БРОДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
БРОДИ́ТИ броджу́, бро́диш; наказ. сп. броди́; недок.
Повільно ходити без певної мети й напрямку; блукати.
Приклади
- Еней теж по лісу бродив.... (І. Котляревський)
- Хоробро в снігу бродили [половці], Але швидко заблудили. (І. Франко)
- По долині бродили коні на паші. (М. Коцюбинський)
- Я знаю – ми будем іще не раз бродити з тобою, слухати ліс притихлий.... (В. Стус)
- Де ти бродиш, моя доле? Не докличусь я тебе! (з народної пісні)
Поволі ходити по мілкій воді, болоту.
Приклади
- Над берегом річки вона роззувалась, бродила по мілкій воді. (М. Коцюбинський)
- Серед блискучої водяної гладіні бродить, розгулюючи на мілкому, всяка озерна дрібнота: тонконогі куличата, бекаси. (О. Гончар)
перен.
Повільно рухатися, пересуватися.
Приклади
- Бродить сірий і густий туман, Де Дніпро вливається у море. (Л. Дмитерко)
- Бродить осінь в садах пурпурових, дзвонить жовтим намистом беріз. (В. Сосюра)
БРОДИ́ТИ бро́дить, недок.
Бути в стані, в процесі бродіння.
Приклади
- В суліях бродили пахучі меди. (І. Нехода)
- Розведені у теплій воді і проціджені дріжджі змішують з відваром яблук і залишають бродити на 12–14 годин. (з наук.-попул. літ.)
- Всередині в нього росло щось, як тісто у діжці, бродило, немов опара. (М. Коцюбинський)
- Невідстояні думки Сідалковського бродять у голові, як молоде вино. (О. Чорногуз)
бродило
Фермент, що викликає бродіння.
Те, що викликає який-небудь процес, яке-небудь явище.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.