БІДА — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

біда на біді, бідою поганяє

Правильніше: біда біду перебуде – одна згине, десять буде
Мова – не калька: словник української мови

прийшла біда – відкривай ворота

Правильніше: біда одна не ходить; біда біду тягне; біда біду знайде, хоч сонце зайде
Мова – не калька: словник української мови

клин клином вибивають

Правильніше: біда біді на слободі
Мова – не калька: словник української мови

біда за біду чіпляється

Правильніше: як вухо ввірветься, то і дзбан розіб'ється
Мова – не калька: словник української мови

чиста біда

Правильніше: справжня біда
Мова – не калька: словник української мови

трагедія

Правильніше: нещастя; горе; біда; лихо
Мова – не калька: словник української мови

просто біда (комедія) з чимось

Правильніше: чиста біда (комедія) з чимось
Мова – не калька: словник української мови

проголодаєшся – хліба дістати здогадаєшся

Правильніше: біда навчить коржі з маком їсти
Мова – не калька: словник української мови

проблема у тому, що…

Правильніше: біда у тому, що…
Мова – не калька: словник української мови

невеликі клопоти (неприємності)

Правильніше: лихо не біда
Мова – не калька: словник української мови

не я їду – нужда їде

Правильніше: не я скачу – біда скаче
Мова – не калька: словник української мови

не роки старять, а горе

Правильніше: старять людину не літа, а біда; коли біда діє, голова біліє; день меркне від ночі, а чоловік – від горя; горе натерло (нахилило)
Мова – не калька: словник української мови

на бідного макара всі шишки валяться

Правильніше: на похиле дерево й кози скачуть (плигають); на убогого всюди капає; бідному усюди біда; бідному все вітер в очі; нещасному макару нема талану
Мова – не калька: словник української мови

мені грозить біда

Правильніше: на мене біда (лихо) кладеться
Мова – не калька: словник української мови

круто приходиться

Правильніше: важка біда обсіла
Мова – не калька: словник української мови

іде біда – відчиняй ворота

Правильніше: як одна біда йде, то й другу за собою веде
Мова – не калька: словник української мови

горе-вчений

Правильніше: біда, а не вчений
Мова – не калька: словник української мови

голь на вигадки хитра

Правильніше: біда навчить калачі (коржі з маком) їсти
Мова – не калька: словник української мови

буде тобі біда

Правильніше: лиха набіжиш
Мова – не калька: словник української мови

буде біда кому

Правильніше: буде лихий світ кому
Мова – не калька: словник української мови

біда сталася з ким

Правильніше: лихо спіткало кого
Мова – не калька: словник української мови

біда не залишила їх байдужими

Правильніше: біда їх розворушила
Мова – не калька: словник української мови

біда навчить калачі їсти

Правильніше: навчить біда з салом коржі їсти; хто хоче в горох, знайде стежку
Мова – не калька: словник української мови

Біда, а не…, лихо, а не…, попсуй-майстер, цигикач і горе-…

Замініть невластиву українській мові конструкцію з горе- (горе-вчений, горе-досягнення) на: біда, а не (вчений), лихо, а не (досягнення), попсуй-майстер, цигикач.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Наш горе-вчений написав багато статей. Наша біда, а не вчений, написав багато статей.
Цей горе-майстер зламав скрипку. Цей попсуй-майстер зламав скрипку.

Леле, лелечко, от біда, ой горе, ой лихо (ой лишечко, ой лишенько)

Вигук леле дедалі рідше чується в сучасній українській мові, поступаючись перед вигуками от біда, ой горе, ой лихо (ой лишечко, ой лишенько). Але наша класика й народне мовлення широко послугуються цим вигуком, що передає захоплення або подив («Леле, лелечко мені!» — М. Номис) чи гіркоту («Ой леле! Даремні питання!» — Леся Українка). Будучи відповідником до російського увы, вигук леле не є абсолютним синонімом вигуків ой біда («Ой біда мені з тобою, не знаю, що й робити!» — З живих уст), ой горе («Ой горе тій чайці, чаєчці небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі». — Народна пісня), ой лихо, ой лишечко, ой лишенько («Ой лишечко! Хто іде!» — Т. Шевченко). Ці вигуки передають почуття більшого жалю, ніж вигук леле, за яким чути легкий смуток чи невдоволення: «Леле, я таки не встиг дочитати книжки — забрали її в мене» (з живих уст); «Ой лелечко, лелечко, болить моє сердечко!» (П. Чубинський).

Горе-вчений, горе-майстер, біда, а не вчений, попсуй-майстер, цигикач, цигикало, ґанджа-андибер

«Цей горе-вчений мав зухвалість заперечувати досягнення справжніх учених і вихваляв свої горе-досягнення», — читаємо в репортерській замітці. Нас дивує, що автор двічі вдається до однакової частини складених слів: «горе-вчений» і «горе-досягнення». Невже в українській мові нема інших слів, щоб уникнути цього повторення? Ні, вони є, але, мабуть, автор не знає їх. Замість «горе-вчений» можна сказати: біда, а не вчений, замість «горе-досягнення» — лихо, а не досягнення. У народній мові є дуже поширений вислів попсуй-майстер: «Цього попсуй-майстра тільки гукни — відразу переведе леміш на швайку, а з швайки зробить пшик» (із живих уст). Замість вислову «горе-музикант» у народі воліють казати цигикач («Хіба Войтенко вміє на скрипці грати? Тільки цигикає. То цигикач, а не музика». — З живих уст), цигикало.
Замість «горе-богатир» Російсько-український словник за редакцією А. Кримського пропонував іронічний вислів ґанджа-андибер від імені героя історичної думи Хвеська Ґанджі-Андибера. Що ж — і такий вислів може знадобитися в творі відповідного жанру.
А взагалі не слід користуватись одним висловом, коли є їх кілька, та ще, до того, таких соковитих, як ті, що наведено вище. Учімося в народу образності вислову! Це в народній пісні чуємо: «Ой лихо не Петрусь — лице біле, чорний вус».

З братом трапилася біда

Правильніше: З братом сталося лихо

не допустити біди

Правильніше: попередити біду; запобігти лихові (лиха, біді)
Мова – не калька: словник української мови

упасти в нещастя

Правильніше: потрапити (попасти) в біду; зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди); зійти на біду; знещасливіти
Мова – не калька: словник української мови

попасти в біду

Правильніше: доскочити халепи; ускочити вище халяв; набратися біди
Мова – не калька: словник української мови

не смійся над чужою бідою, бо своя не за горою

Правильніше: не смійся чужій біді, бо своя на гряді
Мова – не калька: словник української мови

не було б щастя, та нещастя помогло

Правильніше: коли б не нещастя, не було б і щастя; і в нещасті щастя буває; лихо не без добра; немає злого, щоб на добре не вийшло; не бачив гіркого, не бачить і солодкого; нема біди, щоб не вийшли гаразди; нема зле, аби на добре не вийшло; так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося
Мова – не калька: словник української мови

з бідою пополам

Правильніше: пхаючи біду
Мова – не калька: словник української мови

бути біді

Правильніше: без біди тут не обійдеться; начуваймося лиха
Мова – не калька: словник української мови

Попадати в біду

Правильніше: Опинитися в біді

Вирішити всі біди

Правильніше: Позбутися всіх бід

як на гріх

Правильніше: як (мов) на біду (на нещастя, на лихо)
Мова – не калька: словник української мови

чекай біди

Правильніше: начувайся
Мова – не калька: словник української мови

ускочив по самі вуха

Правильніше: упав у біду, як курка в борщ
Мова – не калька: словник української мови

усі біди обрушилися на кого

Правильніше: усі лиха (біди) спали (упали) на кого (на чию голову); усі біди (лиха) окошилися на кому
Мова – не калька: словник української мови

уляпатися

Правильніше: улізти в біду
Мова – не калька: словник української мови

тягнути лямку

Правильніше: тягти ярмо (воза, тягло); біду тягти
Мова – не калька: словник української мови

терпіти горе (страждання)

Правильніше: жити як собака; битися як риба об лід; тягнути біду
Мова – не калька: словник української мови

сьорбнути горя

Правильніше: набратися (зазнати, скуштувати) лиха (біди, горя)
Мова – не калька: словник української мови

сім бід – один отвіт

Правильніше: чи пан, чи пропав – двічі не вмирати; раз козі смерть
Мова – не калька: словник української мови

приймати близько до серця

Правильніше: брати близько до серця; робити з чогось біду
Мова – не калька: словник української мови

потрапив у неприємну історію

Правильніше: ускочив (устряв) у неприємну історію (у лихо, у біду, у халепу, у рубаху); сталася пригода кому (на кого); ушелепався хто
Мова – не калька: словник української мови

попередити біду

Правильніше: запобігти лихові (горю); відвернути лихо (горе)
Мова – не калька: словник української мови

помогти кому в біді

Правильніше: підрятувати кого
Мова – не калька: словник української мови

плазувати перед кимось; виявляти покірність

Правильніше: гнутися (згинатися) в дугу (в три дуги, в три погибелі, в три біди) перед кимось; облизувати передки
Мова – не калька: словник української мови

перебиватися з хліба на квас

Правильніше: тягти біду; перебиватися то так то сяк
Мова – не калька: словник української мови

наскочити на біду

Правильніше: нахопитися на лихо
Мова – не калька: словник української мови

наробити біди

Правильніше: накоїти лиха; налихотворити; наварити пива (каші)
Мова – не калька: словник української мови

накликати на себе біду

Правильніше: напитати собі лиха
Мова – не калька: словник української мови

нажити біди (лиха, клопоту)

Правильніше: напитати біди (лиха, клопоту); набігти біди (лиха, біди-лиха); лихо стягти на себе; доскочити лиха; набратися (доходитися) лиха
Мова – не калька: словник української мови

на свою біду

Правильніше: собі на лихо (на біду)
Мова – не калька: словник української мови

микати горе

Правильніше: тягнути біду
Мова – не калька: словник української мови

мав нещастя повірити йому

Правильніше: на своє нещастя (біду, лихо) повірив йому; собі на нещастя (на лихо, на біду, на безголов'я) повірив йому
Мова – не калька: словник української мови

звільнитися від неприємностей

Правильніше: спекатися (здихатися) біди
Мова – не калька: словник української мови

збідніти

Правильніше: на біду (на злидні) зійти
Мова – не калька: словник української мови

запас біди не чинить

Правильніше: хліб у дорозі не затяжить; запас їсти не просить; від прибутку голова не болить
Мова – не калька: словник української мови

забувати біду (горе); не журитися

Правильніше: ударити (кинути) лихом об землю; ударити журбою об землю
Мова – не калька: словник української мови

з чужої біди не смійся

Правильніше: що собі не мило – і людям не зич
Мова – не калька: словник української мови

з трудом

Правильніше: насилу; усилу; через силу; заледве; з бідою
Мова – не калька: словник української мови

з однієї біди в іншу

Правильніше: з дощу та під ринву; з вогню та в полум'я
Мова – не калька: словник української мови

з горем пополам зробити що

Правильніше: з тяжкою бідою (сяк-так, абияк, з бідою, через верхи, ледве-ледве) зробити; лиха прикупивши
Мова – не калька: словник української мови

з великим трудом

Правильніше: на превелику силу; насилу; з великою (з тяжкою) бідою
Мова – не калька: словник української мови

жити з горем пополам

Правильніше: жити, лиха (горя) прикупивши; жити, від біди тікаючи
Мова – не калька: словник української мови

жити в нужді (в неволі); терпіти утиски

Правильніше: їсти біду
Мова – не калька: словник української мови

дуже багато неприємностей

Правильніше: торба лиха й мішок біди
Мова – не калька: словник української мови

друзі пізнаються в біді

Правильніше: вірну людину пізнаєш у лиху годину
Мова – не калька: словник української мови

доходитися до біди

Правильніше: доходитися лиха
Мова – не калька: словник української мови

від горя тікав, та в біду попав

Правильніше: з дощу та під ринву; від вовка втікав, а на ведмедя впав; поправився з печі на лоб; тікав від диму, та впав у вогонь
Мова – не калька: словник української мови

виплутатися з тяжкого становища

Правильніше: виплутатися (виборсатися, вивернутися) зі скрути (зі скрутного становища, з халепи); піднестися з біди
Мова – не калька: словник української мови

вибитися з біди

Правильніше: піднестися з біди
Мова – не калька: словник української мови

бідувати

Правильніше: тягти біду; трубити в кулак; битися як риба об лід; перебиватися з хліба на воду
Мова – не калька: словник української мови