах)
перен. Низка пісень, оповідань і т. ін. Приклади
  • Дід обтер слезу [сльозу] і нагадав собі свою молодість. Вінок споминів разом з весняним сонцем найшов на серце. (В. Стефаник)
  • Хоровий ансамбль проспівав цілий вінок власних пісень. (з наук.-попул. літ.)
Коса, сплетена з цибулі, часнику тощо. Приклади
  • – Чи давно ж ти постягав у мене з жердки вінки цибулі, повисмикував з-під стріхи свячене маковійове зілля. (І. Нечуй-Левицький)
  • Іноді часник сплітають у вінки. (з навч. літ.)

ВІНЕ́ЦЬ нця́, ч.

рідко. Те саме, що віно́к 1. Приклади
  • Достига під серп пшениця, Дожида дівчина Гриця Й барвінкового вінця. (І. Франко)
  • Такому ж от, як ти, хіба лишиться зів'яле листя та вінці надгробні. Чи думаєш ти Рим перемогти могильною незрушністю такою? (Леся Українка)
  • Вони мовчки підходять до критого очеретом куреня, над яким лісова груша тримає чорний вінець гілок. (М. Стельмах)
Зачіска з кіс, укладених вінком навколо голови. Приклади
  • Сергій ще уважніше оглядав усю її струнку, сяючу постать з вінцем темно-золотих кіс на голові. (В. Винниченко)
у знач. присл. вінце́м. Приклади
  • Сонячне проміння .. золотило ясноволосі коси, вінцем покладені над висками [скронями]. (І. Франко)
перен. Останній, найвищий ступінь чого-небудь. Приклади
  • Це був кінець і вінець її земних пригод, найвища болюча нота в тужливій пісні її замученого життя. (Б. Грінченко)
Успішне завершення чого-небудь. Приклади
  • – Нашому слову кінець, а ви зробіте нашому ділу вінець. Віддайте нашому князю куницю, вашу красную дівицю! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Закінчення, кінець чого-небудь. Приклади
  • На порозі серпень – вінець літа. Серпневі дні яскраві, по-справжньому благодатні. (з газ.)
Прикраса із золота, коштовного каміння, яку носять на голові; діадема. Приклади
  • Вона була убрана в сріблясте легеньке убрання, а на голові блищав вінець з дорогих камінців. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Пряха:] Щось довго вже не йде принцеса наша. [Ткаля:] Ще, значить, не скінчилися турніри, принцеса ж мусить бути до кінця, щоб найгіднішого надгородити [нагородити] своїм вінцем. (Леся Українка)
  • Мавка спалахує раптом давньою красою у зорянім вінці. (Леся Українка)
  • – Добрі діти батькам вінець, а злії – кінець, – зітхнула бабуся. (П. Автомонов)
Коштовний головний убір – знак монаршої влади; корона. Приклади
  • Збентежила ся річ Латина: Здавалось, близька зла година, На лисині трусивсь вінець. (І. Котляревський)
  • Хто це грає для смерті танець, Головою у такт їй киває? Як її королівський вінець Самоцвітною кригою сяє! (М. Рильський)
перен. Монарша і взагалі найвища влада. Приклади
  • Візантійці, які живуть у Києві, подейкують, що мріє [Калокір] про імператорський вінець. (Б. Лепкий)
  • Володарі не прощають своїм рятівникам. А тим паче, коли рятівник тягнеться до вінця царського.... (О. Бердник)
  • Ти, заміром темним здобувши вінець І гетьманську владу підступно, Затям, що по всьому надійде кінець, Бува, що й на лаві підсудних. (Б. Олійник)
Корона, яку тримають над головами молодих під час обряду вінчання. Приклади
  • Священик входить у Вівтар, кладе вінці на хреста і бере їх (вінці та хреста) в ліву руку, а Євангеліє в праву, виходить і кладе все на столі. (І. Огієнко)
  • Під вінцем Марія бліда, як панночка. (У. Самчук)
розм. Обряд вінчання, одруження. Приклади
  • [Микита:] Багатир! А як же ви до вінця – у хургоні [фургоні] поїдете чи на волах? [Одарка:] Підемо пішки! (М. Кропивницький)
Сяйво навколо сонця, місяця, окремих зірок. Приклади
  • А сонце вже зникло, і там, де воно тільки що сяяло, ледве помітно мерехтів прозорий блакитнувато-зелений вінець. (З. Тулуб)
  • Пурпуром бралося небо й сяяв вінцем окрайок темної тучі над лісом. (В. Козаченко)
Те саме, що німб 1. Приклади
  • – Не може чоловік винести погляду очей Господніх, сяйво вінця осліпляє смертного. (Г. Хоткевич)
чого, перен. Символ чогось. Приклади
  • Якщо Боженька й наклав на Кулакову вінець безшлюбності, то відступив, не в силах пручатися її настирливості. (Г. Тарасюк)
буд. Горизонтальний ряд зрубу. Приклади
  • При низькому стані ґрунтових вод житлові будівлі не піднімаються над землею, і тому перший вінець зрубу звичайно наполовину заглиблений у землю. (з наук. літ.)
Горизонтальний ряд у будівлі, споруді, зроблений із будь-якого будівельного матеріалу. Приклади
  • Стволи двох димарів .. з кожним вінцем укладеної цегли все вище підносилися над будовами. (І. Волошин)
Деталь, яку напресовують на іншу деталь. Приклади
  • Для відповідальних і швидкохідних передач вінець роблять з фосфористої бронзи, а центральну частину – з чавуну. (з навч. літ.)

ВІ́НЦЯ нець, мн. (одн. ві́нце, нця, с.).

Верхні краї посуду, здебільшого відігнуті, потовщені. Приклади
  • Вона взяла ніж і почала вишкрібать вінця старого засаленого горшка. (І. Нечуй-Левицький)
  • Дев'ятий налив у келишки суперконьяку, стукнув вінцем об вінце й сказав: – За твоє! (В. Винниченко)
  • З шаплика вже через вінця ллється вода. (А. Головко)
  • Я поклав мою сигару на вінця попільнички. (Ю. Смолич)
  • Провідною формою посуду в празькій культурі є витягнутий, стрункий горщик з опуклістю у верхній частині посудини з відносно вузьким горлом та короткими вінцями. (з наук. літ.)
  • Схід яснів і вінця хмар вже займалися полум'ям, коли Надія верталася на завод. (Яків Баш)
перен. Верхні краї чого-небудь. Приклади
  • І ледь-ледь над вінцями гніздечка показалась голівка з сірою шийкою, зблиснули гострі намистинки очей – і пропали вмить, бо ластівка пригнулась. (Є. Гуцало)

ВІ́НЦЕ

Див. ві́нця.

ВІ́НКА и, ж.

Те саме, що барві́нок. Приклади
  • Вінка хоча й має світло-блакитні й рожеві квітки, але вирощується головним чином заради зеленого листя й використовується в бордюрах і зелених клумбах. (з наук.-попул. літ.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.