ВЕСЕ — ТЛУМАЧЕННЯ
ВЕСЬ (ВВЕСЬ, УВЕ́СЬ), всього́ (усього́), ч., ВСЯ (УСЯ́), всіє́ї (усіє́ї), ж., ВСЕ (УСЕ́), всього́ (усього́), с., займ. означ.
Означає що-небудь як ціле, неподільне, взяте повністю.
Приклади
- Покладіть на Нього [Ісуса Христа] всю вашу журбу, бо Він опікується вами! (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Ой сину, мій сину, Моя ти дитино! Чи є кращий на всім світі, На всій Україні! (Т. Шевченко)
- Річка – не калюжа. Води ще стане на ввесь вік! (Л. Глібов)
- Від усієї картини віє чимось пісенним. (О. Довженко)
- Сусід мій увесь час, мабуть, спостерігав мене збоку, бо коли я несподівано до нього звернувся, він аж кинувся. (П. Колесник)
Означає цілковите охоплення чим-небудь якоїсь особи, предмета, явища.
Приклади
- Увесь об колючки подрався; Як чорт, у реп'яхах весь був. (І. Котляревський)
- Дівчинка протирає очі, зиркає ними ще вся уві сні, в солодких видіннях. (А. Хижняк)
- Вигуки надають емоційного забарвлення всьому висловлюванню. (з наук.-попул. літ.)
всі, всіх, мн.
Означає цілковите охоплення окремих однорідних осіб, предметів, явищ – кожного в нерозривному зв'язку з іншим.
Приклади
- На лівій руці всі пальці трусились безперестану, навіть тоді, як він спав. (І. Нечуй-Левицький)
- – Навіщо знущаєтеся з малого хлопця, паскудні боягузи?! – гукав усіма, які знав, мовами розгніваний Чипаріу. (Ю. Смолич)
- Рубін одягся, як і всі учні. (І. Сенченко)
у сполуч. з кільк. числ.
Указує на повну кількість, виражену цим числівником.
Приклади
- Він знає всі вісім вітрів, як братів рідних, розуміє мову неба і моря. (М. Коцюбинський)
- Дюваль підніс револьвера й .. випустив всі шість куль в те місце, де шелеснуло гілля. (М. Йогансен)
у сполуч. з абстр. ім.
Означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін.
Приклади
- Всю свою ненависть до хижацтва Франко сконцентрував в образі орла-беркута. (М. Коцюбинський)
- Я прагну усю мою тугу В єдинеє слово зложить. (Леся Українка)
у знач. ім. все, всього́, с.
Вичерпне охоплення, сукупність предметів, явищ, дій, понять; те, що є, без винятку.
Приклади
- Упоравшись зо всім, присів, понурив голову та й задрімав собі. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Як я люблю оці години праці, Коли усе навколо затиха. (Леся Українка)
- Все палало кругом... Скаженіли охриплі гармати.... (В. Сосюра)
всі, всіх, мн.
У повному складі, без винятку.
Приклади
- Сього чоловіка всі поважали змолоду. (Марко Вовчок)
- Сіли обідати. Усі мовчки їли. (Панас Мирний)
все, мн. всі.
Уживається як узагальнювальне слово при переліку.
Приклади
- [Тетяна:] Він так недавно в нас, аж я мов здавна його знаю! .. Обличчя, постать, очі – все, усе я бачила вже десь давно!... (І. Карпенко-Карий)
- Собаки й вівчарі твої, Усі ви – вороги мої: Од вас мені життя немає.... (Л. Глібов)
при ім. з прийм. з (зо), на.
Утворює сполучення способу дії, що означають повноту, посилене протікання дії.
Приклади
- [Хома:] Іде хтось там? Ні, хтось гукає?! Куди ж подітися мені? .. (Тіка [тікає] з усіх ніг). (М. Кропивницький)
ВЕСЬ і, ж., заст., уроч.
Село.
Приклади
- А люта мати! Спустила друге бісновате [біснувате] Своє скаженеє звіря. Та вже такого сподаря, Що гради й весі пожирало. (Т. Шевченко)
- І йшла Малуша з лісу до лісу, від весі до весі. (С. Скляренко)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.