ВОЛОКТИСЯ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВОЛОКТИ́СЯ очу́ся, оче́шся, розм. ВОЛІКТИ́СЯ, ічу́ся, іче́шся; мин. ч. волі́кся, волокла́ся, ло́ся і волікла́ся, ло́ся; недок.
Тягтися по поверхні чого-небудь.
Приклади
- Як був прив'язаний до львиного [лев'ячого] хвоста, так і волікся [Вовк] за ним усю дорогу. (І. Франко)
- Ясна сукня волоклась по землі. (Леся Українка)
- Від стайні волікся за сірим жеребцем .. Карпо й кричав: – Люди, ось Драчів жеребець... Пан переховував! (П. Панч)
розм.
Іти, їхати слідом за ким-небудь.
Приклади
- Де-де буйні отари Товпилися з стаєнь на пасовисько, – За ними волоклись лінивим ходом Невиспані, обдерті вівчарі – Раби. (І. Франко)
- За ними [каменотесами] в хвості волікся пригноблений смутний семінарський [постачальник]. (С. Васильченко)
Іти, ходити дуже повільно (від старості, утоми і т. ін.).
Приклади
- Ледве можна було її [жінку] пізнати. Лише воліклась під вагою щоденної важкої журби. (О. Кобилянська)
Повільно пересуватися, рухатися (перев. про хмари).
Приклади
- Хмари чорні, важкі волоклись по небу. (Марко Вовчок)
розм.
Постійно змінювати місцеперебування; бурлакувати, мандрувати.
Приклади
- Годі, годі, лиха доле, шляхом волоктися. (П. Чубинський)
перен.
Тривати, продовжуватися (про вирішення якогось питання, справи і т. ін.).
Приклади
- Се не довго волоклося. (Сл. Гр.)
Поволі тягтися, минати (про час).
Приклади
- Сумно, поволі, важко волікся час у повдовілій хаті. (І. Франко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.