ШПИЧКА

шпи́чка голчасте утворення на тілі деяких тварин; загострений кінець стебла, листя рослини тощо

го́лка

ко́лька (діал.)

колю́чка

спича́к

хвої́на у хвойних дерев та кущів.

хвої́нка

шип

шпи́лька

шпича́к

Цифрові лексикографічні системи української мови

голка

колючка

ость

остюк (колоскових)

терня (тернова)

шпилька

шпичак

Словник синонімів Караванського

шпичка хто

іржа

гарикало

оса

пеня

причепа

сльота

смола

ґедзь

ід. їли мене їдьма

а і сам як відьма

Словник синонімів Караванського

шпичка

вістря

гостряк

гострячок

шпичак

штих (б.з.)

Словник синонімів Караванського

шпичка для нанизування

глиця

шпиця

Словник синонімів Караванського

шпичка у тілі

скалка

скабка

Словник синонімів Караванського

шпичка

спиця

Словник синонімів Караванського

шпичка гострий

стрижень

шпичак

Словник синонімів Караванського

шпичка (див.) грубе

шило

пробій

швайка

шильце

Словник синонімів Караванського

шпичка сосни

шпилька

глиця

голка

Словник синонімів Караванського

шпичка

заноза

скабка

скабочка

скалка

скалочка

скіпа

скіпка

скіпочка

шпичак

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

шпичка

заноза

Мова – не калька: словник української мови

шпичка

шип

колючка

Мова – не калька: словник української мови