ЛУПЦЮВАТИ

лупцюва́ти (підсил. розм.) завдавати ударів, побоїв кому-небудь

би́ти (кого) завдавати ударів кому-небудь.

вали́ти (підсил. діал.) бити.

ге́пати (підсил. розм.) бити кого-небудь, щось.

гили́ти (підсил. розм.) бити, лупцювати.

дава́ти (кому, перев. у що, по чому, підсил. розм.) бити, вдаряти.

мані́жити (підсил. розм.) те саме, що би́ти 2.

молосува́ти (підсил. діал.) бити.

мі́ряти (кого, перев. чим, розм.) завдавати ударів; бити (у 2 знач.).

міси́ти (підсил. розм.) завдавати ударів; бити (у 2 знач.).

писа́ти (перев. у що, по чому, розм.) бити кого-небудь.

по́штувати (кого, перев. чим, розм.) бити, катувати.

побива́ти (розм. рідше) завдавати ударів кому-небудь; бити.

потяга́ти (перев. чим, підсил. розм.)

прасува́ти (підсил. діал.) бити.

приго́щувати (кого, перев. чим, розм.) бити, катувати, нищити кого-небудь.

пригоща́ти (кого, перев. чим, розм.) бити, катувати, нищити кого-небудь.

пі́жити (підсил. розм., рідше) бити кого-небудь або один одного.

тлуми́ти (підсил. розм.) те саме, що би́ти 2; лупцювати.

товкма́чити (підсил. розм.) бити кого-небудь.

товкти́ (підсил. розм.) бити кого-, що-небудь у щось, по чомусь.

толочи́ти (підсил. розм.) те саме, що би́ти 1, 2.

трощи́ти (підсил. розм.) завдавати ударів кому-небудь, бити що-небудь.

трі́скати (кого, перев. по чому або у що, чим, розм.) бити, ударяти.

тя́ти бити, вдаряти.

ті́пати (підсил. розм.) бити кого-небудь, бити по чомусь; лупцювати.

частува́ти (кого, перев. чим, розм.) бити кого-, що-небудь, розбивати які-небудь предмети і т. ін.

чеса́ти (перев. чим, підсил. розм.) бити по чомусь кого-, що-небудь; дубасити, шмагати.

човпти́ (підсил. розм.) те саме, що би́ти 2.

чу́бити бити кого-небудь, хапаючи за чуба.

шпа́рити (перев. чим, підсил. розм.) бити, лупцювати кого-, що-небудь.

Цифрові лексикографічні системи української мови

тузати

давати лупки

Словник синонімів Караванського