ВЕРТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВЕРТИ
Етимологія: рос.

Звивисті алеї або доріжки прокладені серед пейзажного парку чи саду.
Архітектура і монументальне мистецтво

ВЕРТІ́ТИ рчу́, рти́ш, недок.

що, чим і без дод. Рухати, повертати в різні боки. Приклади
  • Стриба Рябко, вертить хвостом, Неначе помелом. (П. Гулак-Артемовський)
  • Василь, схиливши голову, вертів в руках сопілку. (В. Винниченко)
  • – Та воно зверху вроді [ніби] тихо, а під водою крутить. І крутить, і вертить! Та то ще нічого! Соми там живуть! (Остап Вишня)
  • Вона ніяково вертіла в руках хлібину. (О. Донченко)
Обертати навколо осі; крутити. Приклади
  • Але ти [годинник] слухать не хотів, все стрілки чергою вертів. (Я. Щоголів)
перен., ким, чим, розм. Верховодити, розпоряджатися на свій розсуд. Приклади
  • Хто де не дума – там ночує, Хотів де бігти – там гальмує. Так грішними судьба вертить! (І. Котляревський)
  • Василь колись вертів цілим повітом. (Панас Мирний)
що і без прям. дод. Повертати, спрямовувати справу, дію і т. ін. за власним бажанням. Приклади
  • Не минулося ж і секретарям, що брали з писаря гроші та Левкове діло вертіли, як хотіли. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [А б л а к а т:] Нічого не можна було подіять! Вже я і так, і так вертів – не помогло, прийдеться заплатить штрап. (І. Карпенко-Карий)
що і без прям. дод. Свердлити, робити свердлом заглибини, отвори. Приклади
  • – А нащо, татуню, вертите так скісно дірки? (І. Франко)
  • Обережно підліз він до того місця, ліг горілиць. Тоді наставив свердло, почав вертіти. (Б. Грінченко)
перен., що, діал. Бентежити, непокоїти. Приклади
  • В душі його виколювалася .. думка: збутися тяжкого ворога, що вертів мозок, прошибав душу. (Н. Кобринська)
  • Мов гадюки, вертіли її серце ті питання, і вона дала сльозам волю. (І. Франко)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.