ГАРЯЧКА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

гаря́чку поро́ти.

Діяти поспіхом, необдумано, нестримано і т. ін (через збудження, хвилювання і т.ін.); гарячкувати. Приклади
  • А через тиждень знов почав гарячку пороти наш сусіда. День і ніч бігає, як навіжений (Є. Кравченко)
  • — Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко)
  • Маруся гарячку поре, аж поти ллються, весь двір догори дном поставла, розходившись (А. Свдницький)

як (мов, нена́че і т.ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говори́ти і под.

Не зовсім осмислено, не обдумано, згарячу. Приклади
  • Меле язиком, неначе з гарячки (Укр. присл.)
  • — Усе пропало, усе — мов з гарячки говорив [Євдоким Юренко] сусідам.— То треба скоріше виїжджати (М. Стельмах)
Не зовсім осмислений, обдуманий; беззмістовний. Приклади
  • — І не слухайте його, пришелепкуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки!— затарабанила Олена (М. Стельмах)