ВОДИТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

води́ти на моту́зці (на нали́гачі), згруб.

Позбавляти кого-небудь самостійності в діях, у поведінці. Приклади

Як хочеться іноді їй… приневолити його чим-небудь задуматись.. Але вона сього не зробить… Він сам, сам повинен дійти до сього, і не їй водити його на налигачі (Г. Хоткевич)
[Шеремета:] Ех, товариші! Ми ще слабі. Дозволяємо ще водить себе на мотузці (Мирослав Ірчан)

води́ти очи́ма.

за ким. Пильно стежити, дивлячись на кого-небудь. Приклади

Мотря цілий вечір водить за нею напруженими очима і вичікує слушного моменту, щоб одверто поговорити (Ірина Вільде)
Святий Миколай все за мною слідком водить очима (І. Нечуй-Левицький)

Дивлячись, виражати поглядом певний стан чи почуття ( перев. здивування, тривоги, неспокою тощо). Приклади

Цілковита розгубленість і безпорадність опанували кожного з пасажирів. Кожен водив навколо повними тривоги очима, шукаючи якогось порятунку (Г. Коцюба)
І знову продиралися комсомольці крізь нетрі, переходили через струмки, через яри й лісисті яруги. І знову зупинявся Павлусь і безнадійно водив очима: — Заблудилися! (О. Донченко)
Якась жінка стояла під розбитим осокором з двома дітками і печально водила очима (Є. Кравченко)

води́ти за чупри́ну кого.

Верховодити над ким-небудь, навіть бити ( перев. чоловіка). Приклади

Нащо тому жінка молода, кого й стара за чуприну водить! (М. Номис)

води́ти хліб-сіль (хліб і сіль) з ким.

Бути з ким-небудь у дружніх стосунках; товаришувати. Приклади

[Голубиха:] Отже я й подумала: піду-таки! Чого ж їм уже так цуратися? Колись же таки, за чоловіків, хліб-сіль водили (Олена Пчілка)
[Кембль:] З покійним Джеком водили здавна ми хліб-сіль! (Леся Українка)

вести́ (води́ти) пере́д.

Бути головним, провідним у чому-небудь. Приклади

Мовчки вислухав він рішенець у волості, що вже тепер не він, а жінка має перед вести в господарстві (Леся Українка)

Керувати, верховодити ким-небудь або в чому-небудь; бути на чолі когось, чогось. Приклади

— Через три неділі Остап косив у писаря сіно… Усьому лад дає, усім перед веде — отаманує (Панас Мирний)
Гордій справді вмів перед вести, вмів отаманувати так, що інші його слухались (Б. Грінченко)
По долині стадо коней ходить; Козацький кінь всім перед водить (Українські народні пісні)

Заспівувати або виділятися голосом, витримуючи окремі високі ноти в груповій пісні довше, ніж інші. Приклади

І справді, молодиці жартували, сміялись, співали пісень, аж луна розлягалась по полю. Олександра вела перед (М. Коцюбинський)
Співають молоденькі дівчата — Ярошенкова Орися, Біликова Тетяна: ще там їх скілька [скільки] єсть, та то вже менші, ті ще тілько [тільки] за старшими потягають; ну а сі перед ведуть, бо вже давно співають, років три (О. Пчілка)

перев. у чому. Бути першим, передовим у боротьбі, змаганні тощо. Приклади

І йому стало ніяково і соромно за те, що він, Гавриш, який досі вів перед, несподівано здав першість. І кому ж? Постолакові? (Г. Коцюба)
Перед вела, як ми вже згадували, друга бригада — Олексія Пантелеймоновича Кулика, яка й мала в себе перехідний Червоний прапор… (Остап Вишня)
— Тепер у повіті страйк! Вчора почався. Великий рільничий страйк, і ваше село веде перед у ньому (Д. Бедзик)

води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв.

Обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Приклади

поповоди́ти з ніс (тривалий час). Та невже той Хведір так убивається за мною? — думала вона.. — Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди допитаюся; та вже ж і за ніс поповоджу!.. (Панас Мирний)
води́ти за ки́рпу. Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, З Енеєм порівня плеча (І. Котляревський)
— Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же? (Григорій Тютюнник)
Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше. Він би не дав Рябоклячу з Пожитьком ціле село десять місяців за ніс водити (А. Головко)
— Тамтешній воєвода водив за носа обох привідців.., доки не зміцнив оборону фортеці так, що не під силу було взяти її (Д. Міщенко)
— Отакої! — здивувався тепер уже Кулик. На мить він розгублено замовк. А потім посміхнувся: розумію, мовляв, це так годиться. Жінка мусить спочатку відмовити, трохи поводити за ніс (С. Журахович)

води́ти компа́нію з ким.

Мати дружні стосунки, приятелювати, знатися з ким-небудь. Приклади

Я водив компанію з слободенськими парубками, вчився від них пісень (Збірник про Кроп.)
З Юрієм, правда, вони компанію водили, бо він був старший за них літами і дужчий (Ф. Бурлака)
З Костогризами і Сороками я не люблю водити компанії (І. Франко)

бага́то (чима́ло і т.ін.) води́ сплило́ (упливло́, утекло́ і т.ін.).

2. Минуло багато часу. Приклади

Півроку минуло, як ти розлучилась із своїм коханком [коханцем]. Багато води втекло за сі півроку; пішли за водою і твої сільські думки, твої надії, твої молоді жадання (П. Куліш)
З того часу, як Георгія водили за руку, багато води спливло. І сам він змужнів став красивим, статурним (З газети)

Минуло багато часу з якоїсь пори після якоїсь події, дуже давно щось було. Приклади

Чимало літ перевернулось, Води чимало утекло (Т. Шевченко)
Багато з того часу упливло води в Черемоші, багато разів приходив сюди [до схованки] Марусяк ізсипати свою здобич (Г. Хоткевич)
Відтоді багато води сплило.., але пригадуються події тих днів так виразно, наче було це вчора (Л. Дмитерко)

товкти́ во́ду в сту́пі.

Займатися чим-небудь непотрібним, безрезультатним; марно гаяти час. Приклади

Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Леся Українка)
товчі́ння (то́вчення┌132564) води́ в сту́пі. Поки… десятикласники не підуть на ферми, доти триватиме пустопорожнє товчіння води в ступі (І. Волошин)
во́ду товкти́. [Борис:] Перед дочкою так найкраще визначився, сказав їй, що вона уміє тільки воду товкти (М. Кропивницький)
Але головне, щоб були хороші вчені, щоб не товкли воду в ступі… Працювати треба тяжко, каторжно, тоді, може, щось і вийде (З журналу)
Товкли воду в ступі, переливали з пустого в порожнє, намагалися дійти до істини, а істина лежала десь поза межами кімнати, в якій засідали ці люди (П. Загребельний)
[Хома:] Слава Богу, світ мені прояснився, одлягло від серця, товчи скільки хочеш воду в ступі, буду мовчати (І. Карпенко-Карий)

[і] в ло́жці води́ не спійма́єш (не пійма́єш) кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хитрий, спритний. Приклади

Сестра її там така, що і в ложці води не піймаєш (Ганна Барвінок)

як (мов, ні́би і т.ін.) дві кра́плі (ка́плі) води́; як кра́пля (ка́пля) води́.

зі сл. схо́жий і под. Дуже, зовсім, абсолютно. Приклади

як дві крапли́ни. Степка,— як дві краплини схожа з обличчя на свою безпутну матір (М. Зарудний)
як три кра́плі води́. З фотокарток дивилося троє, як три краплі води схожих між собою Настиних синів (Я. Качура)
[Березня:] ..Ти молодим, як крапля води, на нього схожий був (Є. Кротович)
Тюремний [фашистський] ескулап… був, як дві краплі води, схожий на нашого Хлипала (Ю. Збанацький)

Такий же, як; копія когось. Приклади

Та вже ж і синок у Василя Семеновича..— батько, як дві краплі води (Панас Мирний)
Та таке [дитинча], кажуть, чорнюще, волосате, точнісінько, мов дві краплі води, заїжджий фотограф (І. Головченко і О. Мусієнко)

і води́ не замути́ть, перев. зі словосп.

таки́й, що. Дуже лагідний, скромний, сумирний. Приклади

Вона [жінка] в нього така тиха, що і води не замутить (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт (ді́дько) ла́дану (свяче́ної води́), зі сл. боя́тися і под., грубо.

Дуже сильно. Приклади

Прийде [Параска] раз на рік до церкви… та й заглядає.. через поріг — як той дідько боїться ладану (І. Нечуй-Левицький)
— Та він же, як чорт ладану, мабуть, боїться партизанів! — раптом здогадався Кирило (О. Головченко і І. Мусієнко)

хоч з лиця́ води́ напи́йся (во́ду пий).

Дуже гарний, вродливий. Приклади

Хоч води з лиця напийся, така пристойна молодиця! (Ганна Барвінок)
[Пузир:] Та ти ж його [жениха] ще не бачила, подивися перше: з лиця хоч воду пий, Бова королевич! (І. Карпенко-Карий)
Коли б у того чоловіка та жінка була якась нетіпаха, то вже Бог з ним. А то ж писана краля, хоч з лиця воду пий (В. Кучер)

зі сл. га́рний і под. Дуже, надзвичайно. Приклади

хоч води́ напи́йся. — От Петро — багатир, хазяйська дитина, не тинявся по наймах… Ще до того веселий, моторний і з лиця гарний, хоч води напийся (М. Коцюбинський)
хоч з лиця́ во́ду пи́ти. Парубок на все село: гарний, хоч з лиця воду пити, жвавий, веселий і роботящий (Марко Вовчок)

втопи́ти в ло́жці води́ кого і без додатка, перев. зі сл. гото́вий, ра́дий і т.ін.

Завдати кому-небудь великих прикростей чи згубити когось з будь-якого приводу, через дрібниці. Приклади

Чаплінський знову захихикав, але в цю ж мить його обличчя стало злим: — Схизмати раді б утопити мене в ложці води, але я пильную інтересів пана старости (П. Панч)
Бабуся Мотря лаялася: — Людці! За копійку в ложці води втоплять. На все село може кого хоч оббрехати (В. Козаченко)
— Тетеря гетьмана тепер в ложці води втопив би. Обмотує його, як павук муху (Б. Лепкий)
— На світі люде [люди] вороги одно другому. Одно другого готове продати ні за що ні про що; одно другого готове в ложці води втопити (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) з води́.

зі сл. рости і под. Надзвичайно швидко. Приклади

— Давиде! Ой, ти ще більшим став! Ростеш мов з води (М. Стельмах)
— Гриби тепер ішли мов із води. Їх збирали щоденно і дорослі, і діти… (Ю. Збанацький)
Овес! Що за чудовий овес в цьому році! З самої весни гнало його як з води! (В. Москалець)

Дуже легко, добре, вдало. Приклади

В міжріччі Орелі та Берестової ніхто не осмілювався змагатися з Онисимом на ниві. У нього все йшло як із води, повніло й дозрівало, викликало заздрість убогих хуторян (М. Рудь)

Зовсім несподівано, раптово. Приклади

На голос пісні до них добувається з берега ще один. Виник ніби з води. Причалив човна, вичалапкує на берег (О. Гончар)
Аж ось Марко… Він, здавалось, зник був зовсім з наших очей, тепер не витримав — виринув в гостро цікавий момент як із води (С. Васильченко)

на я́сні зо́рі, на ти́хі во́ди, фольк.

В Україну; додому, в рідні краї. Приклади

Не сьогодні завтра прибуде Селім, і ми помандруємо на тихі води, на ясні зорі, у край веселий та мир хрещений. Я теж уже так скучив за Україною, що далі терпіти не можу (В. Кулаковський)

як (мов, ніби і т.ін.) з води́ йти, перев. зі сл. рости́.

Дуже швидко. Приклади

Зоглянулася св. п'ятниця на слізні благання матері, й ось двоє червоновидих діток ростуть,— як із води йдуть (Л. Яновська)
А Трьомсин собі росте, Мов, як кажуть, з води йде (І. Манжура)

набира́ти / набра́ти води́ в рот.

Уперто мовчати; нічого не говорити. Приклади

І твій тато злякався, заховав листа в шухляду, набрав води в рот (Мінковський)
Писалі Насті, аякже, тільки чи листи не доходять, чи води в рот набрала (Є. Гуцало)
Вже я й мовчу, вже я й набираю води в рот — все одно… він виведе тебе з останнього терпіння (Ю. Збанацький)

нема́ (нема́є) проми́тої води́ кому.

Хто-небудь зазнає багато неприємностей, переслідувань, докорів і т.ін. від когось. Приклади

Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені промитої води: то те недобре, то це негаразд (Марко Вовчок)
То було батько тихий, тихий, а тепер мені промитої води нема ні від матері, ні від батька (Ганна Барвінок)

як (мов, ні́би і т.ін.) води́ в рот набра́ти, зі сл. замовкнути і под.

Втративши здатність або бажання говорити, мовчати; мовчки. Приклади

Макар не був мовчуном, але тепер сидів, неначе в рот води набрав (С. Добровольський)
І вони довго сиділи, ніби набравши в рот води. Мовчала переможно і Марія, задоволена тим, що так їм дошкулила (М. Слабошпицький)
[Ганна:] Відтоді замовкла я, мов в рот води набрала! (М. Кропивницький)
Замовк, як води в рот набрав (Л. Мартович)

бу́ря у скля́нці води́.

Суперечки, тривоги з дріб'язкових, не вартих уваги питань. Приклади

Він був настільки переконаний у своїй роботі, в її меті, що бурі у кабінеті шефа інституту вважав бурями у склянці води (Н. Рибак)
І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці [склянці] води (Леся Українка)

чи́стої води́.

Справжній. Приклади

Світла ніч стояла над горами. Чиста, прозора, вона просвічувала наскрізь, як синій коштовний камінь чистої води (О. Гончар)
— Демагогія чистої води,— зривався Дим на півнячий крик.— Над усім має бути контроль (Є. Гуцало). — О, Макаре, це історія… Тисяча і одна ніч. Романтика… Чистої води романтика. Тепер такого не буває (Ю. Збанацький)
чисті́сінької води́. Термін [гранослов] видається давно відомим, хоча насправді це чистісінької води неологізм (З газети)

каламу́тити / скаламу́тити во́ду кому і без додатка.

Вносити розлад, неспокій у що-небудь. Приклади

не закаламу́тити води́. Мій батько не довго пожиє [поживе], а хоч і пожиє, то… нікому води не закаламутить (І. Франко)
— Та я ж тебе до хати покликав!. .Думав, зрозумієш, не будеш воду каламутити (Є. Гуцало)

Підбурювати, підмовляти кого-небудь до якихось протиправних, незаконних дій. Приклади

— Не раз доводилося показувати їм дорогу з нашої фабрики. Вони вже й тут воду каламутять. Отаманщину відстоюють, Червону Армію готові б поділити (О. Гончар)
[Галина (до Шпиці):] Ви ж раніше самі обіцяли клуб збудувати!.. [Шпиця:] Зараз не збори. Негайно всі в поле! (до Сокола) — А ти води не каламуть (М. Зарудний)

тихі́ший (ти́хший) [від] води́, ни́жчий [від] трави́.

Дуже скромний, покірний, непомітний. Приклади

Присмирів відтоді Віктор. Став тихіший від води, нижчий від трави. То бувало, де тільки ступне, там і начудотворить, а тепер любо-мило глянути на хлопця (В. Речмедін)
Тверезий він [паламар] був тихший води, нижчий трави; зате, як скинув чарку-другу — де те завзяття візьметься (Панас Мирний)
тихі́ший за во́ду. Для Федора Іполитовича теж було новиною, що тихіший за воду Сергій сміє, та ще так нечемно, перебивати відповідального колегу (Ю. Шовкопляс)

з роси́ та з води́ кому.

Уживається з урочистої нагоди як побажання удачі, щастя, благополуччя. Приклади

З роси та з води Вам, дорогий Володимире Кириловичу! Многая літа Вам і Вашій музі, і пам'ятайте сказане мить тому: слово працює (З газети)
Нехай же щастить нашому ювілярові! Нехай ніколи не цурається його творче натхнення! З роси йому та з води! (З газети)

вихо́дити / ви́йти сухи́м з води́.

Знаходити вихід із скрутного становища. Приклади

— Не раз доводилось бувати в таких бувальцях, що, може, кому й не снилось.. Але нічого, виходили, як мовиться, сухими з води (Ю. Збанацький)

Будучи винним, уміло уникати покарання або нарікання; залишатися непокараним або незаплямованим. Приклади

ви́йти сухе́ньким із води́. Кота Петровича, де я живу, На лаву садовили судову:. .А він Мишами і Кицями підперся, Сухеньким вийшов із води (М. Годованець)
ви́скочити сухи́м із води́. Десь гниють кості отамана, розметалися-розкидались в безславних січах тіла його невдалих дітей, один Гайдук лише зумів врятуватися, вискочити сухим із води (А. Дімаров)
Батьки новітньої орди Сухими вийшли із води… А шеф: — Біда мені з татарами, — уникли гідного покарання (С. Караванський)
— Треба ж до такої міри втратити глузд, щоб повірити, начебто можна чинити такі речі — палити, топтати чужу землю, нищити народ і потім сухим вийти з води (Ю. Бедзик)
Кажуть, що є такі шахраї, які виходять з води сухими (О. Донченко)
[Харько (сам):] Дивуюсь і своєму нещастю, і хитромудрим викруткам моєї в'юнкої бестії жінки, котра вміє завжди вийти сухою з води: все звернуть на мене (М. Кропивницький)

як в ре́шеті води́, ірон.

Зовсім немає. Приклади

Стільки правди, як у решеті води (Укр. присл.)
[Ярошенко:] Я проти вашої статті тому, що критики в ній немає. Є тільки видимість критики.. Там правди — як в решеті води (О. Левада)

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) про́ти течії (про́ти води́).

Діяти проти когось або всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. Приклади

Я два роки після інституту.. [працював] чесно. Ну, якось заступився за одного… пішов проти течії. Й одразу — чотири анонімки (Ю. Мушкетик)

Буря в склянці води.

Цими словами французький письменник і філософ Ш.Л. Монтеск'є (1689—1755) характеризував політичні події в карликовій республіці Сан-Маріно. Схожі вислови («буря в ложці», «гроза з корита») знаходимо й у творах античних авторів Афінея, Ціцерона та ін.
Значення вислову: велике хвилювання з незначного приводу, дрібні події, які штучно перебільшують. Приклади

І от, може, через те, що я бачу все, немов у перспективі, може, через що інше, тільки мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються бурями в шклянці води. (Леся Українка, Лист до М. Драгоманова, 22.VІІІ.1891 р.)