ПЕРШИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

пе́рший

очевидно, давніше *первший, що виникло як форма вищого ступеня від [пе́рвий];
бр. пе́ршы, п. [pierszy], pierwszy;
Фонетичні та словотвірні варіанти

впе́ршу «напочатку; вперше»
запе́рше «раніше, передніше»
навпе́рше «найперше»
напершу́ «спочатку»
перш «спочатку, раніше»
перша́к «початківець; новачок; ініціатор»
перша́чка «кобила з першим лошам»
пе́рше «тс.»
перше́нство́
першенствува́ти
пе́ршенський «головний, перший»
першина́
перши́нський «тс.»
перші́ «давніш»
пе́ршість
першува́ти «три-мати першість; вести перед»
першу́н «чемпіон»
сперш
спе́рше
спе́ршу́
спершу́нку «спершу»
упе́рш
упе́рше
упершині́ «колись»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пе́ршы білоруська
pierszy польська
pierwszy польська
*первший українська
пе́рвий українська

ви́ра «штраф за вбивство» (іст.)

видається ймовірним і припущення Фасмера про праслов’янське походження цього слова: псл. vira «штраф за вбивство чоловіка» як похідне від псл. *virъ «чоловік», що відповідає лит. výras «чоловік», прус, würs, лат. vir, гот. wair, wër, ав. vīra, дінд. vīráḥ «тс.»;
пор. перший компонент двн. свн. wërgëlt (нвн. Wergeld) «штраф за вбивство чоловіка», утвореного з двн. wër «чоловік» і geld «відплата, вартість» (Горяев 49; Преобр. І 85);
здебільшого вважається запозиченням з германських мов, зокрема, від варягів;
р. ви́ра, бр. ві́ра, др. ви́ра, вирьное;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́ра (XV ст.)
вира́ти «збирати подать»
ві́ра «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vīra авестійська
ві́ра білоруська
wair готська
wërgëlt «штраф за вбивство чоловіка» (нвн. Wergeld) давньоверхньонімецька
wër «чоловік» давньоверхньонімецька
vīráḥ «тс.» давньоіндійська
ви́ра давньоруська
vir латинська
výras «чоловік» литовська
vira «штраф за вбивство чоловіка» праслов’янська
*virъ «чоловік» праслов’янська
ви́ра російська
wërgëlt «штраф за вбивство чоловіка» (нвн. Wergeld) середньоверхньнімецька
вирьное українська
würs ?
wër ?
перший ?
geld «відплата, вартість» ?

фане́ра

нім. Furníer «фанера», англ. veneer «покривати шпоном» (від нім. furnieren) зводяться до фр. fournir «постачати, меблювати», джерелом якого є двн. frumjan «робити, заготовляти, постачати, забезпечувати», споріднене з гот. fruma «перший», дангл. forma і далі з лат. prīmus, лит. pìrmas, псл. *pьr̥vъ «тс.», укр. пе́рший;
запозичення із західноєвропейських мов;
р. бр. фане́ра, п. fornir, ч. fornýr, furnýr, слц. fornier, fornír, furnier, furnír, вл. furněr, болг. фурни́р «тс., шпон», м. фурнир «шпон», схв. фу̀рнӣр «фанера», слн. furnír «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

фане́рний
фане́рник
фане́рня
фанеро́ваний
фанерува́льний
фанерува́льник
фанерува́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
veneer «покривати шпоном» (від нім. furnieren) англійська
фане́ра білоруська
фурни́р «тс., шпон» болгарська
furněr верхньолужицька
fruma «перший» готська
forma давньоанглійська
frumjan «робити, заготовляти, постачати, забезпечувати» давньоверхньонімецька
prīmus латинська
pìrmas литовська
фурнир «шпон» македонська
Furníer «фанера» німецька
fornir польська
*p<SUP>ь</SUP>r̥vъ «тс.» праслов’янська
фане́ра російська
фу̀рнӣр «фанера» сербохорватська
fornier словацька
fornír словацька
furnier словацька
furnír словацька
furnír «тс.» словенська
пе́рший українська
fournir «постачати, меблювати» французька
fornýr чеська
furnýr чеська

про́ва «передня частина корабля; носова частина човна Берл»

запозичення з італійської мови;
іт. (венец.) [prova] є діалектним варіантом форми prora «тс.», що виникло з нар.-лат. prōra, яке походить від гр. πρῳ̃ρα «передня частина корабля; передня частина», спорідненого з дінд. pū́r-va- «передній, перший», тох. В pär-we «перший», псл. *pьr̥vъ «тс.», укр. пе́рший;
р. [про́ва], схв. про́ва «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
πρῳ̃ρα «передня частина корабля; передня частина» грецька
pū́r-va- «передній, перший» давньоіндійська
prova «тс.» (венец.) італійська
prora італійська
prōra народнолатинська
*p<SUP>ь</SUP>r̥vъ «тс.» праслов’янська
про́ва російська
про́ва «тс.» сербохорватська
пе́рший українська
pär-we «перший» ?

проти́сти «одноклітинні організми» (зоол.)

назва, засвоєна з новолатинської наукової термінології;
нлат. protistum (мн. protista) «протист» утворено на основі гр. πρώτισ «найперший» – форми найвищого ступеня до πρω̃τος «перший», спорідненого з лит. pìrmas, дінд. pū́rva-, ав. paur-va- «тс.», псл. *pьr̥-vъ, укр. пе́рший;
р. проти́сты, бр. праты́сты, п. protistologia «наука про протистів», ч. protisté, слц. protisty, болг. проти́сти, схв. протисти, слн. protíst;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
paur-va- «тс.» авестійська
праты́сты білоруська
проти́сти болгарська
πρώτισ «найперший» грецька
πρω̃τος «перший» грецька
pū́rva- давньоіндійська
pìrmas литовська
protistum «протист» (мн. protista) новолатинська
protistologia «наука про протистів» польська
*p<SUP>ь</SUP>r̥-vъ праслов’янська
проти́сты російська
протисти сербохорватська
protisty словацька
protíst словенська
пе́рший українська
protisté чеська

парх «заразне шкірне захворювання»

п. parch «парші, пархи», parchy «тс.» споріднене з нл. parch «тс.», р. [перх] «лупа», [перша́], пе́рхоть «тс.», укр. [пе́рхнути] «ставати трухлим, крихким»;
запозичення з польської мови;
р. парх, парш(а́), паршь, бр. парша́, [па́рхі];
Фонетичні та словотвірні варіанти

парха́тий
парха́ч «паршивець, шолудивець»
парха́чий
па́рхи «тс.»
парши́вець
парши́вий
парши́віти
парши́вка (назва певного сорту вовни)
парши́вний
парши́ня «волосся»
па́рші
паршівки́ «вид груш із шершавими плодами»
паршу́к «паршивець»
спаркані́ти «попаршивіти»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
парша́ білоруська
па́рхі білоруська
parch «тс.» нижньолужицька
parch «парші, пархи» польська
parchy «тс.» польська
перх «лупа» російська
перша́ російська
пе́рхоть «тс.» російська
парх російська
парш(а́) російська
паршь російська
пе́рхнути «ставати трухлим, крихким» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України