ПЕРШИЙ — СЛОВОВЖИВАННЯ

ЗМІСТ

Цього, того (ж) року і в цей, той (же) рік, у цьому, тому (ж) році

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший) (же) рік, у цьому, тому (ж) році на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) року; також цьогоріч.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У цей рік випало багато снігу. Цього року (цьогоріч) випало багато снігу.
У той рік весна прийшла рано. Того року весна прийшла рано.
У перший рік нового століття трапилося багато цікавого. Першого ж року нового століття трапилося багато цікавого.
У цьому році в нас конференція. Цього року в нас конференція. 

Цього, того (ж) дня і в цей, той (же) день

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший) (же) день на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) дня.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У цей же день приїхав із відрядження батько. Цього ж дня приїхав із відрядження батько.
У другий день нашої подорожі трапилася весела пригода. Другого дня нашої подорожі трапилася весела пригода.

Цього, того (ж) тижня і в цей, той (же) тиждень, на цьому, тому (ж) тижні

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший) (же) тиждень, на цьому (тому) тижні  на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) тижня.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У цей тиждень приїхав із відрядження батько. Цього тижня приїхав із відрядження батько.
У другий же тиждень нашої подорожі трапилася весела пригода. Другого ж тижня нашої подорожі трапилася весела пригода.
На цьому тижні у нас конференція. Цього тижня у нас конференція.

Цього, того (ж) місяця і в цей, той (же) місяць, в цьому, тому (ж) місяці

Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший) (же) місяць, в цьому, тому (ж) місяці на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) місяця.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
У цей же місяць рахунок за тепло був дуже великим. Цього ж місяця рахунок за тепло був дуже великим.
У другий місяць вагітності ембріон переживає фазу стрімкого розвитку. Другого місяця вагітності ембріон переживає фазу стрімкого розвитку.
У цьому місяці в нас конференція. Цього місяця в нас конференція

Словесний баласт

Якось в Олексія Миколайовича Толстого запитали, які гріхи проти мови він вважає найтяжчими. У відповідь письменник перелічив чимало порушень мовних норм і з-поміж них назвав «перевантаження доповіді, лекції чи просто розмови зайвими словами на кшталт вільна вакансія, перша прем'єра», а також «інші підступні тавтології – повторення сказаного, тільки в інакшій формі, без кінця і без потреби вживані робота, боротьба тощо».
Чому підступні? Бо такі тавтологізми не завжди одразу впадають в око і легко проникають у мову. До того ж не всім точно відомо, що означають деякі з них, надто коли це іншомовні слова. Наприклад, іменник вакансія вже сам передає зміст «незайняте місце». Тому не рекомендується вживати сполучення вільна вакансія, звільнилася вакансія, треба вільна посада, звільнилося місце. Оскільки слово сувенір виражає поняття «річ, подарована або одержана на згадку; пов'язана із спогадами про кого-, що-небудь», означення для нього не потрібне. Вислови типу пам'ятний сувенір, сувенір на пам'ять є тавтологічними, і вживати їх у літературній мові не можна. Слід казати й писати: купити сувенір, магазин сувенірів і т. ін. Так само неприйнятні тавтологізми меморіальний пам'ятник і пам'ятний меморіал (тобто пам'ятний пам'ятник). Тут доцільніше використати лише одне із слів – пам'ятник чи меморіал. У сполученнях перший дебют, перша прем'єра, передовий авангард, захисний імунітет, головний пріоритет перші складники також зайві. Адже дебют – це перший виступ, прем’єра – перша вистава, авангард – і є передовий, імунітет – захисна реакція організму, а пріоритет саме й означає «верховенство». Іноді чуємо: є багато альтернатив; іншої альтернативи немає. Але ж альтернатива – то потреба вибору між двома можливостями. І замість цих висловів годиться вживати: є альтернатива; альтернативи немає або іншого виходу немає.
Тавтологізмами стають і давно відомі слова із, здавалося б, цілком ясним значенням, приміром, величезна махина (махина не може бути невеликою), сміливий ризик (цей іменник і без епітета передає рішучу дію), віддавати належну данину (є вислови: віддавати належне і віддавати данину, в другому випадку слово належна не потрібне). Зайва лексема свій у висловах совати свого носа (хіба не зрозуміло, що не чужого?), ділитися своїми думками (міркуваннями). І не тільки в них. Візьмімо слово автобіографія (грецьке autos – сам, bios – життя, grapho – пишу) – життєпис особи, складений нею самою. Часом його неправильно вживають з присвійним займенником свій. Виникає повторення (своя автобіографія), бо перша частина цього складного іменника (авто-) якраз і означає «свій», «власний». Отже, з погляду літературної норми треба сказати: подав автобіографію або подав свою біографію. Те ж саме маємо зробити тоді, коли слово автопортрет сполучається з присвійним займенником свій. Щоб уникнути тавтології, випускаємо свій чи відповідний йому компонент авто- в іменникові автопортрет. Намалював автопортрет або намалював свій (власний) портрет. У помилковому вислові свій автограф також належить усунути свій або слово автограф замінити іншим. Залишив автограф, залишив свій підпис (напис).
Запам'ятаймо, чому недоречними є фрази: адреса місця проживання (адже адреса – це і є місце проживання); відступати назад (хіба можна відступати вперед?); бачити сновидіння (бачити і видіти – синоніми); сумне фіаско (радісним фіаско не буває).
Дедалі заглиблюючись у мову, виявляєш лексичний баласт там, де він став для нас таким звичним, що його просто не помічаєш. Як ілюстрацію до цього можна навести, наприклад, вислови кількісне збільшення (збільшення буває тільки кількісне), а також якісне поліпшення (поліпшення буває тільки якісне). Явне словесне марнотратство помітне в реченнях типу «це позитивно позначилося на поліпшенні продукції» (іменник поліпшення зайвий, оскільки є позитивно), «причина важкого становища викликана невдалим добором кадрів» (викликана не причина, а становище; причина сама призвела до небажаної ситуації). При назвах місяців не треба ставити слово місяць. «Завдання на березень місяць» – начебто березень може позначати й щось інше, опріч місяця. У діалогічному мовленні часто виникає небажана тавтологія, коли на запитання «Котра година?» відповідають, скажімо, «Восьма година». Аби уникнути повторення, останнє слово слід випускати. Нерідко зловживають дієсловами проводити (провадити), здійснювати, забезпечувати, боротися, іменниками питання, справа. У багатьох випадках вони не тільки нічого не додають до змісту, а навпаки, послаблюють враження й одночасно обтяжують виклад. Ось приклади. «Приступити до проведення збирання врожаю» (замість почати збирання). «Уважно ознайомитися з рукописом і здійснити його редагування» (замість відредагувати). «Забезпечити дострокове виконання завдання» (замість достроково виконати). «Боротися за досягнення високих показників» (замість досягати). «Йшлося про питання впорядкування вулиць» (замість про впорядкування). «Це значний успіх у справі освоєння нової техніки» (замість в освоєнні). Дехто полюбляє в усному, а часом і в писемному мовленні (або вживає за звичкою, не стежачи за собою) слова, котрі стають паразитами, приміром: значить, розумієте (розумієш), так сказать, треба прямо сказати, як говориться тощо.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

первий

Правильніше: перший
перша учителька, перший параграф, перше число
Словник-антисуржик.

Це був його перший дебют

Правильніше: Це був його дебют

при першому-ліпшому (зручному) випадку

Правильніше: з першою ж нагодою; першої ж нагоди
Мова – не калька: словник української мови

половина першої

Правильніше: пів на першу
Мова – не калька: словник української мови

по першій вимозі

Правильніше: на першу вимогу
Мова – не калька: словник української мови

перший блін комом

Правильніше: перша чарка колом; перші коти за плоти; перші котята у воду кидають; перші щенята за плоти кидають; кожне діло попервах не йде (не ладиться); перший бублик (млинець) гливкий
Мова – не калька: словник української мови

з першої спроби

Правильніше: з першого заходу; за першим разом
Мова – не калька: словник української мови

грати (головну) провідну роль; бути головним

Правильніше: грати першу скрипку; грати першим номером
Мова – не калька: словник української мови

відноситися до першої категорії

Правильніше: підпадати під першу категорію
Мова – не калька: словник української мови

бути першим (передовим) у боротьбі (змаганні)

Правильніше: тримати першість; грати першу скрипку; вести перед
Мова – не калька: словник української мови

Насамперед і в першу чергу, першим ділом, перш за все

Конструкції в першу чергу, першим ділом, перш за все мають ознаки кальки, замініть стилістично кращим варіантом: насамперед, передусім, найперше.

НЕ РЕКОМЕНДОВАНО РЕКОМЕНДОВАНО
Банківський ринок в першу чергу має бути конкурентним. Банківський ринок насамперед має бути конкурентним.
Перш за все сідайте за парти.  Найперше сідайте за парти. 

АЛЕ:

У першу чергу вітроелектростанції інвестовано мільйони гривень.

Грати першу скрипку чи головну?

Фразеологічний зворот грати першу скрипку передає зміст «мати найбільше значення, бути найвпливовішим у якійсь справі». «Першу скрипку завжди грає Коваль» (Вадим Собко). Іноді в цьому словосполученні замість перша ставлять головна. «Механізатори грають головну скрипку на збиранні врожаю» (з газети). Таку заміну не можна вважати правомірною, бо в музичній (оркестровій) практиці, звідки походить вислів, є термін перша скрипка, а не головна.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

У перших днях травня

Правильніше: У перші дні травня

чемпіон з боксу

Правильніше: перша рукавичка
Мова – не калька: словник української мови

у першу чергу

Правильніше: насамперед, передусім, найперше, щонайперше; перш за все
Мова – не калька: словник української мови

провісник; передвісник

Правильніше: перша ластівка
Мова – не калька: словник української мови

при першій появі

Правильніше: щойно з'явиться
Мова – не калька: словник української мови

при першій можливості

Правильніше: при першій нагоді (змозі)
Мова – не калька: словник української мови

при першій зустрічі

Правильніше: на першій зустрічі
Мова – не калька: словник української мови

перші ранні твори (праці)

Правильніше: проба пера
Мова – не калька: словник української мови

першим ділом

Правильніше: щонайперше; передусім, насамперед; найперша річ
Мова – не калька: словник української мови

перший сорт

Правильніше: перша кляса
Мова – не калька: словник української мови

перша леді

Правильніше: перша пані
Мова – не калька: словник української мови

перша дитина

Правильніше: первісток
Мова – не калька: словник української мови

не першої свіжості

Правильніше: не дуже свіжий; не зовсім чистий; зношений
Мова – не калька: словник української мови

кращі з кращих

Правильніше: найкращі з-посеред інших; перші серед найкращих
Мова – не калька: словник української мови

команда займає перше місце

Правильніше: команда є на першому місці
Мова – не калька: словник української мови

з'явилися перші наслідки (досягнення)

Правильніше: крига скресла
Мова – не калька: словник української мови

здібний; обдарований

Правильніше: першої руки; золота голова
Мова – не калька: словник української мови

домінувати

Правильніше: переважати; панувати; перевалювати; перевищувати числом; бути в більшості; горувати; грати першу скрипку
Мова – не калька: словник української мови

головна фігура

Правильніше: перша скрипка
Мова – не калька: словник української мови

відігравати провідну роль

Правильніше: грати першу скрипку
Мова – не калька: словник української мови

бути на головному місці

Правильніше: бути на першому (на чільному) місці; перед вести
Мова – не калька: словник української мови

бути головним

Правильніше: грати першу скрипку
Мова – не калька: словник української мови

авангард

Правильніше: перша лава; пробивна сила
Мова – не калька: словник української мови

Узгодження числівника і назви місяця

Перевірте узгодження порядкового числівника і назви місяця, яка у конструкції, що називає дату, має стояти у родовому відмінку: першого березня.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Сьогодні 1 жовтень. Сьогодні 1 жовтня.
Сьогодні 2 листопад. Сьогодні 2 листопада.

По-перше, по-друге і по перше, по друге

Вставні слова по-перше, по-друге … пишуть з дефісом.

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
По перше, хочу подякувати, що знайшли час зібратися разом з нами – науковцями для проведення семінару. По-перше, хочу подякувати, що знайшли час зібратися разом з нами – науковцями для проведення семінару.

АЛЕ:

По перше число виплачують пенсії.

О котрій годині і в скільки годин

Перевірте, чи не вказано тут конкретний час. Нормативними є конструкції з прийменником о: о першій, другій годині; о 9 годині, об 11 годині о 9:00, об 11:00 (годині).

НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Вони зустрілися в другій годині. Вони зустрілися о другій годині.
Збори почалися в 11:00. Збори почалися об 11:00.

Гра́ти пе́ршу скри́пку

Фразеологічний зворот грати першу скрипку означає «мати найбільше значення». Наприклад: «… Першу скрипку завжди грав Коваль». (В. Собко.) Буває, що в цьому вислові замінюють слово першу на головну. Таку заміну не можна вважати правомірною, бо в музичній (оркестровій) практиці, звідки вислів походить, є термін перша скрипка, а не головна.
Порівн. слово грати ще з відігравати.

першим ділом

Правильніше: насамперед, передусім, щонайперше
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

у першу чергу – насамперед

Доволі поширене словосполучення в першу чергу. Та насправді ніякої черги нема, зате є в мові витворені (вже на національному грунті) прислівники насамперед, найперше, передусім (передовсім) . Треба тільки ширше ними користуватися.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

в першу чергу

Правильніше: передусім, щонайперше
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)

першим ділом

Правильніше: насамперед, передусім, щонайперше
Словник-антисуржик.

Першим ділом треба ухвалити

Правильніше: Насамперед треба ухвалити