АЗІ — ТЛУМАЧЕННЯ
АЗИ
Етимологія: ісл.
Добрі боги у скандинавській міфології.
Словник іншомовних слів
АЗУ́ невідм., с.
Страва з дрібно порізаних шматочків м'яса в гострому соусі.
Приклади
- Азу – традиційна татарська страва, яка складається з обсмажених шматочків м'яса, тушкованих із помідорами (або томатним соусом), цибулею, картоплею в гострому соусі. (з наук.-попул. літ.)
АЗ а́за́, ч., заст.
Стара назва літери “а”.
Приклади
- Поважно .. приступивсь Семен до граматки і силкувався таким самим, як у Романка, голосом проказувати з ним: аз, буки, віди.... (М. Коцюбинський)
- Нудна була наука в тодішніх школах, нудна і тяжка, учили з-під різок, по церковних книжках, старим, довгим способом: буки-аз-ба. (С. Васильченко)
- Cтарець твердив те саме ще раз і ще раз..: – Аз, буки, віди, глагол, добро, єсть.... (К. Гриневичева)
тільки мн.
Літери.
Приклади
- Осягнути Арістотеля і Платона і, називаючись у цьому житті мудрим філософом, зійти в геєну? Розваж! Мені здається, що ліпше азів не знати, тільки б до Христа дотиснутись, який блаженну простоту любить і в ній собі обитель чинить і там упокоюється. (із журн.)
тільки мн., перен.
Первісні, початкові відомості; основи чого-небудь.
Приклади
- – Обставини?! Обставини створює той, в чиїх руках ініціатива. Пора б уже засвоїти ці ази військової тактики. (Є. Доломан)
- Саме з книжок люди черпають досвід попередніх поколінь. У школі по книжках освоюють ази науки та елементи логіки мислення, в бібліотеці – інформацію та аналіз передового досвіду або нових знань. (з наук. літ.)
АЗ займ., заст.
Я (уживається в деяких виразах, запозичених із церковнослов'янської мови).
Приклади
- – Аз iмiю волю, сирiч дарованiє, написати бумагу. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Із синього кришталю гарячою тугою рвуть повітря срібні дитячі дзвіночки: – "Погиб-шеє ов-ча аз єсм, воззови мя Спасе...". (С. Васильченко)
- – Добридень вам, шановна Ксеніє Прокопівно! Аз єсмь жаждущий і алчущий... Ні краплі в хаті – хоч запали! (Василь Шевчук)
АГУ́ виг.
Уживається для відганяння птахів.
Приклади
- Чи то не гуси, то пани, Дивися в ірій полетіли – Агу! гиля! (Т. Шевченко)
Уживається при перекликанні в лісі, вночі і т. ін., щоб знайти або не загубити один одного; агов.
Приклади
- Захеканий вкрай, хлопець почув, ніби гукає хтось: агу! (В. Барка)
- Агу! Де ви?
рідко.
Уживається у знач., близькому до от, от уже, аж ось.
Приклади
- Агу! Троянцям легше стало, І тяжке горе з серця спало. (І. Котляревський)
- Агу! нашій Марусі трошки легше стало. (Г. Квітка-Основ'яненко)
АГА́ виг.
Уживається для вираження подиву, здогаду, пригадування і т. ін.
Приклади
- – Ага, ти заховавсь, – промовила сама до себе і пішла розшукувати [Івася]. (Панас Мирний)
- – Ага, я й забувсь – ось до тебе лист! Здається, від Богдана. (Леся Українка)
- – Скажіть, як звати... вашого Брянського? Як?.. – Звати? Гм... Дайте подумати... Як це вони між собою... Ага: Юрій. (О. Гончар)
Уживається для вираження злорадства, насмішки, погрози, радості і т. ін.
Приклади
- “Ага! проклятії поганці, Недогарки Троянські, ланці! Тепер прийшлось вам погибать”. (І. Котляревський)
- Як вибігли вночі хлопці на дзвін та взнали, що горить Гмиря, зразу й вернулись у хату – так йому й треба! Ага, найшла-таки його погибель. (А. Головко)
- Здавалось, вони закричать зараз на все горло вищиреним ротом: “Син священика, священика! Попович! Ага!..” і понесуть цю прокляту звістку до кімнати місцкому [місцевкому], де дожидає анкети невідомий чоловік у шкуратяній тужурці. (Б. Антоненко-Давидович)
- Дівчинка вискакує з бур'янів, наче з-під землі, танцює довкола товариша танець перемоги, високо підстрибуючи. – Ага! Програв! Програв! (О. Бердник)
АГА́ част., розм.
ствердж.
Уживається для вираження згоди, підтвердження; так.
Приклади
- – А казав же він? – Ага! (Сл. Гр.)
- – Ага! Прийшла-таки коза до воза! – промовив Бугорський, углядівши Тараса. (С. Васильченко)
- Пройшовши трохи ще в тім самім напрямку, наткнувся на високий берег, порослий лозою й вільшняком. “Ага! Це ж і є Ворскла!”. (І. Багряний)
- – Ага! – зі злістю муркнув Андрій. – Я так і знав. (В. Винниченко)
запереч., ірон.
Уживається для вираження заперечення, сумніву; чом би не так, якраз.
Приклади
- – Я льотчиком буду... Як Петро ваш... – Ага! – хихикає Корнiй. – Пiд стiл пiшки ходить, а вже й воно розiбралося, де вершки, а де вiдвiйки. (О. Гончар)
АГА́ и́, ч.
Титул воєначальників і начальників деяких груп придворних слуг у султанській Туреччині.
Приклади
- На одній стіні [покою] висіли військові добутки: то дорогий турецький запоясник, то шабля, то бунчук якого-небудь аги або мурзи. (Д. Мордовець)
На Закавказзі, в Туреччині, Середній Азії – форма ввічливого звертання до старшого або поважного чоловіка (іноді в поєднанні з іменем).
Приклади
- – Тебе давно не було на Бедестані, шановний Сінам-ага, – напівзапитливо, напівосудливо зауважив Гріті. (П. Загребельний)
А́ГА и, ж.
Величезна жаба, одна з найбільших безхвостих амфібій родини жаб; поширена в Південній та Центральній Америці.
Приклади
- Ага – одна з найбільших жаб: довжина її тіла досягає 24 см (звичайно 15–17 см), вага – більше кілограма. (з наук. літ.)
- Виділення шкірних залоз аги є отруйними. (з наук.-попул. літ.)
- Жаба-ага, на відміну від інших земноводних, постійно зустрічається в солонуватих водах гирл рік, за що й отримала назву “морська жаба”. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.