ВЕРХ — СЛОВОЗМІНА
верх верхня частина чогось
| відмінок | однина | множина |
| називний | верх | верхи́ |
| родовий | ве́рху | верхі́в |
| давальний | ве́рхові, ве́рху | верха́м |
| знахідний | верх | верхи́ |
| орудний | ве́рхом | верха́ми |
| місцевий | ве́рху | верха́х |
| кличний | ве́рху | верхи́ |
верх дах; димар; у шапці
| відмінок | однина | множина |
| називний | верх | ве́рхи |
| родовий | ве́рха | ве́рхів |
| давальний | ве́рхові, ве́рху | ве́рхам |
| знахідний | верх | ве́рхи |
| орудний | ве́рхом | ве́рхами |
| місцевий | ве́рху | ве́рхах |
| кличний | ве́рху | ве́рхи |
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.