БІДА — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
біда на біді, бідою поганяє
Правильніше:
біда біду перебуде – одна згине, десять буде
Мова – не калька: словник української мови
прийшла біда – відкривай ворота
Правильніше:
біда одна не ходить; біда біду тягне; біда біду знайде, хоч сонце зайде
Мова – не калька: словник української мови
клин клином вибивають
Правильніше:
біда біді на слободі
Мова – не калька: словник української мови
біда за біду чіпляється
Правильніше:
як вухо ввірветься, то і дзбан розіб'ється
Мова – не калька: словник української мови
чиста біда
Правильніше:
справжня біда
Мова – не калька: словник української мови
трагедія
Правильніше:
нещастя; горе; біда; лихо
Мова – не калька: словник української мови
просто біда (комедія) з чимось
Правильніше:
чиста біда (комедія) з чимось
Мова – не калька: словник української мови
проголодаєшся – хліба дістати здогадаєшся
Правильніше:
біда навчить коржі з маком їсти
Мова – не калька: словник української мови
проблема у тому, що…
Правильніше:
біда у тому, що…
Мова – не калька: словник української мови
невеликі клопоти (неприємності)
Правильніше:
лихо не біда
Мова – не калька: словник української мови
не я їду – нужда їде
Правильніше:
не я скачу – біда скаче
Мова – не калька: словник української мови
не роки старять, а горе
Правильніше:
старять людину не літа, а біда; коли біда діє, голова біліє; день меркне від ночі, а чоловік – від горя; горе натерло (нахилило)
Мова – не калька: словник української мови
на бідного макара всі шишки валяться
Правильніше:
на похиле дерево й кози скачуть (плигають); на убогого всюди капає; бідному усюди біда; бідному все вітер в очі; нещасному макару нема талану
Мова – не калька: словник української мови
мені грозить біда
Правильніше:
на мене біда (лихо) кладеться
Мова – не калька: словник української мови
круто приходиться
Правильніше:
важка біда обсіла
Мова – не калька: словник української мови
іде біда – відчиняй ворота
Правильніше:
як одна біда йде, то й другу за собою веде
Мова – не калька: словник української мови
горе-вчений
Правильніше:
біда, а не вчений
Мова – не калька: словник української мови
голь на вигадки хитра
Правильніше:
біда навчить калачі (коржі з маком) їсти
Мова – не калька: словник української мови
буде тобі біда
Правильніше:
лиха набіжиш
Мова – не калька: словник української мови
буде біда кому
Правильніше:
буде лихий світ кому
Мова – не калька: словник української мови
біда сталася з ким
Правильніше:
лихо спіткало кого
Мова – не калька: словник української мови
біда не залишила їх байдужими
Правильніше:
біда їх розворушила
Мова – не калька: словник української мови
біда навчить калачі їсти
Правильніше:
навчить біда з салом коржі їсти; хто хоче в горох, знайде стежку
Мова – не калька: словник української мови
Біда, а не…, лихо, а не…, попсуй-майстер, цигикач і горе-…
Замініть невластиву українській мові конструкцію з горе- (горе-вчений, горе-досягнення) на: біда, а не (вчений), лихо, а не (досягнення), попсуй-майстер, цигикач.
НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
---|---|
Наш горе-вчений написав багато статей. | Наша біда, а не вчений, написав багато статей. |
Цей горе-майстер зламав скрипку. | Цей попсуй-майстер зламав скрипку. |
Леле, лелечко, от біда, ой горе, ой лихо (ой лишечко, ой лишенько)
Вигук леле дедалі рідше чується в сучасній українській мові, поступаючись перед вигуками от біда, ой горе, ой лихо (ой лишечко, ой лишенько). Але наша класика й народне мовлення широко послугуються цим вигуком, що передає захоплення або подив («Леле, лелечко мені!» — М. Номис) чи гіркоту («Ой леле! Даремні питання!» — Леся Українка). Будучи відповідником до російського увы, вигук леле не є абсолютним синонімом вигуків ой біда («Ой біда мені з тобою, не знаю, що й робити!» — З живих уст), ой горе («Ой горе тій чайці, чаєчці небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі». — Народна пісня), ой лихо, ой лишечко, ой лишенько («Ой лишечко! Хто іде!» — Т. Шевченко). Ці вигуки передають почуття більшого жалю, ніж вигук леле, за яким чути легкий смуток чи невдоволення: «Леле, я таки не встиг дочитати книжки — забрали її в мене» (з живих уст); «Ой лелечко, лелечко, болить моє сердечко!» (П. Чубинський).
Горе-вчений, горе-майстер, біда, а не вчений, попсуй-майстер, цигикач, цигикало, ґанджа-андибер
«Цей горе-вчений мав зухвалість заперечувати досягнення справжніх учених і вихваляв свої горе-досягнення», — читаємо в репортерській замітці. Нас дивує, що автор двічі вдається до однакової частини складених слів: «горе-вчений» і «горе-досягнення». Невже в українській мові нема інших слів, щоб уникнути цього повторення? Ні, вони є, але, мабуть, автор не знає їх. Замість «горе-вчений» можна сказати: біда, а не вчений, замість «горе-досягнення» — лихо, а не досягнення. У народній мові є дуже поширений вислів попсуй-майстер: «Цього попсуй-майстра тільки гукни — відразу переведе леміш на швайку, а з швайки зробить пшик» (із живих уст). Замість вислову «горе-музикант» у народі воліють казати цигикач («Хіба Войтенко вміє на скрипці грати? Тільки цигикає. То цигикач, а не музика». — З живих уст), цигикало.
Замість «горе-богатир» Російсько-український словник за редакцією А. Кримського пропонував іронічний вислів ґанджа-андибер від імені героя історичної думи Хвеська Ґанджі-Андибера. Що ж — і такий вислів може знадобитися в творі відповідного жанру.
А взагалі не слід користуватись одним висловом, коли є їх кілька, та ще, до того, таких соковитих, як ті, що наведено вище. Учімося в народу образності вислову! Це в народній пісні чуємо: «Ой лихо не Петрусь — лице біле, чорний вус».
Замість «горе-богатир» Російсько-український словник за редакцією А. Кримського пропонував іронічний вислів ґанджа-андибер від імені героя історичної думи Хвеська Ґанджі-Андибера. Що ж — і такий вислів може знадобитися в творі відповідного жанру.
А взагалі не слід користуватись одним висловом, коли є їх кілька, та ще, до того, таких соковитих, як ті, що наведено вище. Учімося в народу образності вислову! Це в народній пісні чуємо: «Ой лихо не Петрусь — лице біле, чорний вус».
З братом трапилася біда
Правильніше:
З братом сталося лихо
не допустити біди
Правильніше:
попередити біду; запобігти лихові (лиха, біді)
Мова – не калька: словник української мови
упасти в нещастя
Правильніше:
потрапити (попасти) в біду; зазнати нещастя (недолі, безталання, лиха, біди); зійти на біду; знещасливіти
Мова – не калька: словник української мови
попасти в біду
Правильніше:
доскочити халепи; ускочити вище халяв; набратися біди
Мова – не калька: словник української мови
не смійся над чужою бідою, бо своя не за горою
Правильніше:
не смійся чужій біді, бо своя на гряді
Мова – не калька: словник української мови
не було б щастя, та нещастя помогло
Правильніше:
коли б не нещастя, не було б і щастя; і в нещасті щастя буває; лихо не без добра; немає злого, щоб на добре не вийшло; не бачив гіркого, не бачить і солодкого; нема біди, щоб не вийшли гаразди; нема зле, аби на добре не вийшло; так воно прилучилося, що щастя за біду зачепилося
Мова – не калька: словник української мови
з бідою пополам
Правильніше:
пхаючи біду
Мова – не калька: словник української мови
бути біді
Правильніше:
без біди тут не обійдеться; начуваймося лиха
Мова – не калька: словник української мови
Попадати в біду
Правильніше:
Опинитися в біді
Вирішити всі біди
Правильніше:
Позбутися всіх бід
як на гріх
Правильніше:
як (мов) на біду (на нещастя, на лихо)
Мова – не калька: словник української мови
чекай біди
Правильніше:
начувайся
Мова – не калька: словник української мови
ускочив по самі вуха
Правильніше:
упав у біду, як курка в борщ
Мова – не калька: словник української мови
усі біди обрушилися на кого
Правильніше:
усі лиха (біди) спали (упали) на кого (на чию голову); усі біди (лиха) окошилися на кому
Мова – не калька: словник української мови
уляпатися
Правильніше:
улізти в біду
Мова – не калька: словник української мови
тягнути лямку
Правильніше:
тягти ярмо (воза, тягло); біду тягти
Мова – не калька: словник української мови
терпіти горе (страждання)
Правильніше:
жити як собака; битися як риба об лід; тягнути біду
Мова – не калька: словник української мови
сьорбнути горя
Правильніше:
набратися (зазнати, скуштувати) лиха (біди, горя)
Мова – не калька: словник української мови
сім бід – один отвіт
Правильніше:
чи пан, чи пропав – двічі не вмирати; раз козі смерть
Мова – не калька: словник української мови
приймати близько до серця
Правильніше:
брати близько до серця; робити з чогось біду
Мова – не калька: словник української мови
потрапив у неприємну історію
Правильніше:
ускочив (устряв) у неприємну історію (у лихо, у біду, у халепу, у рубаху); сталася пригода кому (на кого); ушелепався хто
Мова – не калька: словник української мови
попередити біду
Правильніше:
запобігти лихові (горю); відвернути лихо (горе)
Мова – не калька: словник української мови
помогти кому в біді
Правильніше:
підрятувати кого
Мова – не калька: словник української мови
плазувати перед кимось; виявляти покірність
Правильніше:
гнутися (згинатися) в дугу (в три дуги, в три погибелі, в три біди) перед кимось; облизувати передки
Мова – не калька: словник української мови
перебиватися з хліба на квас
Правильніше:
тягти біду; перебиватися то так то сяк
Мова – не калька: словник української мови
наскочити на біду
Правильніше:
нахопитися на лихо
Мова – не калька: словник української мови
наробити біди
Правильніше:
накоїти лиха; налихотворити; наварити пива (каші)
Мова – не калька: словник української мови
накликати на себе біду
Правильніше:
напитати собі лиха
Мова – не калька: словник української мови
нажити біди (лиха, клопоту)
Правильніше:
напитати біди (лиха, клопоту); набігти біди (лиха, біди-лиха); лихо стягти на себе; доскочити лиха; набратися (доходитися) лиха
Мова – не калька: словник української мови
на свою біду
Правильніше:
собі на лихо (на біду)
Мова – не калька: словник української мови
микати горе
Правильніше:
тягнути біду
Мова – не калька: словник української мови
мав нещастя повірити йому
Правильніше:
на своє нещастя (біду, лихо) повірив йому; собі на нещастя (на лихо, на біду, на безголов'я) повірив йому
Мова – не калька: словник української мови
звільнитися від неприємностей
Правильніше:
спекатися (здихатися) біди
Мова – не калька: словник української мови
збідніти
Правильніше:
на біду (на злидні) зійти
Мова – не калька: словник української мови
запас біди не чинить
Правильніше:
хліб у дорозі не затяжить; запас їсти не просить; від прибутку голова не болить
Мова – не калька: словник української мови
забувати біду (горе); не журитися
Правильніше:
ударити (кинути) лихом об землю; ударити журбою об землю
Мова – не калька: словник української мови
з чужої біди не смійся
Правильніше:
що собі не мило – і людям не зич
Мова – не калька: словник української мови
з трудом
Правильніше:
насилу; усилу; через силу; заледве; з бідою
Мова – не калька: словник української мови
з однієї біди в іншу
Правильніше:
з дощу та під ринву; з вогню та в полум'я
Мова – не калька: словник української мови
з горем пополам зробити що
Правильніше:
з тяжкою бідою (сяк-так, абияк, з бідою, через верхи, ледве-ледве) зробити; лиха прикупивши
Мова – не калька: словник української мови
з великим трудом
Правильніше:
на превелику силу; насилу; з великою (з тяжкою) бідою
Мова – не калька: словник української мови
жити з горем пополам
Правильніше:
жити, лиха (горя) прикупивши; жити, від біди тікаючи
Мова – не калька: словник української мови
жити в нужді (в неволі); терпіти утиски
Правильніше:
їсти біду
Мова – не калька: словник української мови
дуже багато неприємностей
Правильніше:
торба лиха й мішок біди
Мова – не калька: словник української мови
друзі пізнаються в біді
Правильніше:
вірну людину пізнаєш у лиху годину
Мова – не калька: словник української мови
доходитися до біди
Правильніше:
доходитися лиха
Мова – не калька: словник української мови
від горя тікав, та в біду попав
Правильніше:
з дощу та під ринву; від вовка втікав, а на ведмедя впав; поправився з печі на лоб; тікав від диму, та впав у вогонь
Мова – не калька: словник української мови
виплутатися з тяжкого становища
Правильніше:
виплутатися (виборсатися, вивернутися) зі скрути (зі скрутного становища, з халепи); піднестися з біди
Мова – не калька: словник української мови
вибитися з біди
Правильніше:
піднестися з біди
Мова – не калька: словник української мови
бідувати
Правильніше:
тягти біду; трубити в кулак; битися як риба об лід; перебиватися з хліба на воду
Мова – не калька: словник української мови