ГАРЯЧКА — ТЛУМАЧЕННЯ
ГАРЯ́ЧКА и,
ж., вет., мед.
Хворобливий симптом, який полягає у підвищеній температурі тіла, що зазвичай супроводжується поперемінно відчуттям жару й ознобу; лихоманка.
Приклади
- Чайченка тоді гарячка палила; без пам'яті сливе був він. (Марко Вовчок)
- У Ради сильніша форма [кору], ніж у Зорі, і вона бідняжка лежить в великій гарячці. (Леся Українка)
- Тієї осені стара Кошубиха перебродила Стрий, в холодній воді дістала швидку гарячку. (С. Чорнобривець)
- Син спав цілком спокійно і виглядав цілком звичайно. Суддя притулив руку до чола дитини, – гарячки не було. (О. Маковей)
- Меле язиком, неначе з гарячки. (приказка)
ж., перен., розм.
Стан великого збудження.
Приклади
- Лише незвичайне зворушення, ота ярмаркова гарячка сього дня держала його досі на ногах. (І. Франко)
- Лише Оксен-пожежник, не піддавшись гарячці перевдягання, з'явився, мов на службу, у своїй бравій пожежницькій формі. (О. Гончар)
Піднесена діяльність; напруження.
Приклади
- Я думала, що Вам тепер, під час виборової [виборчої] гарячки, то і циганські діти не милі, не то що мої листи. (Леся Українка)
- Почалася справжня будівнича гарячка. (Іван Ле)
ч. і ж., розм.
Про запальну нетерплячу людину.
Приклади
- – Та дайте ж хоч усістися. Уже й гарячка з вас! Чи то й на війні так напирали? – спитав Книш. (Панас Мирний)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.