ВУХО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

в одне́ (одно́) ву́хо влі́зти, а в дру́ге ви́лізти.

Уміти викрутитися з будь-якої складної ситуації, знайти спосіб уникнути небезпеки; бути спритним, винахідливим, хитрим. Приклади
  • — З ходу ловить чужі думки й підіймає їх на всю губернію або приноровляється до них, як вигідніше йому. І він [Кульницький] такий, що в одно вухо влізе, а в друге вилізе (М. Стельмах)
  • [Мокрина:] Та ти [Денис] на словах, як на цимбалах, і помовка про тебе склалася, що у одне вухо влізеш, а в друге вилізеш (М. Кропивницький)
  • — Та він тобі в одне вухо влізе, а в друге вилізе — й сама незчуєшся, як нащебече вище носа (С. Васильченко)

рі́зати ву́хо (ву́ха, слух) кому і без додатка.

чим і без додатка. Дратувати, вражати кого-небудь, неприємно діяти на органи слуху. Приклади
  • — Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. — Ви до кого, бабусю? — різнуло вуха прикре слово. — До секретаря… (А. Хижняк)
  • різону́ти (різну́ти┌113011) ву́хо (ву́ха) кому, що. — Мухо, ти? — запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо прозвучало образливо і принизливо (Д. Ткач)
  • Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві. Брунькасті і важкі, вони трохи різали слух, але й будили думку (Ю. Мушкетик)
  • Я не вбачаю ні одного виразу [в сонетах Грінченка], щоб різав ухо та потребував зміни (В. Самійленко)
  • На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (І. Микитенко)
Неприємно, різко, грубо звучати (про звуки, слова). Приклади
  • Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: — Мадам, тільки для вас, справжнє Коті… (Натан Рибак)
без додатка. Виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість. Приклади
  • У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину (З газети)

ву́ха (ву́хо) насторо́жі в кого і без додатка.

Хто-небудь вкрай уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Приклади
  • Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди насторожі (З журналу)

тонке́ ву́хо у кого.

Хтось має добрий слух ( перев. музичний). Приклади
  • Василько міг легко і точно вести мелодію за скрипалем, бо в нього було тонке вухо і виняткова інтуїція (З журналу)

туги́й на ву́хо.

Який погано чує, глухуватий. Приклади
  • Воно [дитя], звиняйте, малим з печі впало. З тієї пори і пішло… І на око стало сліпе, і на вухо стало туге (О. Ковінька)
  • А коли будуть допитуватись, чи не чула чого, ти скажи, що туга на вухо стала (Легенди та перекази)
  • туге́нький на ву́хо. — Оце я до вас художника привів з міста,— сказав Сашко голосно, бо дідусь, мабуть, був тугенький на вухо (Ю. Бедзик)
  • Більшість… знають, що дядько тугенькі на вухо: все одно не почують (Григір Тютюнник)
  • тугува́тий на ву́ха. У військкоматі його довго крутили на всі боки лікарі, вислуховували та вистукували, аж поки не винесли вирок: ні! Мовляв, тугуватий на вуха (І. Головченко і О. Мусієнко)

ведмі́дь (слон) на ву́хо наступи́в кому.

Хто-небудь зовсім не має музичного слуху. Приклади
  • бик на ву́хо наступи́в. — Хіба з ним можна співати, коли він тягне, як цапа за хвіст… — Та хіба в звукові діло? Бик тобі на вухо ратицею наступив. От що (Григорій Тютюнник)
  • — Ніякого, брат, у тебе слуху не було, нема і ніколи не буде. Слон тобі на вухо наступив (Ю. Смолич)
  • Уміння прочитати лібрето не замінить голосу, ну а виявилося, мені ведмідь наступив на вухо (П. Панч)
  • Терезці стало соромно: адже вона іноді глумилася з Бучка, з його арій, нагадуючи майстрові, що йому на вухо ведмідь наступив (М. Томчаній)

наставля́ти (нащу́лювати) / наста́вити (нащу́лити) ву́ха (ву́хо).

Напружено, уважно прислухатися до чогось. Приклади
  • Батько підходить до дверей спальні, наставляє туди вуха, наслухається (Д. Бедзик)
  • Заплющувавсь [хлопець] і сторожко наставляв ухо. Тиша. Тоді взявся за гриву й став ногою коневі на коліно. Мить — верхи вже (А. Головко)
  • Я скрізь лазив, на все очима назирав, як піп, до всього уха наставляв (Марко Вовчок)
Звертати увагу, зважати на що-небудь, ураховувати щось, звертатись до чогось. Приклади
  • Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр. присл.)
  • — От сівозміну загальну громадську заведемо. До агрономії вуха наставити треба. Заводити гуртовий обробіток землі (А. Головко)
З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чого-небудь. Приклади
  • — Слухайте,— сказав він… Парубки нащулили вуха (Н. Кобринська)
  • Гайдамацький старшина окремої чоти допитливо нащулив вуха (Я. Качура)

в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити.

Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. Приклади
  • — Що ж, як ти далі і все позабуваєш? — А про ту заморську нісенітницю, то я в одно ухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю (Марко Вовчок)

на ву́хо, зі сл. говори́ти і под.

Тихо, секретно, щоб ніхто не чув. Приклади
  • Якось найближчий сусід Йоньки, Павло Гречаний, сказав йому на вухо: Ти, Йонько, хлопчиська не карай і сам не печись (Григорій Тютюнник)
  • — У вас удався [синок], — додала йому на вухо (Панас Мирний)

хоч у ву́хо бгай (клади́) кого і без додатка.

з прикм. Дуже, у великій мірі. Приклади
  • — Я його, писаря, знаєте, запросив кілька разів до себе,.. почастував наливкою та добрим спотикачем, і писар став такий добрий, хоч у вухо бгай! (І. Нечуй-Левицький)
  • Оришка мене… побоюється. Стає добра, м'яка, хоч у вухо її клади, і в усьому мене слухається (О. Гончар)
Дуже лагідний, покірний, податливий і т.ін. хто-небудь. Приклади
  • Диво дивне сталося з Йосипом: то бувало нікому на світі не вступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай. Слухняний та покірний Йосип! (Панас Мирний)

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, вхопи́ти) во́вка за ву́хо (за ву́ха).

Виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе. Приклади
  • Він вміє піймати вовка за вуха (М. Номис)
  • — Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар)
  • Коли ж хлопець вискочив з класу, начальник режиму сказав, аж ніби зрадівши: — От бачите, який він… Наче окропом налитий… Цей не пропаде, цей зуміє впіймати вовка за вухо! (О. Гончар)

у ву́хо заї́хати кому і без додатка, вульг.

Ударити кого-небудь. Приклади
  • — Слухай, Луко! Без жартів кажу: ще один раз лайнешся отак і незчуєшся, як у вухо заїду (А. Головко)

туге́ ву́хо у кого.

Хтось має поганий слух ( перев. музичний). Приклади
  • У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай… (Збірник про М. Кропивницького)

Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо…

Вислів походить з Євангелія: «Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо, ніж багатому увійти в царство небесне» (Матв., 19,24). Деякі коментатори Євангелія вважають, що «верблюд» — це товстий корабельний канат, який у давнину робили з верблюжої вовни; інші, сприймаючи слово «верблюд» у його прямому значенні, під голчаним вухом розуміють одні з воріт у стіні Єрусалима, дуже вузькі й низькі.
Значення вислову: повна неможливість досягнення чогось.
Приклади
  • Заким пролізеш у голки вушко — обдерешся, як пес в шелюгах. Все побільше — лишаєш із одягом, все поменше — з собою. (В. Стус, Шлях грішного до раю)
  • Крізь ігольне ушко царської цензури не могла пролізти навіть «Казка про рибака та рибку» в українському перекладі. (М. Рильський, Пушкін українською мовою)

хоч би [тобі́ (собі́, вам)] ву́сом (у́сом, ву́хом, брово́ю і т.ін.) повести́.

Не зважати, не реагувати на кого-, що-небудь, ні на що. Приклади
  • — Та я ж,— каже [Омелько], — скілько [скільки] разів і сам довідувався, і Параску засилав. Разом гукали на вас: Пане! пора вставати! А ви хоч би собі усом повели (Панас Мирний)

ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка.

Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. Приклади
  • І замовк [Атта Троль] на мить у тузі… Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка)
  • у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі… заграли веселим блиском (С. Васильченко)

притяга́ти (притя́гувати) / притягну́ти за воло́сся (за ву́ха) що.

Невиправдано, невдало, безпідставно використовувати, показувати і т.ін. що-небудь. Приклади
  • притягну́тий за ву́ха. У виставі є недоречно вставлений, як говориться, притягнутий за вуха, епізод (З газети)
  • Мене люди зовсім не за самий вірш лають, а за те, що я мало ідейна, чи то пак — мало тенденційна, але мені здається, що коли я буду тенденцію за волосся притягати, то всім буде чутно, як її волос тріщатиме нещасний (Леся Українка)

[і] ву́хом не вести́ (ве́сти) / не повести́.

перев. кого. Не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь; зовсім не слухати. Приклади
  • переста́ти і ву́хом ве́сти. Нерідко син ворогував з батьком,. . кидав рідну оселю.. За братами потяглися й сестри: перестали й ухом вести батька-матері (Панас Мирний)
  • — Е, пішли тепер діти, та тільки не такі, як раніше, що батька та матір слухали, а інші, розумні та дрюковані, що рідних і вухом не ведуть, бокаса від них ходять (Григорій Тютюнник)
  • Сестра навчає — він [Антін] не слухає; я навчаю, говорю — він і вухом не веде (І. Нечуй-Левицький)
  • — Козаки судді і ухом не ведуть, а тебе і без пірнача послухають (П. Куліш)
  • — Та й між рідними розладдя пішло.. Дочка матері ухом не веде (Панас Мирний)
Зовсім не звертати уваги, не реагувати, не зважати на що-небудь. Приклади
  • і за ву́хом не ве́сти. Ярмола попереджав Сидора: кобила норовиста, веде досхочу, батога й за вухом не веде. З дороги нікому не зминає, а стане десь щипати траву, далі вже не піде… (М. Рудь)
  • і ву́хом не зве́сти. Як засяду, браття, коло чари, Як засяду, браття, на меду, То най прийдуть турки і татари, А я собі й вухом не зведу (Пісні та романси..)
  • Послали телеграму Миколаївському антрепренерові М. А. Максимову про вчинений проступок, але той, як кажуть, і вухом не повів (Збірник про М. Кропивницького)
  • — Скільки часу стою та кричу, а вони й вухом не ведуть (С. Васильченко)
  • — І це гроші,— байдуже цьвохнув чиїмось батіжком Лесь Якубенко, придивляючись, як ремінчик обкручується навколо пужална. Чи не чортів Лесь? З ним про таку ціну говорять, а він забавку найшов і вухом не веде (М. Стельмах)

протруби́ти (протуркоті́ти, протуркота́ти, протурча́ти, проту́ркати) [всі] ву́ха кому.

Дуже надокучити кому-небудь постійними розмовами про одне і те саме. Приклади
  • — І вже ти протуркала мені уші [вуха] тим Максимом! — сказав він (І. Франко)
  • Не треба його дратувати. І так протурчали йому вуха всякими вигадками (А. Головко)
  • — Іван вже мені про вас вуха протуркотів (В. Собко)
  • — Та вже бачу,— зітхнула Ольга Павлівна.— Жінки всі вуха мені на буряках протрубили (В. Кучер)

витя́гувати (тягти́, тягну́ти) / ви́тягти за ву́ха кого.

Всіляко допомагати кому-небудь, сприяти в чомусь. Приклади
  • А що він не росте.., то що ж, накажете кожне дерево за вуха тягти, щоб воно росло! (Остап Вишня)
  • Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці. Навдивовижу тямковитий хлопець (О. Гончар)

позаклада́ло ву́ха кому, безос., згруб.

Хто-небудь утратив слух, не чує. Приклади
  • Кричить, мов скажений, наче нам позакладало вуха (І. Нечуй-Левицький)
  • — Та вже ж чую: не позакладало мені вух,— обізвалась Мокрина (І. Нечуй-Левицький)

бо́гу у ву́ха.

Щоб здійснилося що-небудь. Приклади
  • — Якби то наші слова та Богу у вуха,— вголос подумав Мар'ян Поляруш (М. Стельмах)

ву́ха позароста́ли у кого, кому.

Хто-небудь нічого не чує або не хоче чути. Приклади
  • Утішаюся тільки тим, що той голос… натрапить на кого такого, кому ще вуха не позаростали, а тільки мало людського слова чули, то й не привикли до нього (Леся Українка)

розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха).

Заслухавшись, захопившись розповіддю, розмовою, забувати про все інше. Приклади
  • Кидає [Терентій] шапку на лаву і одразу ж ошпарює Уляну невилитою злобою: — А ти чого вуха, мов лопухи на смітнику, розвісила? Чом і досі не бачу сніданку на столі? (М. Стельмах)
  • — І тобі отсе, запорожцеві,.. не сором признатись? — каже Шрам, бо й він, старий, розвішав уші, як поніс той свої баляндраси (П. Куліш)
зі сл. слу́хати і под. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням. Приклади
  • Іноді почне [Грицько] верзти таке, як той москаль, що вернувся в рідне село по білету. Хлопці слухають, уха розвішавши, роти пороззявлявши (Панас Мирний)
Виявляти великий інтерес до чогось. Приклади
  • Я знов розвішував вуха, слухаючи їх оповідань, жартів, вигадок (І. Франко)
  • Бабоньки, чого розвісили вуха, баламутство слухаючи? (М. Стельмах)
перев. док. Довірливо слухаючи, повірити в почуте. Приклади
  • — Йому тут наплескали деякі, а він розвісить вуха, як лопухи, і слухає,— не здавалась Щуренко (А. М'ястківський)
  • Набрехав їм [Масло], а вони й вуха розвісили (А. Хижняк)
  • [Юда:] Я заспокою вас… Я вас потішу… Аякже, сподівайся! Він [Месія] здалека спокоєм і потіхою манив, а скоро хто було розвісить вуха і справді піде з ним, як я дурний, тому таке ярмо він клав на шию, що аж додолу гнуло (Леся Українка)

насторо́жувати (наго́стрювати, нашоро́шувати і т.ін.) / насторо́жити (нагостри́ти, нашоро́шити і т.ін.) ву́ха (у́ха).

Напружено, уважно прислухатися до чогось. Приклади
  • Хто балака, Хто кобзаря слуха. А Залізняк попереду Нашорошив уха (Т. Шевченко)
  • При цих словах Бичковський насторочив вуха і покрутив вуса. (І. Нечуй-Левицький)
  • В цей момент Консул [пес], нагостривши вуха, став передніми лапами на стіл (О. Гончар)
  • Він притаїв дух; насторожив уха, слуха… (Панас Мирний)
  • Простягають [селяни] шиї, вирячують очі і насторожують вуха, щоб хоч трохи почути з того, що говориться в коршмі [корчмі] (І. Франко)
З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чогось. Приклади
  • Воловик насторожив уші, увесь потонув в увазі, в чеканні, що скаже Марина (Г. Епік)
  • — Молодице, нашорошуйте вуха, бо новина буде (Б. Грінченко)

не йти / не піти́ да́лі вух чиїх.

Не ставати відомим багатьом, не поширюватися серед багатьох. Приклади
  • Глядіть же, братчики, що я казатиму зараз, дак [так] щоб воно не йшло далі вух ваших,— промовив згодом Карпо (Б. Грінченко)

ні ву́ха ні ри́ла, зі сл. розумі́ти і под., із запереч., згруб.

Зовсім нічого. Приклади
  • — Я ні вуха ні рила не тямлю в будівництві, а згодився… (Іван Ле)
  • ні ри́ла ні ву́ха. Не зна [Пилип] мови, як то кажуть, Ні рила, ні вуха (П. Глазовий)

кра́єм (крає́чком) ву́ха.

зі сл. почу́ти і т.ін. Мимохідь або випадково. Приклади
  • Він якось навіть чув слова (краєчком вуха — це бува), що він Тамарі пара (П. Дорошко)
  • Коли хлопчик краєм вуха почув, що командування училища має намір присвоїти Маслюку звання віце-сержанта, Ігор щиро зрадів (І. Багмут)
зі сл. чу́ти і под. Трохи, не повністю. Приклади
  • Хлопці… скрадливо шастали попід вікнами з надією хоч краєм вуха почути, які-то вісті приніс із країв брянських Мудрак (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Ґазди топталися один одному по ногах, аби йти ближче до нового попа та хоч краєм вуха чути, що там він таке говорить (Г. Хоткевич)
  • Збігалися [люди] до того місця, де маячіли вершники, щоб хоч краєм вуха почути слова, що провіщали волю козацькому роду (С. Добровольський)
зі сл. слу́хати і под. Неуважно, не зосереджено. Приклади
  • Русевич слухав.. краєм вуха (Ю. Шовкопляс)

язи́к по́за ву́хами (вуши́ма) теліпа́ється (мота́ється) у кого.

Хто-небудь любить багато говорити, брехати. Приклади
  • У його [нього] язик поза вушима мотається (М. Номис)

на вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. чу́ти.

Безпосередньо, особисто; сам. Приклади
  • вла́сними (свої́ми) ву́хами. — Що не може бути? На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ж мені! (М. Стельмах)
  • — А дядько Михей збирається висувати себе на голову колгоспу.— Ти що? — Слово честі, чув на свої вуха (М. Зарудний)
  • Мар'яна на власні вуха чула, як Остап запевняв бригадира: ні одна зернина не впаде в мене! (К. Гордієнко)

рва́ти слух (ву́ха).

Викликати неприємні почуття, вражати ( перев. про звуки). Приклади
  • Плач і стогін рвали вуха (П.Панч)
  • Вереск і гармидер, п'яні співи і завзяті торги рвали слух (І. Франко)

ву́хами ллє́ться кому.

Дуже набридло комусь, дратує когось (про що-небудь). Приклади
  • [Хоростіль:] І мені се вчительство давно вже вухами ллється! (І. Франко)

підніма́ти (підійма́ти і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти і т.ін.) ву́ха.

Починати рости (про рослини). Приклади
  • Найвища ефективність боронування — знищується близько 90—95 процентів сходів бур'янів.., коли вони ще не вкорінилися і тільки-но.. піднімають вуха (З журналу)
Наважуватися, намагатися протидіяти кому-небудь. Приклади
  • — Правильно Данюша каже: Коли це в мене було, щоб проти голосував хто? А то аж сім! Підняли вуха (А. Головко)

самі́ ву́ха та зу́би.

Дуже худий. Приклади
  • Я не вважав себе за хворого, хіба що був худий — самі вуха та зуби (П. Панч)

впа́сти у ву́ха кому.

Хто-небудь почув про щось; стати відомим кому-небудь. Приклади
  • Погана слава про її шинок… ходила серед мирославської жіноти, навіть Явдосі нині щось у вуха впало (О. Ільченко)

прокрича́ти (прогуді́ти і т.ін.) ву́ха кому, про кого--що.

Надокучити, набриднути комусь нестримними розмовами, гучними вимогами і т.ін. про щось. Приклади
  • Сідаючи до столу, Федір ще раз засоромив Настусю.— Ну, от і повернувся наш Михайло, А то вже вона мені тут вуха прогуділа — коли повернеться, та коли повернеться. Як молодого ждала… (Ю. Збанацький)

[аж] ву́ха в'я́нуть (свербля́ть) у кого, рідше кому і без додатка.

Кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь. Приклади
  • [аж] воло́сся в'я́не. — От сидить передо мною розумна людина, досвідчений інженер… і раптом говорить таку нісенітницю, що аж волосся в'яне (М. Ю. Тарновський)
  • [Марфа:] Тут мені таке наплели на вас, таке наговорили, що аж вуха в'януть (О. Левада)
  • Загинав [п'яний] такі слова, що в решти слухачів свербіли вуха (Ю. Яновський)
  • Марія тулиться до Богдана, немов хоче захиститися од тих пісень. Але ніхто не зважає, що в неї вуха в'януть (В. Большак)
  • Говорять увесь час [галичани-емігранти] по-російськи, але з таким акцентом, що… вуха в'януть (Леся Українка)
  • — Тоді вддова Бобренчиха озвалась: — Та вуха ж в'януть на таку олжу! Вона сама Грицькові нав'язалась (Л. Костенко)

по [са́мі] ву́ха.

Дуже сильно, надзвичайно. Приклади
  • — Галина зітхнула. Я знав, що вона по вуха закохана в Семена Михайловича (Ю. Збанацький)
  • Всі знали, що майор Кортунов по вуха закоханий у довгоногу степовичку і сам влаштував її на роботу (М. Зарудний)
чого. Дуже багато. Приклади
  • Під час тимчасової окупації міста обоє [учитель з дружиною] зазнали лиха, набралися горя по вуха (Ю. Яновський)
  • Вже зі злості говорив дехто, що він картяр і довгів [боргів] має по вуха (О. Маковей)
  • А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити,. .прати, хліб пекти… (М. Коцюбинський)
Повністю, зовсім. Приклади
  • по самі́сінькі ву́ха. Був призначений день, коли я мав захищати кандидатську, замовлені в ресторані кілька столів для бенкету (заліз у борги по самісінькі вуха) (А. Дімаров)
  • — Фтеропант коня за поводи тримав. І він, і кінь заболочені були по вуха (Б. Лепкий)
  • [Захарко:] Іншу людину хоч по вуха засип розкошами, а вона таки белькоче: Мало, мало!.. (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ву́сі.

Дуже тихо, спокійно. Приклади
  • Сплять жита — буйний зелений розлив, що починається прямо під вікнами [хати]. Тихо навкруги, немов у вусі. Пізно вже… (В. Москалець)
  • Кругом як у вусі, тихо, тільки з кімнати доноситься сап важкий (Панас Мирний)
  • А з неба місяць так і сяє; І над водою і над гаєм, кругом як в усі все мовчить (Т. Шевченко)

і на го́лову (на ву́ха) не налі́зе, зі сл. говори́ти, роби́ти і т.ін.

Що-небудь нерозумне, несерйозне, нісенітне або зовсім недоречне. Приклади
  • [Кость:] Стара якась не при умі: плела таке, що й на вуха не налізе (З. Мороз)
  • — Верзе таке, що й на голову не налізе,— сказала вона збентежено (П. Панч)
  • — Дурноверхий Вітя витіва таке, що й на голову не налізе: вимагає завтра піти записатись у загсі (С. Васильченко)

ля́пати (хля́пати) ву́хами, зневажл.

Бути неуважним, незібраним, не зважати на що-небудь і т.ін. Приклади
  • Вона вже прикидає собі.. А поки що каже будівельникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (О. Гончар)
  • — Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (А. Головко)

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] ву́хам.

Бути надзвичайно здивованим, почувши що-небудь. Приклади
  • — Я більше не буду. Поверніть мене до школи.. Я не повірив власним вухам. Невже це той самий шибайголова Васько Дягіль? (Ю. Збанацький)
  • Віталій слухав і вухам не вірив (І. Муратов)
  • — І от Нечипір, віч-на-віч зустрівшись із камердинером полковника Божича, почув і вухам своїм не повірив (Р. Чумак)

нам'я́ти (накрути́ти і т.ін.) / намина́ти (накру́чувати і т.ін.) ву́ха кому і без додатка.

Покарати, набити кого-небудь за провину. Приклади
  • Треба накрутити мені вуха за те, що ви досі не в ліжку (Ю. Шовкопляс)
  • Демонстранти змішались і тікали. Їх наздоганяли, накладали в потилицю, накручували вуха (Ю. Смолич)
  • [Поліна К.:] От коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс.., я йому намну вуха, будь певна (І. Кочерга)

стри́гти ву́хами.

Водити вухами назад і вперед (про коней, зайців); прислухатися. Приклади
  • Коні насторожено стригли вухами, чули вовків (З. Тулуб)
  • Сич десь зовсім близько проскрипів на верхів'ї верби. Кінь вухами стриже, похропує, задкує від латаття (О. Гончар)

дохо́дити / дійти́ до вух чиїх, кого.

Хто-небудь чує щось. Приклади
  • Данило хоче докладно знати, що діється в Галичі. Дійшло до його вух, що бояри знов гострять супроти нього зуби (А. Хижняк)
  • — Як скажу, що служба мені не до вподоби, то це часом може дійти до вуха начальника (І. Нечуй-Левицький)

обома́ ву́хами, зі сл. слу́хати.

Уважно, намагаючись нічого не пропустити. Приклади
  • Запанувала мертва тиша. Глядачі обома вухами слухали, як співає С. Крушельницка. Хіба що іноді хтось стримано, в кулак прокашляється (З журналу)

голова́ з ву́хами.

Нерозторопна людина. Приклади
  • Голова з вухами! Хоч при людях кажи на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (І. Нечуй-Левицький)

одни́м ву́хом, зі сл. слу́хати і под.

Користуючись нагодою; принагідно, побіжно. Приклади
  • Крізь людський гамір час від часу проривається бадьорий голос інженера.. Христя ловить одним вухом той голос і все ще намагається розгадати незвичайну загадку: що сталося з дядьком? (М. Ю. Тарновський)
  • — Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш, потягуючи коньяк і прислухаючись одним вухом до розмов (О. Гончар)
Неуважно, уривками, сприймаючи несерйозно. Приклади
  • Він [Леон] хотів би, щоб у шановного пана Завадки було стільки удач у житті, скільки на цьому верстаті відбито святих миколаїв і варвар. Йосиф Завадка слухає цю балаканину тільки одним вухом (Ірина Вільде)

[аж] ву́ха пу́хнуть / попу́хли, зі словосп.

хо́четься кури́ти. Дуже, нестерпно. Приклади
  • — Пособити прибіг? От спасибі ж тобі! А я думаю, хто б мене підмінив, бо курити хочеться, аж вуха попухли (А. Дімаров)

[аж] до вух.

зі сл. посміха́тися. Щиро, від душі, широко розкриваючи рот. Приклади
  • Він зняв із качанкуватої голови шапку, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник)
  • За спиною в Шури стояв Сагайда, усміхаючись до вух своїми товстими губами (О. Гончар)
Щирий, привітний (про усмішку). Приклади
  • Цей чорний велетень зовсім не простак, який хоче себе подати, роз'їхавшись перед подружжям Дударевичів в білозубій усмішці до вух (О. Гончар)

як вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. ба́чити і под., ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту слів; зовсім не (побачити, бачити). Приклади
  • Смикнуло ж тебе за язик… Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (П. Панч)

і за ву́хом не сверби́ть кому, у кого.

Байдуже, однаково; хто не турбується ні про що. Приклади
  • й не сверби́ть. — А отже громада каже, що буде жаліться — ще лукавіше додав писар.— Нехай! Мені те й не свербить. А ось я їм покажу! (Б. Грінченко)
  • Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (І. Волошин)
  • — Виходить, що цілісінька свиня зникла з свинарні серед білого дня, а нікому й за вухом не свербить (С. Добровольський)
  • Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… Хомі й за вухом не свербить (Л. Глібов)

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти і под., жарт.

Жадібно, з великим апетитом; швидко. Приклади
  • аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко)
  • так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах)
  • аж по́за у́хами лящи́ть. Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис)
  • Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський)
  • Тепер тільки справжнє свято і наступило:. .той п'є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний)
  • З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить (М. Коцюбинський)
  • — Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник)
  • Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк. )
  • Хлопці уминали [рибу], аж за вухами лящало (В. Поліщук)
  • Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов)
  • Він… уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний)
  • — Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький)
  • [Явдока:] Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (І. Кропивницький)

від ву́ха до ву́ха.

Дуже широко. Приклади
  • Тепер сміялися всі… Роздирали роти від вуха до вуха (П. Загребельний)

доно́ситися (доліта́ти) / донести́ся (долеті́ти) до ву́ха (до вух) чийого, чиїх, кого.

Ставати чутним, доступним для слухового сприймання; хто-небудь чує щось. Приклади
  • Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (М. Коцюбинський)
  • Хвиля дзвінких голосів доноситься до її вуха (Панас Мирний)
  • Останнє слово команди донеслося до вух Ярини ніби в тумані (В. Собко)
Ставати відомим кому-небудь; хтось дізнається про щось. Приклади
  • Донеслося до його вуха, що Марину сватати приходили (З усної мови)

аж у ву́хах лящи́ть.

Який сильно діє на слух; дуже голосний, гучний і т.ін. Приклади
  • З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадках (П. Панч)
зі сл. шумі́ти, вигу́кувати і т.ін. Дуже голосно, гучно, сильно і т.ін. Приклади
  • Заливався [песик] так, що у вухах лящало (Ю. Збанацький)
  • так, що [аж] у ву́хах лящи́ть. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач)
  • Малий хлопчик, Матвійко,.. жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (С. Васильченко)
  • Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на лотоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Г. Квітка-Основ'яненко)
у кого від чого. Когось дратують якісь голосні, гучні, різкі і т.ін. звуки, комусь стає неприємно від почутого. Приклади
  • У Лукії аж у вухах лящало від цього стоголосого хору. Вона потрапила в невідому жаб'ячу країну (О. Донченко)
  • —Та годі вже верещать! В мене вже аж в вухах лящить од твоїх пісень (І. Нечуй-Левицький)

візьми́ ву́ха в ру́ки, фам.

Слухай уважно. Приклади
  • [Герасим:] Співай мені про Хмельницького. А то співає якогось Лазаря. [Кобзар:] Ти візьми уха у руки та слухай ними. Не про Лазаря се, а про самого господа Христа (Панас Мирний)

об'ї́сти ву́ха кому і без додатка, жарт.

Спожити, використати чиїсь усі харчові запаси, з'їсти все у когось. Приклади
  • [Настя:] А лопає бісова дітвора так, що й харчів на них не настачиш, скоро й вуха об'їдять (І. Карпенко-Карий)
  • [Іван Степанович:] Знайдеться чим ушанувати дорогих гостей… не об'їсте вух (М. Кропивницький)
  • — Візьми, панотче, та одвези оцих циганок до їх родича, бо вони нам вуха об'їдять (І. Нечуй-Левицький)

[і] за ву́ха не відтя́гнеш (не відтягну́ти, не відтягти́) кого, від чого.

Хто-небудь дуже любить щось, захоплюється чимсь. Приклади
  • й за ву́ха не відтя́г би. Надолужуючи прогаяне в дорозі, Данько тьопав так, що й за вуха його не відтяг би: скучив за гарячою стравою (О. Гончар)
  • Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (А. Головко)
  • Не турбінами єдиними людина жива… Бориса — того за вуха не відтягнути од віршів (І. Муратов)

пропуска́ти (пуска́ти) / пропусти́ти (пусти́ти) повз ву́ха (ми́мо вух, і т.ін.) що.

Не реагувати на те, що говорять. Приклади
  • Марусяк нібито пускав усе те мимо вух.., але всередині у нього все кипіло й варилося (Г. Хоткевич)
  • Корях пропустив мимо вух вигук опонента, вів далі (Р. Іваничук)
  • Петро пропускав повз вуха медоточиві слова. Йому огидний цей невисокий, з невеличким черевцем, білоголовий чоловік (Д. Бедзик)

по́вні ву́ха, перев. зі сл. наговори́ти і под.

Дуже багато, понад міру. Приклади
  • — Наговорили ми тоді повні вуха, батько забив баки, а ти все мовчав (М. Чабанівський)
  • Повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна (М. Коцюбинський)

доно́сити / донести́ у ву́ха (до вух).

чиїх. Робити чутним, доступним для слухового сприймання що-небудь. Приклади
  • Мікрофони збирали всі привітання й доносили їх до вух Травиці (Ю. Яновський)
кому, кого, чийого, чиїх. Повідомляти когось про що-небудь ( перев. таємно — з метою обмови і т.ін.). Приклади
  • Коли став Микола завідувачем кафедри, то всі дрібниці,— що треба і не треба — доносили до його вух (З журналу)
  • Кожне слово Гаріфуліна повинен він, Юлдаш, доносити баєві у вуха (О. Донченко)
  • — Але ж я панові у вуха про все доносить не люблю (І. Манжура)

опусти́ти / опуска́ти ву́ха.

Впасти у відчай, засмутитися, зневіритися і т.ін. Приклади
  • — Погомони ще з моїм старим.. Наполохали, смирним став, опустив вуха, як лопух на дощ (Я. Стецюк)
  • — Так і сказав.., неначе вистрелив.. Я й вуха опустив,— сказав Добриловський (І. Нечуй-Левицький)

вно́сити / внести́ у ву́ха кому і без додатка.

Інформувати кого-небудь про щось не відоме йому; доносити. Приклади
  • — Гарна віра, — кажу, — до церкви ходи́ть, ікони справлять, а до людей звіриною буть. Сказав нічого б. Отже треба котромусь це батюшці у вуха внести (А. Тесленко)
  • Сусідки вносили у вуха, та й струнка жінка вносила цілковиту ясність у розуміння внутрішнього життя сина (Іван Ле)
  • Давно люди вносили у вуха недобре про Стефана та Євку (С. Чорнобривець)

ті́льки ву́хами ля́пнути, несхв.

Зазнавши непередбачених неприємностей, бути приголомшеним, враженим. Приклади
  • — Сурйозний [серйозний] чоловік той Давид.. Може таку свиню підкласти, що тільки вухами ляпнемо (А. Головко)

затика́ти / заткну́ти ву́ха [ва́тою].

Не реагувати, не звертати уваги на кого-, що-небудь. Приклади
  • Може, і не треба тривожити наш спокій, може краще жити, заткнувши вуха ватою, одягнувши рожеві окуляри? (З газети)
  • Чіпка не чув нічого такого, а Мотря, хоч і чула, та затикала вуха (Панас Мирний)

вклада́ти / вкла́сти у ву́ха кому, що.

Доносити, передавати кому-небудь щось ( перев. таємне). Приклади
  • На цей раз підстароста вклав у вуха Конецпольському, що Богдан Хмельницький намовив козаків знести табір, коли військо прибуде до Крилова (П. Панч)
  • Знайшлись навіть такі, що вклали панові в уха бунтівничі речі молодика — і от тепер Остап, скривджений і цькований, мусив кинути рідний край (М. Коцюбинський)

розпуска́ти (розставля́ти) / розпусти́ти (розста́вити) ву́ха (у́ха).

зі сл. слу́хати і под. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням, забуваючи про все. Приклади
  • [Храпко:] Дурепо! дурепо! Він каже, а ти віриш? Розставила вуха, слухаєш? (Панас Мирний)
  • Слухаю його, вуха розпустила: умів, умів мене Тарас заспокоювати (І. Муратов)
  • Слухав той, слухав, розпустивши вуха, і відчував себе на десятому небі (І. Цюпа)
Довірливо слухати. Приклади
  • порозставля́ти ву́ха (про всіх або багатьох). Незабаром запал його вичерпався, хотілося плюнути на самого себе і на слухачів, що порозставляли вуха на його балаканину (М. Ю. Тарновський)
  • [Шельменко:] Потурайте, Мотрюсю,— не знаю, як вас по батюшці,— що ми служиві, вам, будучи говоримо! Тільки розпустіть вуха, то і забожимося, що і на вербі є груші (Г. Квітка-Основ'яненко)

ма́ти до́вгі ву́ха, жарт.

Дізнаватися, довідуватися про що-небудь маловідоме, приховуване, секретне і т.ін. Приклади
  • [Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журіться (Леся Українка)

нату́ркати (натурча́ти) у ву́ха (у го́лову) кому.

Наговорити комусь багато про кого-, що-небудь. Приклади
  • — Це ти про Голуба? — різко повернувся до Кайдашенка Бачура.— Так і знав, що тобі натурчали у вуха про нього (М. Чабанівський)
  • — Ну, скажіть мені, будьте ласкаві,— обернувся до нього Євгеній,— що се за дурниці натуркав вам хтось у голову? (І. Франко)
  • — Гаріфуліна отруїли лікарі…— Аж очима сердито блиснув Меджінов.— Уже й тобі встиг Ходжієв у вуха натуркати? (О. Донченко)