ЧИТАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

що. Сприймати що-небудь записане літерами, письмовими знаками і т. ін.; вимовляти для слухачів щось написане, надруковане. Приклади

На столі лежала книжка у жовтій палітурці, – та сама книжка, котру не раз читає Петрові Жук. (Панас Мирний)
– Я вже чула про твою біду, Рустеме, – читав Рустем надряпане напівписаними, напівдрукованими літерами. (М. Коцюбинський)
[Варка:] Як почне було Зінько читать, то я слухаю-слухаю, а далі й задрімаю. (М. Кропивницький)
* Образно. Убито Олега, убито... О кулі проклятої свист!.. Читає зажурений вітер в руці моїй траурний лист. (В. Сосюра)
* У порівн. Нахиливши голову, Максим пильно дивиться в глибінь, мов читає книгу. (М. Стельмах)
Він бачив, як з літер складалися слова, і дивувався дуже. Почав уже читати! (Панас Мирний)
[Санько:] Ти, Мишко, спершу в школу приходь, хай там читати тебе научать... (С. Васильченко)
Хто більше читає, той більше знає. (прислів'я)
Хлопчик дивиться на неї .. – Се ваші книжки? – вона пита в його [нього]. Нема одказу. – Чи ви любите книжки читати? – Знов нема слова. (Марко Вовчок)
– Та годі вже тобі читати! Йди до світлиці та побалакай з нами. (І. Нечуй-Левицький)
Вона могла зачинитися в своїй кімнаті, забитися в куточок на ліжку і читати, читати до болю в очах, до запаморочення. (В. Козаченко)
Коломийок ще не читав (бо тільки що дістав їх), але вже чую, що то мені дуже гарно пахне. (М. Коцюбинський)
Гнат, відгорнувши поли шинелі, поліз за документами. Сержант ворушив синіми губами, довго читав їх, нарешті повернув Гнатові. (Григорій Тютюнник)

що. Промовляти напам'ять (уголос або про себе) який-небудь текст; декламувати. Приклади

Місяць світив, внизу тихо шелестіла річка. Нонна-попівна, притулившись до Данькового плеча, стала упівголоса вірші читати... (О. Гончар)
А потім вірші почали читати [діти] Наввипередки: кожному і кожній Хотілось показать своє мистецтво... (М. Рильський)

що. Викладати слухачам які-небудь відомості, зміст чого-небудь. Приклади

– На яку тему ви приїхали читати лекцію? (Григорій Тютюнник)
В парку систематично читають лекції, влаштовуються зустрічі з передовиками виробництва, письменниками, композиторами. (з газ.)
Тамара закінчила юридичний факультет і скоро захищатиме дисертацію, а тим часом читає лекції. (А. Хижняк)

що. Відтворювати зміст, значення чого-небудь за знаками, рисками, лініями і т. ін. Приклади

Люди не сплять, хоч пора б вже їм спати. Стоять під ворітьми, читають небесні знаки. (М. Коцюбинський)
Читати карту.
Читати партитуру.
Ці структури живої клітини [молекули РНК] здатні читати інформацію генетичного коду і будувати білки за одержаною від ДНК програмою. (із журн.)

кого, що і без прям. дод., перен. За якими-небудь слідами, знаками, зовнішніми виявами розпізнавати, розгадувати внутрішній зміст, переживання, події і т. ін. Приклади

І в очах тих блискучих, дитячих .. Вна [вона] читала всю повість сумну. (І. Франко)
На всіх обличчях думки я читаю. (Леся Українка)
Я остовпів. Професор читав у моєму мозкові, ніби в книзі. (Ю. Яновський)
Композитор повинен бути глибоким психологом, уміти читати людину, відчувати внутрішню суть того чи іншого життєвого явища. (з наук. літ.)
Далеко видно людину в тайзі, хто вміє читати тайгу. (О. Довженко)

що. Промовляти (вголос або про себе) який-небудь текст, фрази з настановою, повчанням. Приклади

“Слава тобі, Христе-Боже! Насилу діждала!” І Отче наш тихо-тихо, Мов крізь сон, читала. (Т. Шевченко)
Гапка запалювала перед божничком свічечки, старий читав молитви голосно... (Марко Вовчок)
Хлопчик уже не слухав діда і читав коневі всякі причитання: – Ах, ти, блудяга! шибеник! Хіба тобі не добре б було у мене? (Панас Мирний)

ЧИТА́ТИ