ЧУБ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

[аж] воло́сся (чуб) підніма́ється (підійма́ється, встає́, лі́зе і т.ін.) / підняло́ся (вста́ло, полі́зло і т.ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка; [аж] чуб підня́вся (встав, полі́з і т.ін.) вго́ру (догори́) у кого і без додатка.

Кому-небудь стає дуже страшно. Приклади

Аж ось… загавкав собацюга. За ним недалеко другий, далі третій, четвертий… Чуб угору поліз у хлопців, і що далі було,— вже вони не пам'ятають (С. Васильченко)
Полегшало йому трохи. Задрімав був, а потім враз як застогне, як закомандує — аж волосся догори стало (Ю. Збанацький)
Хто спускався на громаку з високої гори?.. Спершу не то спускатись, униз страшно глянути… Як уперше сядеш на громака, як подумаєш, де той у Бога низ, волосся подереться вгору… (Панас Мирний)
Василько похолов з остраху. Волосся полізло догори, серце перестало стукати в грудях (М. Коцюбинський)
Уляна, припавши до трупа,— затихла. У людей піднялося волосся угору, і всі, глибоко зітхнувши,— перехрестились (Панас Мирний)
— Я пам'ятаю ті люті муки! Ще досі волосся догори встає та мороз по шкурі подирає (М. Коцюбинський)
[Зачепиха:] Мій батько був з запорожців! Господи! Як почне було розказувать про ту войну [війну], — волосся догори підіймається (М. Кропивницький)

нам'я́ти (наскубти́) / намина́ти (скубти́) чу́б[а] (чупри́ну) кому і без додатка.

Побити, покарати ( перев. тягаючи за волосся) кого-небудь за провину. Приклади

Микита ледве стримував себе, щоб не бурчати. Кілька разів таки підіймав бучу, погрожував спіймати Сапуна і наскубти чуприну (І. Рябокляч)
За Катерину та й нам'яли чуприну (Укр. присл.)
Була вона якась утла на здоров'я і завжди кисла, як кислиця, і через неї мені часто доводилося од матері пробувати кислиць: оце було зачеплю її або штовхну так, що вона й ноги задере, то вона зараз біжить до матері жаліться; а мати мені зараз тиць кислицю в зуби: було добре намне чуба або наскубе вуха (І. Нечуй-Левицький)
— А скоро вже біда прийшла. То обороннику од нас бува ще й лихо: Всі лихословити почнуть, І якщо чуба не намнуть, То ще й тихо (М. Старицький)
Дивлюсь — до мене суне Гася… Ну, чуба, думаю, намне!.. І відкіля вона взялася? Неначе стерегла мене (Л. Глібов)
Паллант, любесенький хлопчина, скріпивсь, стоїть, як твердий дуб, І жде, яка то зла личина Йому нам'яти хоче чуб (І. Котляревський)

Дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь за яку-небудь провину, невиконання чогось. Приклади

— То вам ніколи, то вас… немає… То,— з неприхованою іронією додав він,— хтось інший чуба намне і вже не хочеться за другою порцією ходити (С. Журахович)
У них хто хитрий, то і старший, І знай всім наминає парші, Чуприну всякому скубе (І. Котляревський)

ма́ти олі́ю (лій і т.ін.) в голові́, жарт.

Бути розумним, кмітливим, розсудливим і т.ін. Приклади

не ма́ти олі́ю в голові́ ані́ кри́хітки. — Ви такий старий чоловік, а в голові, бігме ж то, ну, ані крихітки олію не маєте (І. Франко)
ма́ти олі́ї не тро́хи в голові́. Був він чоловік сердечний, у голові мав олії не трохи та й питущим не був (Є. Гуцало)
ма́ти лій під чу́бом. —Не вчи ученого! — спогорда відповів Чорноволенко.— Самі під чубом лій маємо (М. Стельмах). ма́ти бага́то сма́льцю в голові́. Таке тоді [в революцію] в наших краях каламутилось, що багато смальцю в голові треба було мати, щоб щось розібрати (Л. Гроха)
Це ж треба мати в голові олію, щоб після цього вірити в святе (Л. Костенко)
— Що ж там робиться? — хотів допитатись Мар'ян. — Коли маєш лій в голові, сам розчовпаєш,— відповів Лесь. — Іди, чоловіче (М. Стельмах)
Батько похвалив свого нащадка, що він має олію в голові, хоч син і не був у тому певен (В. Большак)
От як може чоловік жити, коли має олію в голові! (М. Стельмах)

забри́ти лоб (ло́ба, чу́ба) кому, іст.

Узяти в солдати. Приклади

Танцювали весело і любо Хлопці, аж рипіли постоли, А на ранок їм забрили чуба І в прийом жовнірський повели (П. Воронько)
Завтра ж йому лоб забриють, так поспішає сьогодні нагулятись (Г. Квітка-Основ'яненко)

ми́лити ши́ю (чу́ба, хо́лку і т.ін.) кому, зневажл.

Робити зауваження, дорікати кому-небудь за щось; лаяти, картати когось. Приклади

— Я знаю, що ти будеш милити мені холку,— додав Логвин.— Адже ж будеш? (Г. Епік)
Тужить, журиться Петро, нудиться і ниє: — На найближчому бюро будуть милить шию… (З журналу)
— Та ти ж поет! — вигукує Корольок, а Павлик спокійно зауважує: — Це він тут поетом став, а в нас йому, пригадуєте, скільки разів шию милили за грубості в повітрі… (О. Гончар)

бра́тися / взя́тися за ба́рки (за чуби́ і т.ін.)

Сперечатися. Приклади

Іван Антонович готовий взятися з комбатом за барки, доводячи, що мінометники дефіцитні і місце Шовкуна — біля самовара (О. Гончар)

Битися з кимсь чи починати бійку. Приклади

— Хіба він мені брат? — каже було Василь.. Онисько собі не дякує Василеві. Не раз і за чуби бралися (Панас Мирний)
Кличуть до нього раз наймитів — З кожним боротися пан захотів. Он жартівливі панські припарки — Довбуш береться з паном за барки (Д. Павличко)

чу́хати / почу́хати поти́лицю (рідше го́лову, чу́ба, чупри́ну і т.ін.).

Замислюватися над чим-небудь, не знаючи, як вийти із скрутного становища. Приклади

Замислився козак, і йому досталось.. почухать потилицю (О. Стороженко)
чу́хатися в поти́лицю. Данило чекав. Його… план затемнювався, він чухався в потилицю і несміливо заглядав у город [пана] (В. Стефаник)
Підростаємо ми. Оддали нас у школу… щоб розумні були. Тому свитину, тому чобітки. Чухає голову батько, не знає, де взять (А. Тесленко)

Нічого не робити, бути нерішучим у чому-небудь. Приклади

— Про міст треба було всім нам думати раніше. А то чухали потилиці (І. Цюпа)

Шкодувати, відчувати незадоволення, гіркоту від того, що зроблене щось не так, як треба. Приклади

— Отак мене випроваджуєш, хазяїне? Ну, що ж. Я піду… піду… Але ти ще почухаєш свою потилицю! (Шиян.)
Оренда пішла вгору, земля подорожчала.. Не раз і не два доводилось глибоко чухати потилиці тим, хто відкинувся наділів (Панас Мириний)

[аж] рва́ти (де́рти, ску́бти і т.ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба і т.ін.).

Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. Приклади

ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький)
Стоїть Кейс ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін)
А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.)
Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний)
Він аж дер на собі волосся (А. Кримський)
А він виковзне, мов в'юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори [власники мандатів] волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич)

грі́ти / нагрі́ти чу́ба ( рідше чупри́ну, ло́ба).

кому, перев. за що. Висловлювати осуд; лаяти когось. Приклади

Мені, мабуть, чуба грітимуть за недостатні темпи осінньої оранки (Ю. Яновський)

над чим і без додатка. Витрачати багато сил і енергії, старанно виконуючи якусь роботу; тяжко працювати. Приклади

Тож Олег та, Степанко, а особливо сам від'їжджаючий, нагріли лоби, поки втиснули все те до тісного купе (Ю. Збанацький)
Скриня була важка, неповоротка, і чоловіки добре нагріли чуби, поки установили її на місце (Ю. Яновський)
Порався він, порався, поки добре чуприну нагрів (М. Вовчок)
Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть? (П. Гулак-Артемовський)
— Ох, і понамітало ж! Це нам завтра доведеться чуба нагріти (А. Головко)
— Тут [на цій дорозі] мені щоразу доводилося гріти чуба. Вставай, бувало, з веломашини і пхайся на гору одинадцятим номером (О. Гончар)
— Колись ми з тобою найбільше гріли чуби над добором насіння (М. Стельмах)
Коли треба було… шпали тягти на будівництво бронепоїздів, то й тут він грів чуба нарівні з іншими… (О. Гончар)
Півдня [Мар'ян] довбав гору, вивертав каміння й пускав у долину, а дрібні камінці вигортав лопатою.. І грів чуба над омшаником, що, можливо, буде зовсім не потрібний (С. Чорнобривець)

поки́дати чуби́, заст.

Стати солдатами. Приклади

Хлопці покидали чуби та пішли в рекрути (З газети)

[аж] чуби́ тріща́ть.

Дуже сильно битися. Приклади

— Буде, буде декому жарко,— гудів хтось із кутка ложі.— Тріщатимуть чуби! (О. Гончар)

у кого. Хто-небудь зазнає знущань, неприємностей і т.ін. через чиїсь дії, вчинки, страждає від чогось. Приклади

Пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать (Укр. присл.)
— Всі вони так — вигадують що-небудь, вимудрують, а потім у нас чуби тріщать (Ю. Збанацький)

тільки аж чуби́ тріща́ть. З великим запалом, завзяттям. Приклади

Війна скінчилась у травні, а Жменяки все ще билися, на землі ділились, аж чуби тріщали (М. Томчаній)

голи́ти / ви́голити лоб (ло́ба, чу́ба, чупри́ну і т.ін.), іст.

Забирати в солдати. Приклади

Ой привезли до прийому Чуприни голити (Т. Шевченко)
[Тетяна:] Адже і ти мужиком був, поки тобі лоба не виголили та мундира не натягли на плечі (І. Котляревський)
Од матушки-цариці, Таки із самої столиці, Прийшов указ лоби голить (Т. Шевченко)

мі́рятися / помі́рятися чуба́ми, жарт.

Битися, не завдаючи противнику тілесних ушкоджень; боротися, чубитися. Приклади

Надворі хлопці мірялися чубами — хто кого переможе.