ВДАЧА — ТЛУМАЧЕННЯ

ВДА́ЧА і, ж.

Сукупність психічних особливостей, з яких складається особистість людини і які виявляються в її діях, поведінці; характер. Приклади
  • [Князь:] Ну, бачу, горе не зламало ще Твоєї вдачі гордої, Предславо! (І. Франко)
  • Неоднакову вдачу мали [брати]. Щирий та щедрий Семен ніяк не міг погодитися з лукавим та заздрим на чуже добро Романком. (М. Коцюбинський)
  • Мав Сашко вдачу жваву, невгамовну й веселу. (В. Козаченко)
Нахил або звичка до чогось. Приклади
  • – Чи ви не знали його вдачі, що він п'є? (Леся Українка)
Характерна риса поведінки тварини. Приклади
  • Десь собачатко тут взялося Кудлате, миршаве, мале, Загавкало і аж зайшлося, – Таке було на вдачу зле.... (С. Воскрекасенко)
Коментарі (3)
04/14/2021 14:51
Дуже важко використовувати це слово. Такий дисонанс в голові, що аж страшно. Весь час думаю про удачу а не вдачу, коли бачу це слово
03/10/2023 20:37
А для мене це слово дуже природне. Моя баба його постійно використовувала.
03/21/2024 9:41
Потрібно просто чітко розмежовувати два слова – "вдача" та "удача". Це зовсім різні поняття. Ось і все. А якщо до того ж узяти й почитати серйозну художню літературу в достатній кількості, то таке розмежування з часом видаватиметься абсолютно природним, кому досі не видалося.
Щоб додати коментар, увійдіть.