ГОЛКА

го́лка листок хвойної рослини

хвої́на (розм.) шпилька хвойної рослини; голка (у 3 знач.).

шпи́лька листок хвойної рослини; хвоїнка.

Цифрові лексикографічні системи української мови

го́лка тонкий загострений кристал чого-небудь

ска́лка тонкий загострений довгастий кристал льоду, інею тощо.

Цифрові лексикографічні системи української мови

го́лка голчасте утворення на тілі деяких тварин; загострений кінець стебла, листя рослини тощо

ко́лька (діал.)

колю́чка

спича́к

хвої́на у хвойних дерев та кущів.

хвої́нка

шип

шпи́лька

шпи́чка

шпича́к

Цифрові лексикографічні системи української мови

голка сосни

глиця

хвоя (сов.)

шпилька

Словник синонімів Караванського

голка З.

хвоя

боровина

боровиння (д.)

глиця (СОВ. (листя шпилькових дерев) ЗБ.)

сосна

хвоїна (од. зб.)

чати́на (г.)

шпильки

Словник синонімів Караванського

голка сосни

шпилька

глиця

шпичка

Словник синонімів Караванського

шпичка

колючка

ость

остюк (колоскових)

терня (тернова)

шпилька

шпичак

Словник синонімів Караванського

голка

ігла

голочка

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

голка

ін'єкція

упорска

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

голка

колючка

шпилька

Мова – не калька: словник української мови