ВІВТАРЯ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІ́ВТА́Р ві́втаря́, ч.

У давніх народів – місце для жертвоприношень; жертовник. Приклади
  • Вівтар жертовний богові Аресу такий там скіфи возвели, що ну! (Л. Костенко)
  • Правителі Херсонеса поставили бронзову статую Діофанта у повному озброєнні в акрополі міста біля вівтаря найбільш шанованої богині. (з навч. літ.)
Відокремлене іконостасом підвищення в церкві, де розташований престол. Приклади
  • Після Апостола Филін виніс з вівтаря дванадцять засвічених ставників. (І. Нечуй-Левицький)
  • Зайшов Сидір до церкви, православні дивляться на попа й на вівтар. (М. Малиновська)
  • Через рівні проміжки часу священик виходить з вівтаря, читає одну й ту ж коротку молитву, а всі присутні кланяються. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.