ВУХО — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

в одне́ (одно́) ву́хо влі́зти, а в дру́ге ви́лізти.

Уміти викрутитися з будь-якої складної ситуації, знайти спосіб уникнути небезпеки; бути спритним, винахідливим, хитрим. Приклади

— З ходу ловить чужі думки й підіймає їх на всю губернію або приноровляється до них, як вигідніше йому. І він [Кульницький] такий, що в одно вухо влізе, а в друге вилізе (М. Стельмах)
[Мокрина:] Та ти [Денис] на словах, як на цимбалах, і помовка про тебе склалася, що у одне вухо влізеш, а в друге вилізеш (М. Кропивницький)
— Та він тобі в одне вухо влізе, а в друге вилізе — й сама незчуєшся, як нащебече вище носа (С. Васильченко)

рі́зати ву́хо (ву́ха, слух) кому і без додатка.

чим і без додатка. Дратувати, вражати кого-небудь, неприємно діяти на органи слуху. Приклади

— Від телефону відривається жвава дівчина в голубій косинці. — Ви до кого, бабусю? — різнуло вуха прикре слово. — До секретаря… (А. Хижняк)
різону́ти (різну́ти┌113011) ву́хо (ву́ха) кому, що. — Мухо, ти? — запитав [Федір] розгублено. На це прізвисько Муся раніше покірно і навіть охоче озивалася. Тепер воно різонуло їй вухо прозвучало образливо і принизливо (Д. Ткач)
Поема до друку не годилася, а серед віршів були цікаві. Брунькасті і важкі, вони трохи різали слух, але й будили думку (Ю. Мушкетик)
Я не вбачаю ні одного виразу [в сонетах Грінченка], щоб різав ухо та потребував зміни (В. Самійленко)
На розхряпаних вікнах сиділи хлопці й співали. А їхні голоси високі, неодностайні, різали вухо дзвінким і гострим склом (І. Микитенко)

Неприємно, різко, грубо звучати (про звуки, слова). Приклади

Різали вуха незвичні слова власників отих рундуків і крамничок: — Мадам, тільки для вас, справжнє Коті… (Натан Рибак)

без додатка. Виділятися серед чого-небудь, знижуючи його якість. Приклади

У маленькому творі кожна зайвина і неточність одразу впадає в око, ріже слух, калічить художню тканину (З газети)

ву́ха (ву́хо) насторо́жі в кого і без додатка.

Хто-небудь вкрай уважний, готовий до будь-якої несподіванки. Приклади

Риндичка зовні виглядала так: маленька, кругленька, дуже метка, рухалась швидкими куценькими кроками, а вухо завжди насторожі (З журналу)

тонке́ ву́хо у кого.

Хтось має добрий слух ( перев. музичний). Приклади

Василько міг легко і точно вести мелодію за скрипалем, бо в нього було тонке вухо і виняткова інтуїція (З журналу)

туги́й на ву́хо.

Який погано чує, глухуватий. Приклади

Воно [дитя], звиняйте, малим з печі впало. З тієї пори і пішло… І на око стало сліпе, і на вухо стало туге (О. Ковінька)
А коли будуть допитуватись, чи не чула чого, ти скажи, що туга на вухо стала (Легенди та перекази)
туге́нький на ву́хо. — Оце я до вас художника привів з міста,— сказав Сашко голосно, бо дідусь, мабуть, був тугенький на вухо (Ю. Бедзик)
Більшість… знають, що дядько тугенькі на вухо: все одно не почують (Григір Тютюнник)
тугува́тий на ву́ха. У військкоматі його довго крутили на всі боки лікарі, вислуховували та вистукували, аж поки не винесли вирок: ні! Мовляв, тугуватий на вуха (І. Головченко і О. Мусієнко)

ведмі́дь (слон) на ву́хо наступи́в кому.

Хто-небудь зовсім не має музичного слуху. Приклади

бик на ву́хо наступи́в. — Хіба з ним можна співати, коли він тягне, як цапа за хвіст… — Та хіба в звукові діло? Бик тобі на вухо ратицею наступив. От що (Григорій Тютюнник)
— Ніякого, брат, у тебе слуху не було, нема і ніколи не буде. Слон тобі на вухо наступив (Ю. Смолич)
Уміння прочитати лібрето не замінить голосу, ну а виявилося, мені ведмідь наступив на вухо (П. Панч)
Терезці стало соромно: адже вона іноді глумилася з Бучка, з його арій, нагадуючи майстрові, що йому на вухо ведмідь наступив (М. Томчаній)

наставля́ти (нащу́лювати) / наста́вити (нащу́лити) ву́ха (ву́хо).

Напружено, уважно прислухатися до чогось. Приклади

Батько підходить до дверей спальні, наставляє туди вуха, наслухається (Д. Бедзик)
Заплющувавсь [хлопець] і сторожко наставляв ухо. Тиша. Тоді взявся за гриву й став ногою коневі на коліно. Мить — верхи вже (А. Головко)
Я скрізь лазив, на все очима назирав, як піп, до всього уха наставляв (Марко Вовчок)

Звертати увагу, зважати на що-небудь, ураховувати щось, звертатись до чогось. Приклади

Хто каже до ладу, то вуха наставляй, а хто і без ладу, то теж не затикай (Укр. присл.)
— От сівозміну загальну громадську заведемо. До агрономії вуха наставити треба. Заводити гуртовий обробіток землі (А. Головко)

З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чого-небудь. Приклади

— Слухайте,— сказав він… Парубки нащулили вуха (Н. Кобринська)
Гайдамацький старшина окремої чоти допитливо нащулив вуха (Я. Качура)

в одне́ (одно́) ву́хо впуска́ти / впусти́ти, а в дру́ге випуска́ти / ви́пустити.

Неуважно слухати, не реагуючи або легковажно ставлячись до сказаного ким-небудь. Приклади

— Що ж, як ти далі і все позабуваєш? — А про ту заморську нісенітницю, то я в одно ухо впускала, а в друге випускала, та й зовсім-таки не знаю (Марко Вовчок)

на ву́хо, зі сл. говори́ти і под.

Тихо, секретно, щоб ніхто не чув. Приклади

Якось найближчий сусід Йоньки, Павло Гречаний, сказав йому на вухо: Ти, Йонько, хлопчиська не карай і сам не печись (Григорій Тютюнник)
— У вас удався [синок], — додала йому на вухо (Панас Мирний)

хоч у ву́хо бгай (клади́) кого і без додатка.

з прикм. Дуже, у великій мірі. Приклади

— Я його, писаря, знаєте, запросив кілька разів до себе,.. почастував наливкою та добрим спотикачем, і писар став такий добрий, хоч у вухо бгай! (І. Нечуй-Левицький)
Оришка мене… побоюється. Стає добра, м'яка, хоч у вухо її клади, і в усьому мене слухається (О. Гончар)

Дуже лагідний, покірний, податливий і т.ін. хто-небудь. Приклади

Диво дивне сталося з Йосипом: то бувало нікому на світі не вступить, не послухає нікого, а то хоч у вухо бгай. Слухняний та покірний Йосип! (Панас Мирний)

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, вхопи́ти) во́вка за ву́хо (за ву́ха).

Виявити сміливість, кмітливість, спритність; уміти використати що-небудь з користю для себе. Приклади

Він вміє піймати вовка за вуха (М. Номис)
— Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар)
Коли ж хлопець вискочив з класу, начальник режиму сказав, аж ніби зрадівши: — От бачите, який він… Наче окропом налитий… Цей не пропаде, цей зуміє впіймати вовка за вухо! (О. Гончар)

у ву́хо заї́хати кому і без додатка, вульг.

Ударити кого-небудь. Приклади

— Слухай, Луко! Без жартів кажу: ще один раз лайнешся отак і незчуєшся, як у вухо заїду (А. Головко)

туге́ ву́хо у кого.

Хтось має поганий слух ( перев. музичний). Приклади

У нього було дуже туге вухо, зате терпіння, хоч одсипай… (Збірник про М. Кропивницького)

Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо…

Вислів походить з Євангелія: «Легше верблюдові пройти крізь голчане вухо, ніж багатому увійти в царство небесне» (Матв., 19,24). Деякі коментатори Євангелія вважають, що «верблюд» — це товстий корабельний канат, який у давнину робили з верблюжої вовни; інші, сприймаючи слово «верблюд» у його прямому значенні, під голчаним вухом розуміють одні з воріт у стіні Єрусалима, дуже вузькі й низькі.
Значення вислову: повна неможливість досягнення чогось. Приклади

Заким пролізеш у голки вушко — обдерешся, як пес в шелюгах. Все побільше — лишаєш із одягом, все поменше — з собою. (В. Стус, Шлях грішного до раю)
Крізь ігольне ушко царської цензури не могла пролізти навіть «Казка про рибака та рибку» в українському перекладі. (М. Рильський, Пушкін українською мовою)

хоч би [тобі́ (собі́, вам)] ву́сом (у́сом, ву́хом, брово́ю і т.ін.) повести́.

Не зважати, не реагувати на кого-, що-небудь, ні на що. Приклади

— Та я ж,— каже [Омелько], — скілько [скільки] разів і сам довідувався, і Параску засилав. Разом гукали на вас: Пане! пора вставати! А ви хоч би собі усом повели (Панас Мирний)

ву́ха насторожи́лися у кого і без додатка.

Хто-небудь почав прислухатися, став зосередженим, напружено-уважним. Приклади

І замовк [Атта Троль] на мить у тузі… Але раптом в нього вуха Насторожилися якось (Леся Українка)
у́ші насторожи́лися. Одразу ліниве обличчя ожило, уші насторожились, очі… заграли веселим блиском (С. Васильченко)

притяга́ти (притя́гувати) / притягну́ти за воло́сся (за ву́ха) що.

Невиправдано, невдало, безпідставно використовувати, показувати і т.ін. що-небудь. Приклади

притягну́тий за ву́ха. У виставі є недоречно вставлений, як говориться, притягнутий за вуха, епізод (З газети)
Мене люди зовсім не за самий вірш лають, а за те, що я мало ідейна, чи то пак — мало тенденційна, але мені здається, що коли я буду тенденцію за волосся притягати, то всім буде чутно, як її волос тріщатиме нещасний (Леся Українка)

[і] ву́хом не вести́ (ве́сти) / не повести́.

перев. кого. Не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь; зовсім не слухати. Приклади

переста́ти і ву́хом ве́сти. Нерідко син ворогував з батьком,. . кидав рідну оселю.. За братами потяглися й сестри: перестали й ухом вести батька-матері (Панас Мирний)
— Е, пішли тепер діти, та тільки не такі, як раніше, що батька та матір слухали, а інші, розумні та дрюковані, що рідних і вухом не ведуть, бокаса від них ходять (Григорій Тютюнник)
Сестра навчає — він [Антін] не слухає; я навчаю, говорю — він і вухом не веде (І. Нечуй-Левицький)
— Козаки судді і ухом не ведуть, а тебе і без пірнача послухають (П. Куліш)
— Та й між рідними розладдя пішло.. Дочка матері ухом не веде (Панас Мирний)

Зовсім не звертати уваги, не реагувати, не зважати на що-небудь. Приклади

і за ву́хом не ве́сти. Ярмола попереджав Сидора: кобила норовиста, веде досхочу, батога й за вухом не веде. З дороги нікому не зминає, а стане десь щипати траву, далі вже не піде… (М. Рудь)
і ву́хом не зве́сти. Як засяду, браття, коло чари, Як засяду, браття, на меду, То най прийдуть турки і татари, А я собі й вухом не зведу (Пісні та романси..)
Послали телеграму Миколаївському антрепренерові М. А. Максимову про вчинений проступок, але той, як кажуть, і вухом не повів (Збірник про М. Кропивницького)
— Скільки часу стою та кричу, а вони й вухом не ведуть (С. Васильченко)
— І це гроші,— байдуже цьвохнув чиїмось батіжком Лесь Якубенко, придивляючись, як ремінчик обкручується навколо пужална. Чи не чортів Лесь? З ним про таку ціну говорять, а він забавку найшов і вухом не веде (М. Стельмах)

протруби́ти (протуркоті́ти, протуркота́ти, протурча́ти, проту́ркати) [всі] ву́ха кому.

Дуже надокучити кому-небудь постійними розмовами про одне і те саме. Приклади

— І вже ти протуркала мені уші [вуха] тим Максимом! — сказав він (І. Франко)
Не треба його дратувати. І так протурчали йому вуха всякими вигадками (А. Головко)
— Іван вже мені про вас вуха протуркотів (В. Собко)
— Та вже бачу,— зітхнула Ольга Павлівна.— Жінки всі вуха мені на буряках протрубили (В. Кучер)

витя́гувати (тягти́, тягну́ти) / ви́тягти за ву́ха кого.

Всіляко допомагати кому-небудь, сприяти в чомусь. Приклади

А що він не росте.., то що ж, накажете кожне дерево за вуха тягти, щоб воно росло! (Остап Вишня)
Не раз витягував [Віталик] Тоню за вуха по фізиці та математиці. Навдивовижу тямковитий хлопець (О. Гончар)

позаклада́ло ву́ха кому, безос., згруб.

Хто-небудь утратив слух, не чує. Приклади

Кричить, мов скажений, наче нам позакладало вуха (І. Нечуй-Левицький)
— Та вже ж чую: не позакладало мені вух,— обізвалась Мокрина (І. Нечуй-Левицький)

бо́гу у ву́ха.

Щоб здійснилося що-небудь. Приклади

— Якби то наші слова та Богу у вуха,— вголос подумав Мар'ян Поляруш (М. Стельмах)

ву́ха позароста́ли у кого, кому.

Хто-небудь нічого не чує або не хоче чути. Приклади

Утішаюся тільки тим, що той голос… натрапить на кого такого, кому ще вуха не позаростали, а тільки мало людського слова чули, то й не привикли до нього (Леся Українка)

розві́шувати / розві́шати (розві́сити) ву́ха (у́ха).

Заслухавшись, захопившись розповіддю, розмовою, забувати про все інше. Приклади

Кидає [Терентій] шапку на лаву і одразу ж ошпарює Уляну невилитою злобою: — А ти чого вуха, мов лопухи на смітнику, розвісила? Чом і досі не бачу сніданку на столі? (М. Стельмах)
— І тобі отсе, запорожцеві,.. не сором признатись? — каже Шрам, бо й він, старий, розвішав уші, як поніс той свої баляндраси (П. Куліш)

зі сл. слу́хати і под. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням. Приклади

Іноді почне [Грицько] верзти таке, як той москаль, що вернувся в рідне село по білету. Хлопці слухають, уха розвішавши, роти пороззявлявши (Панас Мирний)

Виявляти великий інтерес до чогось. Приклади

Я знов розвішував вуха, слухаючи їх оповідань, жартів, вигадок (І. Франко)
Бабоньки, чого розвісили вуха, баламутство слухаючи? (М. Стельмах)

перев. док. Довірливо слухаючи, повірити в почуте. Приклади

— Йому тут наплескали деякі, а він розвісить вуха, як лопухи, і слухає,— не здавалась Щуренко (А. М'ястківський)
Набрехав їм [Масло], а вони й вуха розвісили (А. Хижняк)
[Юда:] Я заспокою вас… Я вас потішу… Аякже, сподівайся! Він [Месія] здалека спокоєм і потіхою манив, а скоро хто було розвісить вуха і справді піде з ним, як я дурний, тому таке ярмо він клав на шию, що аж додолу гнуло (Леся Українка)

насторо́жувати (наго́стрювати, нашоро́шувати і т.ін.) / насторо́жити (нагостри́ти, нашоро́шити і т.ін.) ву́ха (у́ха).

Напружено, уважно прислухатися до чогось. Приклади

Хто балака, Хто кобзаря слуха. А Залізняк попереду Нашорошив уха (Т. Шевченко)
При цих словах Бичковський насторочив вуха і покрутив вуса. (І. Нечуй-Левицький)
В цей момент Консул [пес], нагостривши вуха, став передніми лапами на стіл (О. Гончар)
Він притаїв дух; насторожив уха, слуха… (Панас Мирний)
Простягають [селяни] шиї, вирячують очі і насторожують вуха, щоб хоч трохи почути з того, що говориться в коршмі [корчмі] (І. Франко)

З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чогось. Приклади

Воловик насторожив уші, увесь потонув в увазі, в чеканні, що скаже Марина (Г. Епік)
— Молодице, нашорошуйте вуха, бо новина буде (Б. Грінченко)

не йти / не піти́ да́лі вух чиїх.

Не ставати відомим багатьом, не поширюватися серед багатьох. Приклади

Глядіть же, братчики, що я казатиму зараз, дак [так] щоб воно не йшло далі вух ваших,— промовив згодом Карпо (Б. Грінченко)

ні ву́ха ні ри́ла, зі сл. розумі́ти і под., із запереч., згруб.

Зовсім нічого. Приклади

— Я ні вуха ні рила не тямлю в будівництві, а згодився… (Іван Ле)
ні ри́ла ні ву́ха. Не зна [Пилип] мови, як то кажуть, Ні рила, ні вуха (П. Глазовий)

кра́єм (крає́чком) ву́ха.

зі сл. почу́ти і т.ін. Мимохідь або випадково. Приклади

Він якось навіть чув слова (краєчком вуха — це бува), що він Тамарі пара (П. Дорошко)
Коли хлопчик краєм вуха почув, що командування училища має намір присвоїти Маслюку звання віце-сержанта, Ігор щиро зрадів (І. Багмут)

зі сл. чу́ти і под. Трохи, не повністю. Приклади

Хлопці… скрадливо шастали попід вікнами з надією хоч краєм вуха почути, які-то вісті приніс із країв брянських Мудрак (І. Головченко і О. Мусієнко)
Ґазди топталися один одному по ногах, аби йти ближче до нового попа та хоч краєм вуха чути, що там він таке говорить (Г. Хоткевич)
Збігалися [люди] до того місця, де маячіли вершники, щоб хоч краєм вуха почути слова, що провіщали волю козацькому роду (С. Добровольський)

зі сл. слу́хати і под. Неуважно, не зосереджено. Приклади

Русевич слухав.. краєм вуха (Ю. Шовкопляс)

язи́к по́за ву́хами (вуши́ма) теліпа́ється (мота́ється) у кого.

Хто-небудь любить багато говорити, брехати. Приклади

У його [нього] язик поза вушима мотається (М. Номис)

на вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. чу́ти.

Безпосередньо, особисто; сам. Приклади

вла́сними (свої́ми) ву́хами. — Що не може бути? На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ж мені! (М. Стельмах)
— А дядько Михей збирається висувати себе на голову колгоспу.— Ти що? — Слово честі, чув на свої вуха (М. Зарудний)
Мар'яна на власні вуха чула, як Остап запевняв бригадира: ні одна зернина не впаде в мене! (К. Гордієнко)

рва́ти слух (ву́ха).

Викликати неприємні почуття, вражати ( перев. про звуки). Приклади

Плач і стогін рвали вуха (П.Панч)
Вереск і гармидер, п'яні співи і завзяті торги рвали слух (І. Франко)

ву́хами ллє́ться кому.

Дуже набридло комусь, дратує когось (про що-небудь). Приклади

[Хоростіль:] І мені се вчительство давно вже вухами ллється! (І. Франко)

підніма́ти (підійма́ти і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти і т.ін.) ву́ха.

Починати рости (про рослини). Приклади

Найвища ефективність боронування — знищується близько 90—95 процентів сходів бур'янів.., коли вони ще не вкорінилися і тільки-но.. піднімають вуха (З журналу)

Наважуватися, намагатися протидіяти кому-небудь. Приклади

— Правильно Данюша каже: Коли це в мене було, щоб проти голосував хто? А то аж сім! Підняли вуха (А. Головко)

самі́ ву́ха та зу́би.

Дуже худий. Приклади

Я не вважав себе за хворого, хіба що був худий — самі вуха та зуби (П. Панч)

впа́сти у ву́ха кому.

Хто-небудь почув про щось; стати відомим кому-небудь. Приклади

Погана слава про її шинок… ходила серед мирославської жіноти, навіть Явдосі нині щось у вуха впало (О. Ільченко)

прокрича́ти (прогуді́ти і т.ін.) ву́ха кому, про кого--що.

Надокучити, набриднути комусь нестримними розмовами, гучними вимогами і т.ін. про щось. Приклади

Сідаючи до столу, Федір ще раз засоромив Настусю.— Ну, от і повернувся наш Михайло, А то вже вона мені тут вуха прогуділа — коли повернеться, та коли повернеться. Як молодого ждала… (Ю. Збанацький)

[аж] ву́ха в'я́нуть (свербля́ть) у кого, рідше кому і без додатка.

Кому-небудь неприємно, гидко чути, слухати що-небудь. Приклади

[аж] воло́сся в'я́не. — От сидить передо мною розумна людина, досвідчений інженер… і раптом говорить таку нісенітницю, що аж волосся в'яне (М. Ю. Тарновський)
[Марфа:] Тут мені таке наплели на вас, таке наговорили, що аж вуха в'януть (О. Левада)
Загинав [п'яний] такі слова, що в решти слухачів свербіли вуха (Ю. Яновський)
Марія тулиться до Богдана, немов хоче захиститися од тих пісень. Але ніхто не зважає, що в неї вуха в'януть (В. Большак)
Говорять увесь час [галичани-емігранти] по-російськи, але з таким акцентом, що… вуха в'януть (Леся Українка)
— Тоді вддова Бобренчиха озвалась: — Та вуха ж в'януть на таку олжу! Вона сама Грицькові нав'язалась (Л. Костенко)

по [са́мі] ву́ха.

Дуже сильно, надзвичайно. Приклади

— Галина зітхнула. Я знав, що вона по вуха закохана в Семена Михайловича (Ю. Збанацький)
Всі знали, що майор Кортунов по вуха закоханий у довгоногу степовичку і сам влаштував її на роботу (М. Зарудний)

чого. Дуже багато. Приклади

Під час тимчасової окупації міста обоє [учитель з дружиною] зазнали лиха, набралися горя по вуха (Ю. Яновський)
Вже зі злості говорив дехто, що він картяр і довгів [боргів] має по вуха (О. Маковей)
А роботи по самі вуха: треба обід готувати та видавати, посуду мити,. .прати, хліб пекти… (М. Коцюбинський)

Повністю, зовсім. Приклади

по самі́сінькі ву́ха. Був призначений день, коли я мав захищати кандидатську, замовлені в ресторані кілька столів для бенкету (заліз у борги по самісінькі вуха) (А. Дімаров)
— Фтеропант коня за поводи тримав. І він, і кінь заболочені були по вуха (Б. Лепкий)
[Захарко:] Іншу людину хоч по вуха засип розкошами, а вона таки белькоче: Мало, мало!.. (М. Кропивницький)

як (мов, ні́би і т.ін.) у ву́сі.

Дуже тихо, спокійно. Приклади

Сплять жита — буйний зелений розлив, що починається прямо під вікнами [хати]. Тихо навкруги, немов у вусі. Пізно вже… (В. Москалець)
Кругом як у вусі, тихо, тільки з кімнати доноситься сап важкий (Панас Мирний)
А з неба місяць так і сяє; І над водою і над гаєм, кругом як в усі все мовчить (Т. Шевченко)

і на го́лову (на ву́ха) не налі́зе, зі сл. говори́ти, роби́ти і т.ін.

Що-небудь нерозумне, несерйозне, нісенітне або зовсім недоречне. Приклади

[Кость:] Стара якась не при умі: плела таке, що й на вуха не налізе (З. Мороз)
— Верзе таке, що й на голову не налізе,— сказала вона збентежено (П. Панч)
— Дурноверхий Вітя витіва таке, що й на голову не налізе: вимагає завтра піти записатись у загсі (С. Васильченко)

ля́пати (хля́пати) ву́хами, зневажл.

Бути неуважним, незібраним, не зважати на що-небудь і т.ін. Приклади

Вона вже прикидає собі.. А поки що каже будівельникам: — Поправлятимем. Тільки ви теж вухами не хляпайте. Разом з вами будемо поправляти (О. Гончар)
— Тільки ж ви глядіть тут, не вухами ляпати прийшли. Голосуватимемо чи що, глядіть же й ви! (А. Головко)

не ві́рити / не пові́рити [свої́м (вла́сним)] ву́хам.

Бути надзвичайно здивованим, почувши що-небудь. Приклади

— Я більше не буду. Поверніть мене до школи.. Я не повірив власним вухам. Невже це той самий шибайголова Васько Дягіль? (Ю. Збанацький)
Віталій слухав і вухам не вірив (І. Муратов)
— І от Нечипір, віч-на-віч зустрівшись із камердинером полковника Божича, почув і вухам своїм не повірив (Р. Чумак)

нам'я́ти (накрути́ти і т.ін.) / намина́ти (накру́чувати і т.ін.) ву́ха кому і без додатка.

Покарати, набити кого-небудь за провину. Приклади

Треба накрутити мені вуха за те, що ви досі не в ліжку (Ю. Шовкопляс)
Демонстранти змішались і тікали. Їх наздоганяли, накладали в потилицю, накручували вуха (Ю. Смолич)
[Поліна К.:] От коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс.., я йому намну вуха, будь певна (І. Кочерга)

стри́гти ву́хами.

Водити вухами назад і вперед (про коней, зайців); прислухатися. Приклади

Коні насторожено стригли вухами, чули вовків (З. Тулуб)
Сич десь зовсім близько проскрипів на верхів'ї верби. Кінь вухами стриже, похропує, задкує від латаття (О. Гончар)

дохо́дити / дійти́ до вух чиїх, кого.

Хто-небудь чує щось. Приклади

Данило хоче докладно знати, що діється в Галичі. Дійшло до його вух, що бояри знов гострять супроти нього зуби (А. Хижняк)
— Як скажу, що служба мені не до вподоби, то це часом може дійти до вуха начальника (І. Нечуй-Левицький)

обома́ ву́хами, зі сл. слу́хати.

Уважно, намагаючись нічого не пропустити. Приклади

Запанувала мертва тиша. Глядачі обома вухами слухали, як співає С. Крушельницка. Хіба що іноді хтось стримано, в кулак прокашляється (З журналу)

голова́ з ву́хами.

Нерозторопна людина. Приклади

— Голова з вухами! Хоч при людях кажи на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (І. Нечуй-Левицький)

одни́м ву́хом, зі сл. слу́хати і под.

Користуючись нагодою; принагідно, побіжно. Приклади

Крізь людський гамір час від часу проривається бадьорий голос інженера.. Христя ловить одним вухом той голос і все ще намагається розгадати незвичайну загадку: що сталося з дядьком? (М. Ю. Тарновський)
— Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш, потягуючи коньяк і прислухаючись одним вухом до розмов (О. Гончар)

Неуважно, уривками, сприймаючи несерйозно. Приклади

Він [Леон] хотів би, щоб у шановного пана Завадки було стільки удач у житті, скільки на цьому верстаті відбито святих миколаїв і варвар. Йосиф Завадка слухає цю балаканину тільки одним вухом (Ірина Вільде)

[аж] ву́ха пу́хнуть / попу́хли, зі словосп.

хо́четься кури́ти. Дуже, нестерпно. Приклади

— Пособити прибіг? От спасибі ж тобі! А я думаю, хто б мене підмінив, бо курити хочеться, аж вуха попухли (А. Дімаров)

[аж] до вух.

зі сл. посміха́тися. Щиро, від душі, широко розкриваючи рот. Приклади

Він зняв із качанкуватої голови шапку, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник)
За спиною в Шури стояв Сагайда, усміхаючись до вух своїми товстими губами (О. Гончар)

Щирий, привітний (про усмішку). Приклади

Цей чорний велетень зовсім не простак, який хоче себе подати, роз'їхавшись перед подружжям Дударевичів в білозубій усмішці до вух (О. Гончар)

як вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. ба́чити і под., ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту слів; зовсім не (побачити, бачити). Приклади

Смикнуло ж тебе за язик… Дядько, було, вже зовсім відписав нам свою левадку, а після цього побачиш ти її, як власні вуха (П. Панч)

і за ву́хом не сверби́ть кому, у кого.

Байдуже, однаково; хто не турбується ні про що. Приклади

й не сверби́ть. — А отже громада каже, що буде жаліться — ще лукавіше додав писар.— Нехай! Мені те й не свербить. А ось я їм покажу! (Б. Грінченко)
Стрункий, біло-рожевий юнак, якому й за вухом не свербіло від болісних роздумів батька, тим часом стояв з гребінцем у руці перед трюмо (І. Волошин)
— Виходить, що цілісінька свиня зникла з свинарні серед білого дня, а нікому й за вухом не свербить (С. Добровольський)
Мірошник спить та спить. Вода ж біжить… Хомі й за вухом не свербить (Л. Глібов)

аж за (по́за) ву́хами (рідше уша́ми) лящи́ть, зі сл. ї́сти і под., жарт.

Жадібно, з великим апетитом; швидко. Приклади

аж за ву́хами тріщи́ть. Їв Іван, аж за вухами тріщало (І. Франко)
так.., що аж за ву́хами ляща́ло. Варивон так уминав пиріжки, що аж за вухами лящало (М. Стельмах)
аж по́за у́хами лящи́ть. Оце їсть! аж поза ухами лящить (М. Номис)
Все військо добре убирало, Аж поза вухами лящало, Один перед другим хватав (І. Котляревський)
Тепер тільки справжнє свято і наступило:. .той п'є, той убирає, аж за вухами лящить, довго дожидали, зате ж і діждалися (Панас Мирний)
З яким смаком трощиться їстівне! Аж за ушами лящить… (М. Коцюбинський)
— Своє сало в торбі тримає, а моїх курей їдять, аж за вухами лящить (Григорій Тютюнник)
Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушами лящить (Укр. дит. фольк. )
Хлопці уминали [рибу], аж за вухами лящало (В. Поліщук)
Буде юшка. І їстимемо її — аж за вухами лящатиме (П. Автомонов)
Він… уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний)
— Кинулись на гуску, як вовки на вівцю. Тереблять аж за вухами лящить (І. Нечуй-Левицький)
[Явдока:] Думаєш, не знаю, що ти щовечора запихаєшся солодким, аж за вухами лящить (І. Кропивницький)

від ву́ха до ву́ха.

Дуже широко. Приклади

Тепер сміялися всі… Роздирали роти від вуха до вуха (П. Загребельний)

доно́ситися (доліта́ти) / донести́ся (долеті́ти) до ву́ха (до вух) чийого, чиїх, кого.

Ставати чутним, доступним для слухового сприймання; хто-небудь чує щось. Приклади

Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (М. Коцюбинський)
Хвиля дзвінких голосів доноситься до її вуха (Панас Мирний)
Останнє слово команди донеслося до вух Ярини ніби в тумані (В. Собко)

Ставати відомим кому-небудь; хтось дізнається про щось. Приклади

Донеслося до його вуха, що Марину сватати приходили (З усної мови)

аж у ву́хах лящи́ть.

Який сильно діє на слух; дуже голосний, гучний і т.ін. Приклади

З парубками йдуть і дівчата. Вони теж співають, і пісня аж лящить у вухах, луною відбивається в левадках (П. Панч)

зі сл. шумі́ти, вигу́кувати і т.ін. Дуже голосно, гучно, сильно і т.ін. Приклади

Заливався [песик] так, що у вухах лящало (Ю. Збанацький)
так, що [аж] у ву́хах лящи́ть. Веселий барабанщик так брязкотів мідними тарілками, що аж у вухах лящало (Д. Ткач)
Малий хлопчик, Матвійко,.. жирує на подушках та вигукує, аж у вухах лящить (С. Васильченко)
Як заговорять разом усі ув один голос, так нічого і не второпаєш: мов на лотоках вода шумить, аж у вухах лящить! (Г. Квітка-Основ'яненко)

у кого від чого. Когось дратують якісь голосні, гучні, різкі і т.ін. звуки, комусь стає неприємно від почутого. Приклади

У Лукії аж у вухах лящало від цього стоголосого хору. Вона потрапила в невідому жаб'ячу країну (О. Донченко)
—Та годі вже верещать! В мене вже аж в вухах лящить од твоїх пісень (І. Нечуй-Левицький)

візьми́ ву́ха в ру́ки, фам.

Слухай уважно. Приклади

[Герасим:] Співай мені про Хмельницького. А то співає якогось Лазаря. [Кобзар:] Ти візьми уха у руки та слухай ними. Не про Лазаря се, а про самого господа Христа (Панас Мирний)

об'ї́сти ву́ха кому і без додатка, жарт.

Спожити, використати чиїсь усі харчові запаси, з'їсти все у когось. Приклади

[Настя:] А лопає бісова дітвора так, що й харчів на них не настачиш, скоро й вуха об'їдять (І. Карпенко-Карий)
[Іван Степанович:] Знайдеться чим ушанувати дорогих гостей… не об'їсте вух (М. Кропивницький)
— Візьми, панотче, та одвези оцих циганок до їх родича, бо вони нам вуха об'їдять… (І. Нечуй-Левицький)

[і] за ву́ха не відтя́гнеш (не відтягну́ти, не відтягти́) кого, від чого.

Хто-небудь дуже любить щось, захоплюється чимсь. Приклади

й за ву́ха не відтя́г би. Надолужуючи прогаяне в дорозі, Данько тьопав так, що й за вуха його не відтяг би: скучив за гарячою стравою (О. Гончар)
Дай вам землю під селом, так вас од неї й за вуха не відтягнеш (А. Головко)
Не турбінами єдиними людина жива… Бориса — того за вуха не відтягнути од віршів (І. Муратов)

пропуска́ти (пуска́ти) / пропусти́ти (пусти́ти) повз ву́ха (ми́мо вух, і т.ін.) що.

Не реагувати на те, що говорять. Приклади

Марусяк нібито пускав усе те мимо вух.., але всередині у нього все кипіло й варилося (Г. Хоткевич)
Корях пропустив мимо вух вигук опонента, вів далі (Р. Іваничук)
Петро пропускав повз вуха медоточиві слова. Йому огидний цей невисокий, з невеличким черевцем, білоголовий чоловік (Д. Бедзик)

по́вні ву́ха, перев. зі сл. наговори́ти і под.

Дуже багато, понад міру. Приклади

— Наговорили ми тоді повні вуха, батько забив баки, а ти все мовчав (М. Чабанівський)
Повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного, як текуча вода, пересипання зерна (М. Коцюбинський)

доно́сити / донести́ у ву́ха (до вух).

чиїх. Робити чутним, доступним для слухового сприймання що-небудь. Приклади

Мікрофони збирали всі привітання й доносили їх до вух Травиці (Ю. Яновський)

кому, кого, чийого, чиїх. Повідомляти когось про що-небудь ( перев. таємно — з метою обмови і т.ін.). Приклади

Коли став Микола завідувачем кафедри, то всі дрібниці,— що треба і не треба — доносили до його вух (З журналу)
Кожне слово Гаріфуліна повинен він, Юлдаш, доносити баєві у вуха (О. Донченко)
— Але ж я панові у вуха про все доносить не люблю (І. Манжура)

опусти́ти / опуска́ти ву́ха.

Впасти у відчай, засмутитися, зневіритися і т.ін. Приклади

— Погомони ще з моїм старим.. Наполохали, смирним став, опустив вуха, як лопух на дощ (Я. Стецюк)
— Так і сказав.., неначе вистрелив.. Я й вуха опустив,— сказав Добриловський (І. Нечуй-Левицький)

вно́сити / внести́ у ву́ха кому і без додатка.

Інформувати кого-небудь про щось не відоме йому; доносити. Приклади

— Гарна віра, — кажу, — до церкви ходи́ть, ікони справлять, а до людей звіриною буть. Сказав нічого б. Отже треба котромусь це батюшці у вуха внести (А. Тесленко)
Сусідки вносили у вуха, та й струнка жінка вносила цілковиту ясність у розуміння внутрішнього життя сина (Іван Ле)
Давно люди вносили у вуха недобре про Стефана та Євку (С. Чорнобривець)

ті́льки ву́хами ля́пнути, несхв.

Зазнавши непередбачених неприємностей, бути приголомшеним, враженим. Приклади

— Сурйозний [серйозний] чоловік той Давид.. Може таку свиню підкласти, що тільки вухами ляпнемо (А. Головко)

затика́ти / заткну́ти ву́ха [ва́тою].

Не реагувати, не звертати уваги на кого-, що-небудь. Приклади

Може, і не треба тривожити наш спокій, може краще жити, заткнувши вуха ватою, одягнувши рожеві окуляри? (З газети)
Чіпка не чув нічого такого, а Мотря, хоч і чула, та затикала вуха (Панас Мирний)

вклада́ти / вкла́сти у ву́ха кому, що.

Доносити, передавати кому-небудь щось ( перев. таємне). Приклади

На цей раз підстароста вклав у вуха Конецпольському, що Богдан Хмельницький намовив козаків знести табір, коли військо прибуде до Крилова (П. Панч)
Знайшлись навіть такі, що вклали панові в уха бунтівничі речі молодика — і от тепер Остап, скривджений і цькований, мусив кинути рідний край (М. Коцюбинський)

розпуска́ти (розставля́ти) / розпусти́ти (розста́вити) ву́ха (у́ха).

зі сл. слу́хати і под. Уважно, з цікавістю, з великим захопленням, забуваючи про все. Приклади

[Храпко:] Дурепо! дурепо! Він каже, а ти віриш? Розставила вуха, слухаєш? (Панас Мирний)
Слухаю його, вуха розпустила: умів, умів мене Тарас заспокоювати (І. Муратов)
Слухав той, слухав, розпустивши вуха, і відчував себе на десятому небі (І. Цюпа)

Довірливо слухати. Приклади

порозставля́ти ву́ха (про всіх або багатьох). Незабаром запал його вичерпався, хотілося плюнути на самого себе і на слухачів, що порозставляли вуха на його балаканину (М. Ю. Тарновський)
[Шельменко:] Потурайте, Мотрюсю,— не знаю, як вас по батюшці,— що ми служиві, вам, будучи говоримо! Тільки розпустіть вуха, то і забожимося, що і на вербі є груші (Г. Квітка-Основ'яненко)

ма́ти до́вгі ву́ха, жарт.

Дізнаватися, довідуватися про що-небудь маловідоме, приховуване, секретне і т.ін. Приклади

[Другий голос:] Що ж ти там почуєш? [Третій голос:] Він має довгі вуха, не журіться (Леся Українка)

нату́ркати (натурча́ти) у ву́ха (у го́лову) кому.

Наговорити комусь багато про кого-, що-небудь. Приклади

— Це ти про Голуба? — різко повернувся до Кайдашенка Бачура.— Так і знав, що тобі натурчали у вуха про нього (М. Чабанівський)
— Ну, скажіть мені, будьте ласкаві,— обернувся до нього Євгеній,— що се за дурниці натуркав вам хтось у голову? (І. Франко)
— Гаріфуліна отруїли лікарі…— Аж очима сердито блиснув Меджінов.— Уже й тобі встиг Ходжієв у вуха натуркати? (О. Донченко)