БАЛАМУТИТЬ — ТЛУМАЧЕННЯ

БАЛАМУ́ТИТИ у́чу, у́тиш, недок., розм.

що, рідко. Робити неспокійним, каламутити (воду, олію і т. ін.).
кого і без дод. Хвилювати кого-небудь, сіяти неспокій серед когось. Приклади
  • Театр понад два тижні баламутив публіку, обіцяючи виставу п'єси “Украдене щастя”. (І. Франко)
  • Він [Юзько] останнім роком зчаста баламутив маму й не все бував там, як казав дома. (О. Кобилянська)
Підбурювати на якісь учинки; бунтувати. Приклади
  • “Бунтар, кричить [пан], гайдамака! Він мені людей баламутить”. (М. Коцюбинський)
  • [Якимаха:] Баламутить [Шевченко] Моїх селян! Кричить на все село, Що я не маю права віддавати У рекрути Івана Смоляка. (І. Кочерга)
  • [1-й солдат:] Тут він один цілий полк баламутить. (О. Корнійчук)
без дод. Поводитися задерикувато, робити таке, що виходить за межі норм поведінки. Приклади
  • [Орися:] Таточку! Що се за комедія? Що він тут баламутить? (І. Франко)
  • – Ти що ж це баламутити задумав, не слухатися старших? (А. Шиян)
кого, що. Залицятися, настирливо домагаючись взаємності в коханні. Приклади
  • Баламуте всього світа [світу], баламутиш мої літа: як приїдеш, мене любиш; як поїдеш, то й забудеш. (Сл. Гр.)
  • – Ти навіщо мого чоловіка баламутиш? – запитала Віра. (А. Шиян)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.