ВУХО — ТЛУМАЧЕННЯ

ВУ́ХО (розм. У́ХО), а, с.

Орган слуху й рівноваги в людини та хребетних тварин. Приклади
  • Марина співає, а її тонкий та дзвінкий голос доноситься через стіну до Олексія Івановича, пестить його вухо, веселить серце. (Панас Мирний)
  • Все чує вухо, пильно стежить око І серце теж події провіща. (М. Бажан)
  • Внутрішнє вухо.
Зовнішня хрящова частина органа слуху; вушна раковина. Приклади
  • За вуха вона [дівчина] позатикала пучки дрібненького барвінку. (І. Нечуй-Левицький)
  • Кінь обережно ступав лісовою дорогою, наставляючи вперед вуха. (Ю. Яновський)
  • Виймає [Никанор] з жилетки годинник, .. підносить до вуха, прислухається. (М. Стельмах)
перен., розм. Про людину, яка прислухається до чужих розмов, щоб передати їх комусь; шпигун. Приклади
  • Очевидно, у бандитської ватаги була своя розвідка, надійні вуха й очі з числа невдоволених. (І. Цюпа)
  • – Чуєте, Гнате. – Та чую ж, – озирається чоловік, чи нема десь поблизу панського вуха. (М. Стельмах)
  • А чи не вухо підіслав душпастир? Щось той старий і вчора тут різьбив. (Л. Костенко)
Бокова частина шапки, що закриває вушну раковину. Приклади
  • Незграбними пальцями, що ниють від шпарів, .. розв'язую і ніяк не можу розв'язати шворки біля вух шапки. (Ю. Збанацький)
  • В дворі біля хлівця – його дружина! Вона рубає дрова. В чоловічому пальті, .. у шапці з вухами. (І. Багряний)
Пристосування у вигляді невеликої дужки, за яку тримають або вішають предмет. Приклади
  • Подали мені чашку без вуха та без вінець, чайник без вуха. (А. Тесленко)
  • В Антіноя стрілу він націлив. Той же в цю мить піднімав золотий, на два вуха, чудовий Келих. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
  • Сьогодні батько теж отак узяв чоботята за полотняні вуха. (М. Стельмах)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.