ТРАХКОТІТИ — СИНОНІМІЯ
трахкоті́ти (підсил. розм.) ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт
ба́хати (рідше)
ба́хкати (розм.)
баба́хати (рідше)
баба́хкати (розм.)
бубни́ти (розм.)
бубоні́ти (розм.)
дрібно.
га́хкати (розм.)
гамсели́ти (фам.)
ге́пати (розм.)
грю́кати (підсил.)
гупоті́ти (підсил. розм.)
ко́втати (діал.)
лопота́ти
видаючи глухі звуки.
лопоті́ти
видаючи глухі звуки.
присту́кувати
стукати розмірено або час від часу.
просту́кувати
розміреним стуком перевіряти, досліджувати щось.
стугоні́ти (розм.)
безперервно з великою силою.
стукота́ти (підсил.)
стукоті́ти (підсил.)
тара́хкати (розм.)
тараба́нити (підсил. розм.)
тарахкота́ти (підсил. розм.)
тарахкоті́ти (підсил. розм.)
токота́ти (діал.)
часто й гучно стукати.
токоті́ти (діал.)
часто й гучно стукати.
торо́хкати (розм.)
торохкота́ти (підсил. розм.)
стукати з великою силою.
торохкоті́ти (підсил. розм.)
стукати з великою силою.
тра́хкати (розм.)
ту́кати (розм.)
туту́кати (підсил. розм.)
тю́кати (розм.)
цо́кати
чимсь металевим.
трахкоті́ти (підсил. розм.) про транспорт, машину, прилад тощо - утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо
дрібота́ти (розм.)
часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь, створювати відповідні звуки.
дріботі́ти (розм.)
часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь, створювати відповідні звуки.
тара́хкати (розм.)
те саме, що торо́хкати.
тарахкота́ти (підсил. розм.)
підсил. до тара́хкати.
тарахкоті́ти (підсил. розм.)
підсил. до тара́хкати.
теремкоті́ти (розм.)
те саме, що торохті́ти 1, 2.
торготі́ти (розм.)
те саме, що торохті́ти; торохкати.
торкота́ти (розм.)
торохтіти.
торкоті́ти (розм.)
торохтіти.
торо́хати (розм.)
утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо.
торо́хкати (розм.)
утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо.
торохкота́ти (підсил. розм.)
підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2.
торохкоті́ти (підсил. розм.)
підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2.
торохті́ти
утворювати різкі, гуркітливі звуки.
тра́хкати (розм.)
утворювати різкі, переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху або під час роботи, руху тощо; торохкати (у 1 знач.).
турготі́ти (розм.)
сильно, з гуркотом стукати.
трахкоті́ти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)