БУРЛАКУВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БУРЛАКУВА́ТИ у́ю, у́єш, недок.

заст. Не мати постійної роботи і постійного місця проживання; бути бурлакою (у 1 знач.). Приклади

Йому [Миколі] так огидло бурлакувать, так забажалось осістись і оселитись на одному місці. (І. Нечуй-Левицький)
З тих пір я знову бурлакую, перебираючись з міста до міста. (із журн.)

розм. Бути одиноким, несімейним. Приклади

– Ти б одружився, сину! .. Другі твоїх літ дітками любуються, а ти усе бурлакуєш! (Панас Мирний)
Сам собі їсти варить, сорочки пере... бурлакує старий причуда. (С. Васильченко)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.