ЧУБ — СЛОВОЗМІНА
чуб
| відмінок | однина | множина |
| називний | чуб | чуби́ |
| родовий | чу́ба | чубі́в |
| давальний | чу́бові, чу́бу | чуба́м |
| знахідний | чуб, чуба | чуби́ |
| орудний | чу́бом | чуба́ми |
| місцевий | чу́бі, чубові, чубу | чуба́х |
| кличний | чу́бе | чуби́ |
Чуб
| відмінок | чол. р. | жін. р. | множина |
| називний | Чуб | — | — |
| родовий | Чуба | — | — |
| давальний | Чубові, Чубу | — | — |
| знахідний | Чуба | — | — |
| орудний | Чубом | — | — |
| місцевий | Чубі, Чубові, Чубу | — | — |
| кличний | — | — | — |
чу́бити
| Інфінітив | чу́бити, чубить | |
| Однина | Множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чу́бмо | |
| 2 особа | чуб, чуб-но | чу́бте |
| Майбутній час | ||
| 1 особа | чу́битиму | чу́битимем, чу́битимемо |
| 2 особа | чу́битимеш | чу́битимете |
| 3 особа | чу́битиме | чу́битимуть |
| Теперішній час | ||
| 1 особа | чу́блю | чу́бим, чу́бимо |
| 2 особа | чу́биш | чу́бите |
| 3 особа | чу́бить | чу́блять |
| Минулий час | ||
| чол. р. | чу́бив | чу́били |
| жін. р. | чу́била | |
| сер. р. | чу́било | |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.