ГОРІ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ГО́РІ присл., діал.

Угору. Приклади

І потяглись горі селом Санки порожнії. (І. Франко)
Іде Ольга горі селом і тільки чобітками по насту – чах...чах...чах. (Ірина Вільде)

По горі.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

У релігії Стародавнього Єгипту - бог сонця.

Словник іншомовних слів

Значне підвищення над навколишньою місцевістю або серед інших підвищень. Приклади

Стоїть гора високая, Попід горою гай, Зелений гай, густесенький, Неначе справді рай. (з народної пісні)
Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговорим тихесенько В неволі з тобою. (Т. Шевченко)
Хвилею зеленою здіймається Навесні Батиєва гора. (М. Рильський)

тільки мн. Гориста місцевість, край. Приклади

Не знаю, як в Англії, але куди-небудь за границю в гори я таки, може, зберусь. (Леся Українка)
– У нас в горах .. весело. (М. Коцюбинський)
Понад обрієм, коло кордону, Наче гори, окреслився бір. (І. Вирган)

чого. Велика кількість чого-небудь складеного в купу; багато чогось. Приклади

В саду в бригаді – тут же між яблунями – гори яблук. (А. Головко)
Наклавши на плече гору прання, пішла [Орися] розвішувати його на тину. (Григорій Тютюнник)
Під стіною зачиненої, нежилої будівлі здоровенна гора шматків деревини різної породи та якості. (Ю. Логвин)

у знач. присл. горо́ю, гора́ми. Високою купою; багато. Приклади

От Іван устає, Скарб із скринь достає, Насипає дукатів горою. (П. Грабовський)
Не вспіють всунути снопа, як уже летить полова й солома, піднімається горою під соломотрясом. (В. Винниченко)
Мама несе таріль з наїдками до столу, де вже й так горою всього. (О. Гончар)

діал. Горище. Приклади

Душевні переживання, смуток; протилежне радість. Приклади

От у такім горі вернулася [Оксана] додому, ледве-ледве дійшла.... (Г. Квітка-Основ'яненко)
Я сьогодні в тузі, в горі, Мов у тяжкім сні, – Отруїли ясні зорі Серденько мені. (Леся Українка)
Минуть іще тисячі років, а воно [море] залишиться таким самим синім і незворушним, бо що для нього всі події, людські радості й горе, сум і надії, грозова злива чи гаряче сонце?... (В. Владко)

Обставини, події, що викликають страждання; біда, лихо, нещастя; протилежне щастя. Приклади

Цвіте терен, цвіте терен, А цвіт опадає. Хто з любов'ю не знається, Той горя не знає. (з народної пісні)
– Коли б часом не сталося тобі якого горя. (І. Нечуй-Левицький)
Юнак розкривсь як квітка і почав розповідати – про своє велике горе, про гірку несправедливість. (П. Тичина)
І чорна, мов те горе, була її коса. (Леся Українка)

у знач. пред. Погано, біда з кимось, чимось. Приклади

А сестри! Сестри! Горе вам, Мої голубки молодії. (Т. Шевченко)
Та горе тим, хто зброю потайну Ховаючи, як злодій, під полою, Дерзне ступити на мости священні! (М. Рильський)

з ким – чим. Про неприємність, клопоти, спричинені кимось, чимось. Приклади

– Горе нам з тими заробітками, – сказала зітхнувши Паляничиха і пішла в хату спати. (І. Нечуй-Левицький)
– Чисте горе мені з баришнею .. Отак, як бачите, день у день, одно чисть, одно витріпуй! (Леся Українка)

у знач. виг. Уживається при вираженні душевних страждань, викликаних бідою, лихом і т. ін. Приклади

[Міріам (падає навколішки):] О, горе! Впала вже на мене кара, і вже її ніхто не здійме з мене! (Леся Українка)
Похита [мати] тихо головою: Ой горе, горе! І знов упаде на заломлені руки. (А. Головко)