ВІДВАЖУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

через проміжну ланку вага́тися, [ва́житися] «перебувати в нерішучості» пов’язане з вага́;

значення хоробрості, рішучості розвинулось у дієслівній формі відва́житися (пор. аналогічний розвиток значень у формах зва́житися, [зва́га], нава́житися);

на такому розвитку значень міг відбитися вплив польської і німецької мов (пор. нвн. wagen «наважуватися», wägen «важити»);

думка про зв’язок з дінд. vāgara «мужній» і назвою племені вагри (Perwolf AfSlPh 7, 616; Rudnicki Prasi. II 209) позбавлена підстав;

непереконливою є спроба (Шабалин ЭИРЯ III 52– 57) виведення р. отва́жный від форми ва́жный;

р. отва́га, бр. адва́га, п. odwaga, ч. слц. odvaha;