БРОДИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
броди́ти
броди́сько, бродня́, бро́дом, бродя́га, бродя́жити, бродя́жництво, бродя́к, бродя́чий;
бре́ндати «бродити, вештатися»
очевидно, результат пізньої (після припинення процесу утворення носових голосних) афективної видозміни основи bred-, brod-, яка зберігається в формах брести́, броди́ти;
пор. лит. brendù «бреду», brìsti «брести»;
р. [бры́ндать] «вештатися», бр. [бры́ндаць] «ходити, чалапати», абры́ндацъ «заляпати, забризкати», забры́ндаць «тс.», ч. bryndati se «бруднитися, борсатися в грязюці», болг. [бре́нцам] «тиняюсь», [бре́ндзам] «забруднюю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
забре́ндатися
«забруднитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бры́ндаць «ходити, чалапати» | білоруська |
| бре́нцам «тиняюсь» | болгарська |
| brendù «бреду» | литовська |
| бры́ндать «вештатися» | російська |
| абры́ндацъ «заляпати, забризкати» | українська |
| забры́ндаць «тс.» | українська |
| бре́ндзам «забруднюю» | українська |
| bryndati se «бруднитися, борсатися в грязюці» | чеська |
| bred- | ? |
| brod- | ? |
| брести́ | ? |
| броди́ти | ? |
| brendù «бреду» | ? |
| brìsti «брести» | ? |
брести́ «іти (переходити) вбрід; повільно йти»
споріднене з лит. brendù, brìsti «переходити вбрід», brýdoti «стояти у воді», bradýti «переходити вбрід», лтс. bridu, brist «бродити, переходити вбрід», bradât «переходити вбрід, чалапати (по болоті)», можливо, також алб. breth «підстрибую», фрак. Βρέδαι (топонім), тох. В preściye «баговиння, грязюка»;
зіставлення з гр. ἄρδω (‹*mrdō) «змочую, мочу» (Jóhannesson KZ 30, 451) сумнівне;
іє. *bhred-;
псл. *brьsti ‹ *brьdti (*bredǫ), broditi;
р. брести́, броди́ть, бр. браді́ць, др. брести, бродити, п. brnąć «брести, грузнути», brodzić, ч. brřisti, broditi se, слц. [bŕsť], brodiť, bŕdnúť, вл. brodźic, нл. broźiś, полаб. bradě (*brode[tъ]), болг. бро́дя, м. броди, схв. брòдити, слн. brêsti, brodíti, стсл. брести;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бре́день
«невід, сітка, волок»
бреде́ць
«бродяга»
брід
брідня́вий
«грузький»
брі́дьма
бріле́ць
«той, хто переходить вбрід»
броди́сько
«брід»
броди́ти
«ходити, йти по воді; ловити рибу бреднем; повільно ходити без мети»
бродня́
«блукання»
бро́до́к
«малий брід; поточок»
бро́дом
бродя́га
бродя́жити
бродя́к
«волок, рибальська снасть»
взабро́д
(ходити)] Ж» вро́збрід
ви́бродити
«задрипати»
забрі́д
«відхід на заробітки, бродяжництво; бурлакування; рибний завод»
забро́да
«задрипанець; волоцюга»
заброди́ти
«тс.»
забро́дчик
«робітник, який ловить рибу сітками (нa заводах)»
(заст.)
збрід
«потолоч; [вузьке місце в річці; мілке місце, де пристає пором»
збрі́дє
«місце нижче броду»
збрідь
«потолоч»
зброд
збро́день
«бродяга, приблуда»
збро́дник
«волок»
збродь
«тс.»
межи́брід
«місце між двома бродами»
на́брід
«пришельці, потолоч»
на́бро́д
«тс.»
по́бридки
«бродяжництво»
ро́збрід
убрі́д
уброди́
«убрід»
ць
«той, хто переходить вбрід»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| breth «підстрибую» | албанська |
| браді́ць | білоруська |
| бро́дя | болгарська |
| brodźic | верхньолужицька |
| ἄρδω «змочую, мочу» (‹*m$rdō)(Jóhannesson KZ 30, 451) | грецька |
| брести | давньоруська |
| *bhred- | індоєвропейська |
| bridu | латиська |
| brendù | литовська |
| броди | македонська |
| broźiś | нижньолужицька |
| bradě (*brode[tъ]) | полабська |
| brnąć «брести, грузнути» | польська |
| brodzić «брести, грузнути» | польська |
| *brьsti ‹ *brьdti (*bredǫ) | праслов’янська |
| брести́ | російська |
| брòдити | сербохорватська |
| bŕsť | словацька |
| brodiť | словацька |
| bŕdnúť | словацька |
| brêsti | словенська |
| brodíti | словенська |
| брести | старослов’янська |
| броди́ть | українська |
| бродити | українська |
| Βρέδαι (топонім) | фракійська |
| brřisti | чеська |
| broditi se | чеська |
| brìsti «переходити вбрід» | ? |
| brýdoti «стояти у воді» | ? |
| bradýti «переходити вбрід» | ? |
| brist «бродити, переходити вбрід» | ? |
| bradât «переходити вбрід, чалапати (по болоті)» | ? |
| preściye «баговиння, грязюка» | ? |
| broditi | ? |
ви́бражений «виношений, виходжений, зношений» (напр., хустина)
неясне;
можливо, пов’язане з бра́га або броди́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бра́га | ? |
| броди́ти | ? |
бра́га «рід напою з просяного солоду; відходи горілчаного виробництва, якими годують худобу»
спроби виведення з нвн. Brühe «юшка» (Mikl. EW 20; Matzenauer 20), нвн. Brägel «густа каша» (Karłowicz SWO 63), вестфальськ. braie (Melich FUF Anz. III 100), шв. brage-bägare (Sköld 11), як і зіставлення з дінд. bhṛjjáti «смажить», гр. φρūγω «піджарюю, сушу», лат. frīgo «тс.», прус. au-birgo «кухмістер» (Uhlenbeck 205; Petr BB 21, 208) або з нвн. brauen «варити», р. броди́ть (Горяев 1892, 11–12), позбавлені ґрунту;
досить імовірне також зіставлення з ірл. braich «солод», кімр. brag «тс.» (Bern I 80; Machek Slavia 8, 210; Brückner 38; Lehr-Spławińskí RSl 18, 6; Muszyński PZJP 68; Критенко Вступ 531);
пор. чув. pεraga «слабке пиво; вижимки», споріднене з тур. ног. тат. башк. буза «напій з проса, пиво», пор. тат. [буза] «відходи картоплі після перегонки спирту» (Шанский ЭСРЯ І 2, 185; Фасмер– Трубачев І 205; Toivonen Mélanges Mikkola 310; Sadn.– Aitz. VWb. I 430–431; Räsänen FUF 29, 195; ZfSlPh 20, 448);
можливо, давньоруське запозичення з тюркських мов;
р. бр. болг. бра́га, р. ст. брага (XV ст.), п. braha (з укр.), слц. brága (з рос.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
брага
(XVI ст.)
брага́рник
«браговар»
браги́ля
«спеціаліст по виготовленню браги»
бражни́й
«відгодований брагою»
бра́жни́к
«чан для браги; продавець браги»
бра́жниця
«продавщиця браги; шинок Я»
бра́жничати
«пиячити»
бражу́ха
«брага»
ви́бражений
«виношений, виходжений, зношений»
(одяг тощо)
набра́житися
«упитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| буза «напій з проса, пиво» | башкирська |
| бра́га | білоруська |
| бра́га | болгарська |
| φρūγω «піджарюю, сушу» | грецька |
| bhṛjjáti «смажить» | давньоіндійська |
| braich «солод» | ірландська |
| brag «тс.» | кімрська |
| frīgo «тс.» | латинська |
| Brühe «юшка» | нововерхньонімецька |
| Brägel «густа каша» | нововерхньонімецька |
| brauen «варити» | нововерхньонімецька |
| буза «напій з проса, пиво» | ногайська |
| braha (з укр.) | польська |
| au-birgo «кухмістер» | прусська |
| броди́ть | російська |
| бра́га | російська |
| брага (XV ст.) | російська |
| brága (з рос.) | словацька |
| буза «напій з проса, пиво» | татарська |
| буза «відходи картоплі після перегонки спирту» | татарська |
| буза «напій з проса, пиво» | турецька |
| pεraga «слабке пиво; вижимки» | чуваська |
| brage-bägare | шведська |
| braie | ? |
| pεraga «слабке пиво; вижимки» | ? |
| буза «відходи картоплі після перегонки спирту» | ? |
| брага (XV ст.) | ? |
колобро́дити «безцільно ходити; тинятися; бешкетувати»
менш обґрунтованим з огляду на давність (фіксується з початку XVIII ст.) і поширеність у російській мові був би розгляд укр. колобро́дити як власного українського утворення;
р. колобро́дить «тс.», мабуть, пов’язане з діал. заст. Ко́ло «круг, коло» і броди́ть «тинятися»;
очевидно, запозичення з російської мови;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| колобро́дить «тс.» | російська |
| колобро́дити | українська |
| Ко́ло «круг, коло» | ? |
| Ко́ло «круг, коло» | ? |
| броди́ть «тинятися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України