ВЕРХ — ЕТИМОЛОГІЯ

верх

псл. *vьrхъ;
споріднене з лит. viršùs, лтс. vìrsus «верхня частина», дангл. wearr «мозоля», ірл. ferr «краще», лат. verrūca «горб, прищ, бородавка», дінд. várṣman- (varṣmán-) «висота, верх, верховина»;
іє. *ursu-s (іменник u-основи) від кореня *uer-s- «підвищене місце»;
р. бр. верх, др. вьрхъ, п. wierzch, ч. слц. vrch, вл. нл. wjerch, полаб. värch, болг. връх, м. врховен «верховний», схв. врx, слн. vŕh, стсл, врьхъ, вpъхъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вер «поверхня»
ве́рес «тс.»
ве́рех «зверху, поверх»
верха́ми
верхи́ «верхня частина рибальської сітки»
ве́рхи
верхі́в'я
ве́рхівень «вершник»
верхіве́ць «тс.; [верховинець]»
верхі́вка
верхі́вля
верхівни́й «вершник»
верхнє́к «верх печі»
верхни́на «вершки з молока»
ве́рхній
верхня́к
верхня́нка «верхній одяг, сюртук»
верхова́ти «мати зверхність»
верхо́ва́тий «високий; з верхом»
верховенство
верхове́ць «вершник»
верхови́к «вершник; північний вітер; рибалка, що при витяганні рибальської сітки тягне верхи Дз»
верхо́ви́на́
верхови́нець
верхови́нський
верхови́нщина «гірська місцевість»
верхови́ці «гори»
верхо́вний
верхо́вник «найвищий, найголовніший»
верхо́м
верша́ва «вершина»
верша́к «верхівка дерева»
верша́лина «борона з верхньої частини дерева»
ве́ршень «вершник»
вершєк «вершина»
верши́на
верши́ти
верші́й «той, хто вершить стіг сіна»
верші́ль «верхній одвірок»
вершки́
вершкі́вка «солодка страва з желатину, цукру, міцного вина та ін.»
вершкува́ти (с.-г.)
ве́ршний «не повний»
ве́ршни́к
ве́ршня «поверхня»
вершня́к «один з пилярів, що стоїть зверху»
дове́ршений
доверши́тель
зверх «зверху»
зве́рха «на поверхні, зовні»
зве́рхник «начальник, старший»
зверхнина́ «начальство; влада, гегемонія»
зве́рхній
зве́рхність
зве́рху
зве́ршення
звершеня́ти «перемагати, знищувати»
зверше́чку
зверши́ти «насипати верх; минути верхів’я»
на пове́рсі «знадвору, зокола»
наве́рх наверху́
наве́рхня «корпус, коробка, фут ляр»
наве́ршник «покришка маснички»
навершня́к «тс.»
назве́рх
напове́рхний
переве́ршувати
пове́рся «по верх»
пове́рх
по́верх
пове́рхник «верхній камінь у ручних жорнах»
пове́рхниця «товста суконна онуча; попона поверх сідла»«вид вишивки»
поверша́ти «зверхність»
повірхни́к «дах над частиною кошари в гуцулів, де доять овець»
су́вершок «вершок дерева»
уве́рх
узве́ршина «вершина»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верх білоруська
връх болгарська
wjerch верхньолужицька
wearr «мозоля» давньоанглійська
várṣman- «висота, верх, верховина» (varṣmán-) давньоіндійська
вьрхъ давньоруська
*ursu-s від кореня *uer-s- «підвищене місце» (іменник u-основи) індоєвропейська
ferr «краще» ірландська
verrūca «горб, прищ, бородавка» латинська
vìrsus «верхня частина» латиська
viršùs литовська
врховен «верховний» македонська
wjerch нижньолужицька
värch полабська
wierzch польська
*v праслов’янська
верх російська
врx сербохорватська
vrch словацька
vŕh словенська
стсл українська
врьхъ українська
вpъхъ українська
vrch чеська

верхово́д

пов’язується також (Шанский ЭСРЯ I 3, 69) із др. вьрхъ «перемога» як «той, хто веде до перемоги»;
пор. перед вести;
складне слово, утворене з основ іменника верх і дієслова води́ти;
р. верхово́д, бр. Верхово́д;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вepxoвíд
верхводи́ти
верхово́да
верхово́дар
верхово́дець
верхово́ди́ти
верхово́дний
верхово́дник
верхово́дство
верхъ водити (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Верхово́д білоруська
вьрхъ «перемога» давньоруська
верхово́д російська
як «той, хто веде до перемоги» ?
перед вести ?
верх ?
води́ти ?

верхово́дка «найближчий до поверхні шар підземної води» (геол.)

складне слово, утворене з основ іменників верх і вода́ (в розумінні «вода, що знаходиться зверху»);
р. верхово́дка, бр. верхаво́дка;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верхаво́дка білоруська
верхово́дка російська
верх (в розумінні «вода, що знаходиться зверху») ?
вода́ (в розумінні «вода, що знаходиться зверху») ?

верхоля́к «щеврик лісовий, Anthus trivialis L.; щеврик гірський, Anthus spinoletta L.» (орн.)

назви зумовлені, очевидно, тим, що ці птахи гніздяться високо в Карпатах, досягаючи межі букових лісів (1100–1200 м над рівнем моря і вище);
похідні утворення від основи іменника верх;
Фонетичні та словотвірні варіанти

Івершню́к «щеврик лісовий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верх ?

верхоплу́тня «особливий спосіб вишивання сорочок»

складне утворення з основ слів (з)верх(у) і плу́тати (афективний синонім дієслова вишива́ти);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верх (афективний синонім дієслова вишива́ти) ?
у (афективний синонім дієслова вишива́ти) ?
плу́тати (афективний синонім дієслова вишива́ти) ?

верхостьо́б «спосіб вишивання»

складне утворення з основ слів (з)верх(и) і стьоба́ти (шити);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верх (шити) ?
и (шити) ?
стьоба́ти (шити) ?

верхоу́мка «верхоглядка; жінка з поверховим мисленням, яка любить розумувати»

складне слово, утворене з компонентів верх (зверху) і ум (ро́зум);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верх (зверху)(ро́зум) ?

вершо́к «міра довжини (близько 4,4 см)»

запозичення з російської мови;
Фасмер розуміє первісне значення як «фаланга вказівного пальця»;
р. вершо́к «тс.» є зменшеною формою від верх і первісно означало «залишок, невелика частинка понад міру», а згодом набуло значення точної величини;
бр. вяршо́к;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
вяршо́к білоруська
вершо́к «тс.» російська
як «фаланга вказівного пальця» ?
верх «залишок, невелика частинка понад міру» ?

навершня «паразитичний грибок, Peronospora Corda» (бот.)

суфіксальне утворення на основі сполучення прийменника на з іменником верх;
назва зумовлена тим, що цей грибок з’являється на молодих пагонах і листках рослин;
Фонетичні та словотвірні варіанти

навершняки «Peronosporeae»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на українська
верх українська

поверхо́виця «верховодка, Alburnus alburnus L. Нед; Aspius lucidus» (іхт.)

похідне утворення від верх;
назва зумовлена тим, що ці риби влітку тримаються біля поверхні води;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
верх українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України