ТОРОХТІТИ — СИНОНІМІЯ
торохті́ти про грім - утворювати гучний, різкий звук
вигримля́ти (розм.)
з інтервалами.
гримкоті́ти (підсил. розм.)
гримота́ти (підсил.)
гримоті́ти (підсил.)
грю́кати (розм.)
грюкота́ти (підсил.)
грюкоті́ти (підсил. розм.)
гря́кати (розм.)
гу́ркати (розм.)
гуркота́ти (підсил.)
гуркоті́ти (підсил.)
гурча́ти (розм.)
рокоті́ти (розм.)
одноманітно, притишено.
тара́хкати (розм.)
тарахкоті́ти (підсил. розм.)
тра́хкати (розм.)
туркоті́ти (розм.)
розкотисто.
торохті́ти про деяких птахів, зрідка комах та ін. - кричати, видавати різкі й короткі, часто повторювані звуки
торохті́ти ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт
ба́хати (рідше)
ба́хкати (розм.)
баба́хати (рідше)
баба́хкати (розм.)
бубни́ти (розм.)
бубоні́ти (розм.)
дрібно.
га́хкати (розм.)
гамсели́ти (фам.)
ге́пати (розм.)
грю́кати (підсил.)
гупоті́ти (підсил. розм.)
ко́втати (діал.)
лопота́ти
видаючи глухі звуки.
лопоті́ти
видаючи глухі звуки.
присту́кувати
стукати розмірено або час від часу.
просту́кувати
розміреним стуком перевіряти, досліджувати щось.
стугоні́ти (розм.)
безперервно з великою силою.
стукота́ти (підсил.)
стукоті́ти (підсил.)
тара́хкати (розм.)
тараба́нити (підсил. розм.)
тарахкота́ти (підсил. розм.)
тарахкоті́ти (підсил. розм.)
токота́ти (діал.)
часто й гучно стукати.
токоті́ти (діал.)
часто й гучно стукати.
торо́хкати (розм.)
торохкота́ти (підсил. розм.)
стукати з великою силою.
торохкоті́ти (підсил. розм.)
стукати з великою силою.
тра́хкати (розм.)
трахкоті́ти (підсил. розм.)
ту́кати (розм.)
туту́кати (підсил. розм.)
тю́кати (розм.)
цо́кати
чимсь металевим.
торохті́ти про транспорт, машину, прилад тощо - утворювати різкі, часті звуки, голосно стукати тощо
дрібота́ти (розм.)
часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь, створювати відповідні звуки.
дріботі́ти (розм.)
часто й ритмічно вдаряючи по чому-небудь, створювати відповідні звуки.
тара́хкати (розм.)
те саме, що торо́хкати.
тарахкота́ти (підсил. розм.)
підсил. до тара́хкати.
тарахкоті́ти (підсил. розм.)
підсил. до тара́хкати.
теремкоті́ти (розм.)
те саме, що торохті́ти 1, 2.
торготі́ти (розм.)
те саме, що торохті́ти; торохкати.
торкота́ти (розм.)
торохтіти.
торкоті́ти (розм.)
торохтіти.
торо́хати (розм.)
утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо.
торо́хкати (розм.)
утворювати різкі переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху, а також під час руху, роботи тощо.
торохкота́ти (підсил. розм.)
підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2.
торохкоті́ти (підсил. розм.)
підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2.
тра́хкати (розм.)
утворювати різкі, переривчасті звуки внаслідок падіння, пострілу, вибуху або під час роботи, руху тощо; торохкати (у 1 знач.).
трахкоті́ти (підсил. розм.)
підсил. до тра́хкати.
турготі́ти (розм.)
сильно, з гуркотом стукати.
торохті́ти утворювати часті уривчасті звуки під час руху, роботи тощо (про віз, млин іт. ін.); торохтіти
теркота́ти
утворювати часті уривчасті звуки під час руху, роботи тощо (про віз, млин іт. ін.); торохтіти.
теркоті́ти
утворювати часті уривчасті звуки під час руху, роботи тощо (про віз, млин іт. ін.); торохтіти.
торохті́ти (розм.) швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти
дрібота́ти (розм.)
говорити дуже швидко, скоромовкою.
дріботі́ти (розм.)
говорити дуже швидко, скоромовкою.
ляскоті́ти (підсил. розм.)
підсил. до ляща́ти.
ляща́ти (розм.)
звучати різко, пронизливо (про голос, сміх людини).
си́пати (розм.)
говорити, вимовляти що-небудь швидко, безперервно, одне за одним.
скрегота́ти (розм.)
те саме, що скрекота́ти, скрекоті́ти 1.
скреготі́ти (розм.)
те саме, що скрекота́ти, скрекоті́ти 1.
скрекота́ти (розм.)
швидко, безупинно говорити.
скрекоті́ти (розм.)
швидко, безупинно говорити.
сокори́ти (розм.)
говорити швидко, жваво, безугавно.
сокота́ти (розм.)
те саме, що сокори́ти.
сокоті́ти (розм.)
те саме, що скрекота́ти.
стрекота́ти (розм.)
говорити швидко, багатослівно, безугавно.
стрекоті́ти (розм.)
говорити швидко, багатослівно, безугавно.
строчи́ти (розм.)
швидко, безупинно говорити.
тараба́нити (розм.)
швидко й невиразно говорити, читати; базікати.
тарахкота́ти (розм.)
підсил. до тара́хкати.
тарахкоті́ти (розм.)
підсил. до тара́хкати.
теркота́ти (розм.)
швидко, без упину говорити; цокотіти.
теркоті́ти (розм.)
швидко, без упину говорити; цокотіти.
торохкота́ти (підсил. розм.)
підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2.
торохкоті́ти (підсил. розм.)
підсил. до торо́хкати й торохті́ти 1, 2.
тріскота́ти (підсил. розм.)
швидко, безупинно говорити.
тріскоті́ти (підсил. розм.)
швидко, безупинно говорити.
тріща́ти (розм.)
швидко, безупинно говорити.
цокота́ти (розм.)
говорити швидко, не вгаваючи; торохкотіти.
цокоті́ти (розм.)
говорити швидко, не вгаваючи; торохкотіти.
торохті́ти (розм.) говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло
джеркота́ти (розм.)
говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло.
джеркоті́ти (розм.)
говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло.
джерґота́ти (розм.)
говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло.
джерґоті́ти (розм.)
говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло.
цве́нькати (розм.)
говорити швидко, багато; молоти, патякати.
шваркота́ти (розм.)
те саме, що шварґоті́ти.
шваркоті́ти (розм.)
те саме, що шварґоті́ти.
шварґота́ти (розм.)
крикливо і швидко розмовляти.
шварґоті́ти (розм.)
говорити швидко й нерозбірливо (перев. іноземною мовою).
торохті́ти (розм.) говорити, розмовляти швидко, жваво (перев. про жінок і дітей)
цвірі́нькати (розм.)
говорити швидко, голосно.
цвірінча́ти (розм.)
те саме, що цвірі́нькати.
щебета́ти (розм.)
говорити, розмовляти швидко, жваво (перев. про жінок і дітей).
торохтіти язиком
<молоти і> шеретувати
Словник синонімів Караванського
торохтіти
дріботіти (дрібно)
лютувати (про мороз)
розсідатися (по всіх швах)
тиркотіти (про мотор)
тріскотіти (раз-у-раз)
хрускотіти (про кістки)
цвіркотіти (про комах)
цокотіти (язиком)
Словник синонімів Караванського
торохтіти язиком
Словник синонімів Караванського
торохтіти язиком
Словник синонімів Караванського
торохтіти зерно на шеретівці
Словник синонімів Караванського