ВОДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВОДИ́ТИ воджу́, во́диш, недок., кого, що, чим, у чому.

Те саме, що вести́ 1, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. Приклади
  • Розповів [Ісус Христос] також приказку їм: Чи ж може водити сліпого сліпий? Хіба не обидва в яму впадуть? (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • З перших літ дитину мати За рученьку водить; А як стане підростати, Само собі ходить. (П. Грабовський)
  • Тепер мені ліпше, і я знов можу ходити сама з палкою, а то вже було так, що мене водили, мало не носили. (Леся Українка)
Супроводити когось по якійсь території, приміщенню, показуючи що-небудь, гуляючи і т. ін. Приклади
  • Він водив Петра усюди, показував рибальські снасті, розказував, куди, що і як. (Панас Мирний)
  • Rоли до них приїздили гості з Тули, Ігор охоче водив їх по Севастополю. (В. Кучер)
Примушувати когось іти з собою куди-небудь. Приклади
  • В ту ніч у вікно бачив Яким, як водили його [Давида] на допит. (А. Головко)
Примушувати йти з собою приручену тварину. Приклади
  • [Відьма:] Я медведя водитиму, А як найду ката, То й спущу його на його [нього]. (Т. Шевченко)
  • Водити гуляти малесенького чистопорідного песика з п'ятого-шостого поверху разів по п'ять-шість на день – дуже приємне спортивно-гімнастичне заняття. (Остап Вишня)
  • Двором затупцяли коні й задеренчало цебро, певне, фурман водив коні до води. (Олесь Досвітній)
Ходити на чолі кого-, чого-небудь; очолювати кого-, що-небудь; бути ватажком (війська, загону і т. ін.). Приклади
  • [Один козак:] Ти вірно служив, водив військо на ворогів і край оборонив. (І. Нечуй-Левицький)
  • Руські люди не скажуть, що князь Святослав марно проливав кров, повік не скажуть, що він, князь Святослав, водив їх на марні війни.... (С. Скляренко)
  • В противагу старшому братові Тимошеві, енергійному, розумному і хороброму юнакові, який .. очолював Чигиринську козацьку сотню, а згодом водив у бої велике військо і помер від тяжкого поранення, Юрась був завжди кволий, млявий, бездіяльний. (В. Малик)
Те саме, що вести́ 3, але з позначенням повторюваності, тривалості дії, що відбувається в різний час або в різних напрямках. Приклади
  • Третій день Галина водить пасажирський швидкісний паровоз на новій залізничній колії. (Іван Ле)
  • А наймолодший [син] вчиться Водити літака. (А. Малишко)
  • Дуже швидкої їзди Валерій не любив, хоч умів майстерно водити машину. (Микита Чернявський)
чим. Рухати чимсь то в один, то в другий бік. Приклади
  • А все це булана .. Серце її не на місці, ото вже водитиме вухом, поки й спіткнеться. (П. Тичина)
  • Та вмить Івашко занепокоївся i почав пильно водити головою то туди, то сюди, щось розшукуючи очима. (В. Винниченко)
  • За кожним рухом олівця Василько водив ще й кінчиком язика. (П. Панч)
Пересувати щось по якій-небудь поверхні. Приклади
  • Водячи указкою по карті, він розповідає, які ріки зустрінуться під час мандрівки. (О. Донченко)
  • Кричеєв не одразу підвiв голову, а пiдвiвши, кинув недбало: “Зачекайте хвилину” i знову заходився водити сухим пером понад рядками. (Б. Антоненко-Давидович)
у чому, розм. Одягати, наряджати кого-небудь у щось. Приклади
  • Що ти мене, як старця, у драному водиш? (Сл. Гр.)
  • А жіночку свою любив .. Як те паня, як ту дитину, У намистах водив! (Т. Шевченко)
перен., кого, розм. Манити обіцянками; обнадіювати. Приклади
  • – Та ти кажи, чи підеш за нього, чи не підеш, а то водить парубка – ні собі, ні людям! (М. Коцюбинський)
  • Два роки буде, як він дівчину водить, а тепер як? Залишити її на посміх людям? (Ірина Вільде)

водило

Довга жердина, якою згинають колісний обід.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.