БЛУКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

БЛУКА́ТИ а́ю, а́єш, недок.

Ходити, їздити і т. ін. без певної мети і напрямку. Приклади

В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає. (Т. Шевченко)
Хведір з нудьги і жалю довго блукав по лісах. (О. Стороженко)
Щоранку виходив Шаптала з хати і блукав по вулицях. (М. Хвильовий)
Без мети по вулицях блукаю, без вина п'янію од юрби. (В. Сосюра)

Ходити, їздити навмання, не знаючи шляху, напрямку; блудити (див. блуди́ти¹ 1). Приклади

Хто просто йде, той дома ночує, а хто об'їжджає, той в лісі блукає. (Номис)
Вже другий день блукаємо по морю.., од берега відбились. (Леся Українка)
Малим я частенько блукав у тих вуличних лабіринтах, аж поки якась добра душа не приводила мене заплаканого до мами. (із журн.)
У такий час по першому снігу добре полювати: заєць ще до снігу не звик, блукає. (з газ.)
Я щось передчуваю. Блукаю навмання, як сліпа. (Ірина Вільде)

Їздити по світу, часто змінюючи місцеперебування. Приклади

Еней в чужих землях блукає, Дружину в поміч набирає. (І. Котляревський)
Той блукає за морями, Світ перепливає, Шука долі, не находить – Немає, немає! – Мов умерла. (Т. Шевченко)
[Оксана:] А може, наш Петро живий, десь у світах блукає.... (О. Корнійчук)
В того доля ходить полем, Колоски збирає; А моя десь, ледащиця, За морем блукає. (Т. Шевченко)
З ярка чути було далекий шум, у ярках блукало серце. (М. Хвильовий)

розм. Прогулюватися. Приклади

Як люблю я по лісі блукати!... (І. Франко)
Ранки – над морем, по обіді – на морі, а як ні, то блукаю по диких місцях. (М. Коцюбинський)

перен. Поволі рухатися в різних напрямах. Приклади

Ніч ясна така... Блідний промінь мляво По стіні блука [блукає]. (П. Грабовський)
Сухі, виснажені очі бездумно блукали по стінах. (І. Микитенко)
По клавішах бігали чиїсь задумані й чутливі пальці. Блукали десь на нижнім регістрі. (Ю. Мушкетик)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.