КЛЮЧКА

клю́чка стрижень для вішання одягу, забитий в стінку

ві́шалка окремий гачок для вішання одягу, капелюхів тощо.

гак металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці.

гачо́к зменш. до гак 1–3.

кіло́к дерев'яний стрижень, закріплений у чому-небудь для вішання одягу тощо; вішалка (у 1 знач.).

Цифрові лексикографічні системи української мови

клю́чка дерев'яний або металевий стрижень, загнутий на кінці

гак металевий або дерев'яний стрижень, загнутий на одному кінці.

крюк те саме, що гак 1–3.

Цифрові лексикографічні системи української мови

клю́чка (діал.) стебло рослини на початку його розвитку з насіння

па́росль (рідше)

па́рост

па́росток

па́рость

проро́сток

росто́к

Цифрові лексикографічні системи української мови

гак

гачник

гачок

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

ключка (з.)

зачіпка (П.)

претекст (г.)

привід

Словник синонімів Караванського

ключка палиця

костур

клюка

ковінька

ціпок

Словник синонімів Караванського

ключка оброблена

палиця

карлюка

клюка

ковінька

тростина

Словник синонімів Караванського

ключка

крючок (деревляний)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

ключка

росток

живець

кільчик

пагонець

пагін

паросток

парость

погоння

стрілка

шпичак

Словник чужослів Павла Штепи (1977)