БАЛАМУТИТЬ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

баламу́тити сві́том.

Жити за своїми нормами, правилами; порушувати звичайний уклад життя. Приклади
  • — Не баламутьте, мамо, світом. Доконче вам треба розтривожити всіх… (М. Стельмах)
  • А молоді робили своє: баламутили світом, шукали нових доріг (В. Речмедін)

баламу́тити го́лову (го́лови) кому, несхв.

Зваблювати, залицятися. Приклади
  • — Ось забирайся, парубче, звідси та не баламуть голови заміжнім жінкам,— виказала [Федора] сердито… (В. Дарда)
Підбурювати на якісь вчинки, бунтувати. Приклади
  • — Окаянна сірома нишпорить усюди по Вкраїні да баламутить голови поспільству [народу]. Хіба не чув ти поголоски про чорну раду? (П. Куліш)