ЧЕШЕМО — СИНОНІМІЯ
чеса́ти (перев. чим, підсил. розм.) завдавати ударів, побоїв кому-небудь
би́ти (кого)
завдавати ударів кому-небудь.
вали́ти (підсил. діал.)
бити.
ге́пати (підсил. розм.)
бити кого-небудь, щось.
гили́ти (підсил. розм.)
бити, лупцювати.
дава́ти (кому, перев. у що, по чому, підсил. розм.)
бити, вдаряти.
лупцюва́ти (підсил. розм.)
те саме, що би́ти 2.
мані́жити (підсил. розм.)
те саме, що би́ти 2.
молосува́ти (підсил. діал.)
бити.
мі́ряти (кого, перев. чим, розм.)
завдавати ударів; бити (у 2 знач.).
міси́ти (підсил. розм.)
завдавати ударів; бити (у 2 знач.).
писа́ти (перев. у що, по чому, розм.)
бити кого-небудь.
по́штувати (кого, перев. чим, розм.)
бити, катувати.
побива́ти (розм. рідше)
завдавати ударів кому-небудь; бити.
потяга́ти (перев. чим, підсил. розм.)
прасува́ти (підсил. діал.)
бити.
приго́щувати (кого, перев. чим, розм.)
бити, катувати, нищити кого-небудь.
пригоща́ти (кого, перев. чим, розм.)
бити, катувати, нищити кого-небудь.
пі́жити (підсил. розм., рідше)
бити кого-небудь або один одного.
тлуми́ти (підсил. розм.)
те саме, що би́ти 2; лупцювати.
товкма́чити (підсил. розм.)
бити кого-небудь.
товкти́ (підсил. розм.)
бити кого-, що-небудь у щось, по чомусь.
толочи́ти (підсил. розм.)
те саме, що би́ти 1, 2.
трощи́ти (підсил. розм.)
завдавати ударів кому-небудь, бити що-небудь.
трі́скати (кого, перев. по чому або у що, чим, розм.)
бити, ударяти.
тя́ти
бити, вдаряти.
ті́пати (підсил. розм.)
бити кого-небудь, бити по чомусь; лупцювати.
частува́ти (кого, перев. чим, розм.)
бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін.
човпти́ (підсил. розм.)
те саме, що би́ти 2.
чу́бити
бити кого-небудь, хапаючи за чуба.
шпа́рити (перев. чим, підсил. розм.)
бити, лупцювати кого-, що-небудь.
чеса́ти (підсил. розм.) швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.)
бі́гти
швидко рухатися (їхати, котитися і т. ін.) в якому-небудь напрямі.
гна́ти (підсил. розм.)
швидко бігти, їхати, мчатися.
гна́тися (підсил. розм., рідше)
те саме, що гна́ти 3, 4.
леті́ти (підсил.)
дуже швидко переміщатися (по землі, воді і т. ін.); мчати; нестися (у 1 знач.).
мести́ (підсил. розм., рідше)
швидко прямувати, бігти.
мота́ти (перев. у наказ. сп., фам.)
швидко йти, бігти кудись.
мча́ти (підсил.)
пересуватися, переміщатися з великою швидкістю.
мча́тися (підсил.)
те саме, що мча́ти 1.
нести́ся (підсил.)
з великою швидкістю рухатися і т. ін.; мчати, мчатися.
чухра́ти (підсил. розм.)
енергійно рухатися, бігти, їхати, поспішаючи куди-небудь.
шква́рити (підсил. розм.)
шпа́рити (підсил. розм.)
швидко йти, бігти і т. ін.
чеса́ти очищати від домішок прядиво, вовну тощо
чеса́ти (розм.) різкими словами висловлювати осуд, докори
ба́нити (діал.)
лаяти.
банітува́ти (діал.)
дуже сильно лаяти кого-небудь.
бе́штати (діал.)
ганити, лаяти.
відчи́тувати (розм.)
робити зауваження кому-небудь; повчати, лаяти.
га́нити
докоряти кому-небудь; лаяти, сварити.
гри́зти (розм.)
постійно надокучати причіпками, докорами, лайкою.
гри́мати
голосно.
громи́ти
виступати з гострими нападками на когось, викривати кого-небудь.
грі́ти (розм.)
виносити громадський осуд; ганьбити.
карта́ти
гостро дорікати кому-небудь, лаяти когось; різко критикувати, осуджувати кого-, що-небудь.
кля́сти́ (розм.)
те саме, що ла́ятися 1.
кобени́ти (фам. рідко)
корени́ти
ущипливо, дошкульно докоряти комусь за що-небудь; дуже лаяти когось, щось; ганити.
кости́ти (фам. рідко)
дуже лаяти.
кри́ти (фам. рідко)
критикувати, картати, лаяти.
кропи́ти (жарт.)
дошкульно.
ла́яти
різкими, образливими словами висловлювати осуд, докори.
ла́ятися
виражати своє незадоволення грубими, часто непристойними або образливими словами.
лото́чити (діал.)
лаяти.
набира́ти (розм.)
називати образливими, грубими словами; лаяти кого-небудь.
пекти́ (розм.)
дорікати кому-небудь, лаяти когось і т. ін.
перцюва́ти (розм.)
те саме, що ла́яти1.
перчи́ти (розм.)
лаяти кого-небудь.
пся́чити (діал.)
те саме, що псякува́ти.
псякува́ти (діал.)
лаяти, ганьбити.
роздрако́нювати (розм.)
сильно лаяти, критикувати кого-небудь.
розно́сити (підсил.)
дуже лаяти, піддавати гострій критиці; засуджувати.
свари́ти
різкими, образливими словами висловлювати невдоволення, осуд, докори; лаяти.
свари́тися
висловлювати своє невдоволення, осуд (іноді образливо); лаяти.
чи́стити (розм.)
дуже лаяти, сварити кого-небудь за щось.
шпе́тити (розм.)
суворо відчитувати, ганити кого-небудь.
чеса́ти (підсил. розм.) робити постріл, постріли з вогнепальної зброї
гати́ти (підсил. розм.)
довба́ти (підсил. розм.)
довбти́ (підсил. розм.)
уперто й методично - перев. з гармат.
лупи́ти (підсил. розм.)
пали́ти (розм.)
посила́ти
із сл. куля, снаряд і т. ін.
смали́ти (підсил. розм.)
сту́кати
неголосно, на відстані.
стугоні́ти
безперервно і сильно.
та́кати (розм.)
тата́кати (розм.)
тата́хкати (розм.)
з кулемета, автомата.
чеса́ти (розм. фам.) грати або виконувати з запалом (перев. музичні твори, танці)
витина́ти
грати або виконувати з запалом (перев. музичні твори, танці).
віддира́ти (розм.)
із запалом, швидко виконувати танець; танцювати.
креса́ти (розм. переносн.)
пристрасно, з запалом робити, виконувати що-небудь.
сади́ти (розм.)
уживається на позначення дій, що виконуються з особливою силою, інтенсивністю, азартом і т. ін.
утина́ти (розм.)
виконувати танець із запалом, швидко.
шква́рити (розм.)
пристрасно, азартно, з особливою силою робити що-небудь (уживається замість певного дієслова).