ВІДЧИНЯТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДЧИНЯ́ТИ я́ю, я́єш, рідко ВІДЧИ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВІДЧИНИ́ТИ, иню́, и́ниш, док., що.

Відводити, відхиляти вбік стулки дверей, вікон і т. ін., роблячи вільним вхід, доступ до чогось або вихід назовні. Приклади

– Пора вікна відчиняти! (Панас Мирний)
Слуги .. відчинювали горішні вікна й кипарисовими гілками навівали прохолоду. (Б. Лепкий)
За дверима в передпокої дзенькнув дзвоник .. Побігла Даша відчиняти двері. (А. Головко)
Одчиняйте двері – Наречена йде! (П. Тичина)
Близько хата, де дівчина Ворота одчинить. (Т. Шевченко)
Ольга відчинила кватирку, яка жалібно заскрипіла на старих іржавих петлях. (Д. Ткач)
Тоді я двері відчинила в ніч. (Л. Костенко)

Робити вільним вхід, доступ до чого-небудь або вихід назовні. Приклади

Одчиняє він хату, уступив, молодиці з ним всипали. (Марко Вовчок)
Відтрутивши Широкого, відчинив двері: – Іди, Петре, додому. (Микита Чернявський)
Тремтячими руками вони не могли відчинити квартиру. (Ю. Щербак)

Піднімати вгору віко або кришку скрині, коробки і т. ін., роблячи вільним доступ усередину. Приклади

Вона тільки що була у своїх панських будинках, відчиняла свої скрині. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Ніби Пандора ящик свій над Жовквою відчинила і, що в ньому, висипала нараз на місто. (Б. Лепкий)
Гальванеску відчинив невеличку шкатулку. (Ю. Смолич)

рідко. Те саме, що відмика́ти 1. Приклади

Не тямлячи, що робить, Христина босоніж вискакує в сіни, обережно відчиняє защіпку. (М. Стельмах)
[Перун:] Та й проклята колодка, така величезна, і діра, здається, велика, а одчинити не можна! (І. Франко)
Іде [пастух] до воріт і хоче відчинити замок, служебка кидається за ним, хапає за руки і не дає відмикати. (Леся Українка)

Те саме, що відкрива́ти 4. Приклади

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.