ВБИРАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., ВВІБРА́ТИ (УВІБРА́ТИ), ВБРА́ТИ (УБРА́ТИ), вберу́, вбере́ш, док.

що. Утягувати в себе, поглинати. Приклади

Асфальтова підлога не вбирала вологи й все більше мокріла. (І. Багряний)
Юра розгортає груди, вбирає повно повітря. (Ю. Смолич)
Скільки крові та сліз ввібрала ця багатостраждальна дорога земна [шлях чумаків], що зорями та сузір'ями навіки відбилася в темному дзеркалі неба нічного.... (О. Гончар)

перен. Пом'якшувати, притишувати звук (про ворсисту, пухнасту поверхню). Приклади

Килимові доріжки в кімнаті вбирали найменші звуки ходи. (Іван Ле)
Голос Вадима злегка приглушений .. То сніг вбирає в себе частки звуку. (М. Руденко)

що, перен., перев. зі словоспол. в себе, в голову. Сприймати, засвоювати. Приклади

Він дивився на сонце, на свої ниви.., вбирав у себе гамір пташок, фиркання коней, грубі лайки войовників. (М. Коцюбинський)
В яру доктор широким рухом розстібнув комір сорочки й убирав усю безмір неба й сонця. (М. Івченко)
Я ж сиджу мовчки, вбираю в себе, наче губка, цікаві новини. (П. Колесник)

Нагромаджувати що-небудь у пам'яті. Приклади

Навчаючись з малих літ балакати, ми разом з тими словами, що доводиться їх запам'ятати, вбираємо в свою голову і розуміння того, що ті слова визначають. (Панас Мирний)
Він із запалом вбирав у себе думки й почуття тих багатьох книжок, що прочитав у громаді. (Б. Антоненко-Давидович)

що, перен. Приймати до свого складу; включати. Приклади

Посуваючись від села до села, загін повинен був вбирати нові людські сили. (Ю. Смолич)
Згодом сформувався новий етнос, який постійно вбирав у себе нові прийшлі сюди етнічні групи населення, переплавляючи елементи багатьох культур у нову своєрідну культуру. (з наук. літ.)

Переймати, запозичувати що-небудь. Приклади

Наша культура, мистецтво, література і, зокрема, поезія, навчаючись на великих традиціях і зразках минулого, ввібрала в себе .. все краще, цінне, дороге людському серцю. (А. Малишко)

тільки док., кого, що у що, розм. Рахуючи, вмістити, вкласти у назване число, в якусь міру. Приклади

[Пріська:] Яка велика копиця грошей! [Храпко:] Хе-хе-хе! Копиця!.. Не одна така, і в десять не вбереш!... (Панас Мирний)
[Іван:] Жив собі заможний чоловік, ще за кріпацтва він отаманував, так грошей нагарбав стільки, що, може, його і в дві тисячі не вбереш. (М. Кропивницький)
– Скільки вас, чому досі не мав про вас звістки? – Бо далеко. Ми аж у Чорному лісі. Зимою в сотню можна було вбрати, а зараз і в тисячу не вбереш. (П. Панч)

що і без прям. дод., розм. Жадібно їсти, з'їдати. Приклади

Все військо добре убирало, Аж поза ухами лящало, Один перед другим хватав. Вбирали січену капусту, Шатковану і огірки. (І. Котляревський)
Підвечіркуючи, панич убрав аж п'ять мандрик та горщечок масляків. (Г. Квітка-Основ'яненко)

Див. убира́ти¹.

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.