ВІНЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
віне́ць
вінча́ти;
֊ р. вене́ц, вено́к, бр. вяне́ц (церк., перен.) «вінець», вяно́к, др. вѣньць, вѣнъкъ, п. wieniec, wianek, ч. věnec, vínek, слц. veniec, vienok, вл. wěnc, нл. wěnk, болг. вене́ц, м. венец, венок, схв. виjèнац, слн. vénec, стсл. вѣньць;
псл. ѵěnьcь, ѵěnъkъ, суфіксальні утворення від ѵěnъ (пор. р. [вен] «плетінка», п. [wian] «тс.»), пов’язаного з дієсловом viti «вити»;
споріднене з лит. vainìkas «вінок», лтс. vainuks «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
війча́стий
«подібний до вінця»
віно́к
ві́нця
«краї посуду»
вінча́льний
ві́нчанка
«вінчання»
вінча́нка гла́диця
«мідянка гладенька, Coronella austriatica Laur.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| вяне́ц «вінець» (церк., перен.) | білоруська |
| вене́ц | болгарська |
| wěnc | верхньолужицька |
| вѣньць | давньоруська |
| vainuks «тс.» | латиська |
| vainìkas «вінок» | литовська |
| венец | македонська |
| wěnk | нижньолужицька |
| wieniec | польська |
| ѵěnьcь | праслов’янська |
| вене́ц | російська |
| виjèнац | сербохорватська |
| veniec | словацька |
| vénec | словенська |
| вѣньць | старослов’янська |
| věnec | чеська |
| вено́к | ? |
| вяно́к | ? |
| вѣнъкъ | ? |
| wianek | ? |
| vínek | ? |
| vienok | ? |
| венок | ? |
| ѵěnъkъ | ? |
| viti «вити» | ? |
красновін «садова айстра китайська, Callistephus chinensis Nees. (Aster)» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з кра́сний «гарний» і вінець, віно́к (за зовнішнім виглядом квітів);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| кра́сний «гарний» | українська |
| вінець | українська |
| віно́к (за зовнішнім виглядом квітів). | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України