ШПИЧАК

шпича́к тонкий загострений або звужений кінець якогось предмета

ві́стря тонкий, загострений або звужений кінець якогось предмета.

гостря́к (розм.) тонкий, загострений кінець чого-небудь, яким колють.

Цифрові лексикографічні системи української мови

шпича́к голчасте утворення на тілі деяких тварин; загострений кінець стебла, листя рослини тощо

го́лка

ко́лька (діал.)

колю́чка

спича́к

хвої́на у хвойних дерев та кущів.

хвої́нка

шип

шпи́лька

шпи́чка

Цифрові лексикографічні системи української мови

шпичак для стрільби з лука

стріла

Словник синонімів Караванського

шпичак очерету

стрілка

Словник синонімів Караванського

вістря

гостряк

гострячок

шпичка

штих (б.з.)

Словник синонімів Караванського

шпичак гострий

стрижень

шпичка

Словник синонімів Караванського

шпичак

шпилька (П.)

підштрикачка

ущипка (ок.)

уїдлива заувага

Словник синонімів Караванського

шпичак

шпичка

голка

колючка

ость

остюк (колоскових)

терня (тернова)

шпилька

Словник синонімів Караванського

шпичак

заноза

скабка

скабочка

скалка

скалочка

скіпа

скіпка

скіпочка

шпичка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шпичак

росток

живець

ключка

кільчик

пагонець

пагін

паросток

парость

погоння

стрілка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шпичак

спичка

шпичачка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)