ВІВТАРЯ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

принести́ (скла́сти і т.ін.) прино́сити (склада́ти і т.ін.) на ві́вта́р (олта́р) чого, чий, що, уроч.

Віддавати, не шкодуючи, найдорожче в ім'я великої мети, суспільних ідеалів тощо. Приклади
  • У передсмертній записці вони [герої-панфіловці] писали: Ми приносимо своє життя на олтар Вітчизни (З газети)
  • Тобі [Україні] несу я сили всі, що маю; І працю тиху, і мої пісні На вівтар твій побожно я складаю (В. Самійленко)

нести́ (кла́сти і т.ін.) / принести́ (покла́сти і т.ін.) що на вівта́р чого, уроч.

Жертвувати чим-небудь, самовіддано працювати в ім'я чогось. Приклади
  • У серці народнім не стихають біль і туга за синами й дочками, що поклали своє життя на вівтар Вітчизни в ім'я великої Перемоги (З газети)
  • Звання присвоєне промисловцеві Гаврошу Клумакі, який поклав так багато сил на вівтар вітчизни (С. Скляренко)
  • Сорок літ, все життя, тіло й душу свою несла.. [артистка] на вівтар того, що так безмежно любила (Остап Вишня)