БЛУКАТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ
блука́ти (блуди́ти) / поблука́ти (поблуди́ти) очи́ма (по́глядом) перев. по чому.
Безпредметно переводити погляд на кого-, що-небудь.
Приклади
- Він поблукав очима по натовпі людей і відійшов убік (З газети)
- Сидить в темниці в'язень самотній і скрізь блукає поглядом, смутний (Леся Українка)
- Горпина… довго блудила тривожним поглядом по хаті, шукаючи Якова (Панас Мирний)
- Павлусь раптом зупинився і, блукаючи очима, розпачливо зойкнув: — Знову незнайоме місце (О. Донченко)
- Підвівся [Чіпка] з місця, став ходити вподовж хати та блукав страшними очима по стінах (Панас Мирний)
блука́ти (блуди́ти, іти́ і т.ін.) манівця́ми.
Робити щось не так, як треба, не знаючи твердо чого-небудь, наздогад.
Приклади
- блука́ти на задві́рках. — Поздоровляю, Степане. Не думав, що так скоро прозрієш. Гадав, що довго блукатимеш на задвірках та хитрого хліба шукатимеш (М. Ю. Тарновський)
- Нам треба уважно ставитися до молодого літератора… щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (А. Малишко)
- — Я вирішив так: поставлю Загоруйка поруч з тобою, Світличний. Він буде рівнятися [співаючи] на твій голос. Чуєш, Загоруйко? Щоб не блукав десь манівцями… (О. Гончар)
о́чі блука́ють (лі́зуть і т.ін.) чиї, по кому--чому, рідко поза кого.
Хтось повільно, прискіпливо, уважно і т.ін. оглядає кого-, що-небудь.
Приклади
- Стискаємо руки й схиляємо голови, але я чую, як його [хазяїна] очі лізуть десь поза мене (М. Коцюбинський)
- Я бачив, як той добродій кілька раз проходив через вагон і кожен раз його неспокійні очі блукали по мені та по моїх речах (М. Коцюбинський)