ВІДВАЖУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВІДВА́ЖУВАТИ ую, уєш, недок., ВІДВА́ЖИТИ, жу, жиш, док.

що. Зважувати, відділяючи від загальної кількості, від цілого. Приклади

Грубер стежив, щоб точно відважували складові частини шихти – соду, пісок та крейду. (Д. Бузько)
Бачив він і .. лавочки та євреїв, що сиділи біля прилавків, відважували чи відмірювали крам. (Валерій Шевчук)
Собі і жінці стільки ж відважив [хліба], а останнє заховав до себе. (Г. Квітка-Основ'яненко)
На цей папірець він тобі відважить десять фунтів жита. (М. Стельмах)

що. Відхиляти, відкривати що-небудь важке. Приклади

Дивиться [стрілець], а там плита в однім місці відстає. “Ано-ко я відважу, – гадає. – Що там є”. Дивитси [дивиться], а то є печера. (Г. Хоткевич)
Семен з Марією відсунули у ванькирі стару ковану скриню. Відважили дві дошки в долівці і відкрили мощену яму. (Б. Лепкий)
Солдат .. взяв лопату, Одважив груду сухувату, Поклав зернину – хай зроста. (Я. Шпорта)

що, чого, чим, перен., розм. Ударяти кого-небудь. Приклади

що, перен. Те саме, що говори́ти 2. Приклади

Ми взагалі були досить строгими у стосунках, відважувати компліменти у нас було не прийнято. (з мемуарної літ.)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.